Нейробіологічний відбиток: як психологічні травми матері передаються дитині

Напевно кожна жінка, будучи вагітною, частенько чула від близьких фразу на кшталт: «Тобі зараз не можна нервувати». Вчені і справді довели, що стресовий стан майбутньої матері негативно впливає на розвиток плоду. Однак недавно з’ясувалося, що на дитину діють навіть психологічні травми, які її мати перенесла ще у власному дитинстві.

Вагітність сама по собі є стресом для жіночого організму. Але саме тому стресові ситуація, пережиті майбутньою матір’ю, мають такий негативний вплив на розвиток дитини. Колись твердження про те, що жінці не можна хвилюватися в період очікування дитини, побутували в суспільстві на рівні народних повір’їв. Так, вдавнину бажання вагітної жінки вважалося законом, а відмова їй в чому-небудь – справжнім гріхом. Для того, щоб майбутня мати перебувала в сприятливій психологічному оточенні, з’ясовувати стосунки і тим більше лаятися при ній було заборонено. Вагітну обдаровували подарунками на будь-яке свято, прощали всі образи, оточували турботою і увагою. Вважалося, що при невиконанні перерахованих умов дитина може з’явитися на світ з відхиленнями або, як мінімум, буде мати поганий характер.

Виявляється, наші пращури були недалекі від істини. Так, група вчених на чолі з Маттіасом Швабом з неврологічної клініки імені Ханса Бергера провела серію досліджень, результати яких показали, що стрес, пережитий жінкою в період вагітності, є серйозним фактором ризику. Це пов’язано з підвищенням рівня кортизолу в крові матері. Тим більше, що рівень згаданого гормону підвищується і в організмі дитини. Незважаючи на те, що при цьому рівень кортизолу у дитини нижче, ніж у матері, приблизно в 10 разів, такої кількості гормону цілком вистачає для того, щоб розвиток дав збій. Зокрема Швабу і його колегами вдалося з’ясувати, що довготривале підвищення рівня кортизолу призводить до прискорення дозрівання головного мозку.

На перший погляд, здається, що нічого страшного в цьому немає. Однак швидке дозрівання мозку відбувається за рахунок уповільнення інших процесів в організмі плоду. Наприклад, новонароджені, чиї матері проходили лікування ін’єкціями бетаметазоном (синтетичний аналог кортизолу, який прописують при загрозі передчасних пологів), відрізнялися недостатньою вагою. Крім цього діти, що страждали від материнського стресу ще у внутрішньоутробному стані, згодом більше інших були схильні до депресій і відхилень у поведінці. Шваб разом з іншими фахівцями ретельно вивчив 40 дітей молодшого шкільного віку, матері яких приймали бетаметазон в період вагітності, і прийшов до висновку, що розумовий розвиток більшості у таких хлопців на 10% нижче, ніж у інших. Їм важко зосередитися і розслабитися, вони більш неуважні і тривожні, ніж їх однолітки.

Маттіас Шваб впевнений в тому, що подібні особливості обумовлені тим, що дитячі організми, ще будучи в материнській утробі, «програмуються» на довічне вироблення більш високого рівня кортизолу.

Висновки Шваба підтвердили і експерти з Еідінбургского Університету, які вивчили 78 матерів і їхніх дітей. За основу в цьому дослідженні були взяті жінки, які не приймали бетаметазон. Рівень кортизолу в організмах матерів визначили за допомогою аналізу волосся. Немовлята ж пройшли сканування мозку. В результаті фахівці встановили зв’язок між високим рівнем кортизолу, виявленого в волоссі жінок, і структурними змінами в мигдалеподібному тілі мозку дітей. Саме ця область мозку бере участь в соціальному і емоційному розвитку дитини.
Примітно, що вчені підкреслюють: певний рівень кортизолу організму матері насправді необхідний, так як гормон сприяє нормальному розвитку мозку. Та тут мова йде перш за все про високий рівень кортизолу. Та й Маттіас Шваб стверджує, що він не мав на меті очорнити застосування бетаметазону. Просто тепер, на думку Шваба, необхідно мати на увазі, що гормон стресу, як іноді називають кортизол, грає більш важливу роль в процесі формування організму, ніж вважалося раніше.

Однак вчені не зупиняються на досягнутому. Так, виявилося, що матері передають своїм дітям навіть відбитки психологічних травм, перенесених ними самими в далекому дитинстві. У дослідженні американських фахівців взяли участь 48 пар «мати-дитина». Безпосередньо перед обстеженням жінки заповнили анкети, в яких були і пункти, що стосувалися жорстокого поводження щодо них в дитячому віці, а також емоційної холодності їх батьків. Після сканування мозку 48 дітей виявилося, що немовлята, чиї матері в дитинстві піддавалися насильству, мали більше зв’язків між мигдалеподібним тілом мозку і лобовими кортикальними областями, тобто той самий нейробіологічний відбиток.

Така структура, за словами експертів, може підвищувати рівень тривожності у дитини. А, можливо, що це просто компенсаторний механізм, який «включиться» у разі, якщо мати буде проявляти ті ж нахили по відношенню до своєї дитини, що і її батьки.

Звичайно, для вчених тут непочатий край роботи. І які ще таємниці народження людини і спадковості вони ще відкриють, невідомо. Однак вкотре ми переконуємося в тому, що народна мудрість не з`явилася на порожньому місці.