Якби я була твоєю мамою, або страх близьких стосунків

Якби я була твоєю мамою, або страх близьких стосунків
За останній час в своїй психологічній практиці все частіше зустрічаюсь з привабливими-освітченими-талановитими-доглянутими-ерудованими-начитаними, але такими самотніми жінками, в яких пазл особистого життя ніяк не складеться. Їх скарги всі як під копірку, з несуттєвими індивідуальними відмінностями:
“Чому я не можу зустріти справжнього чоловіка? Ні, звичайно, чоловіки навколо є, але не такі, які б мене приваблювали.”
або: “Я втомилася від таких мужчин як мій чоловік. Все життя тягла його на собі, була йому матір’ю, більше немає сил. Хочу іншого, на якого я сама зможу покластися, але не зустрічається…”
Кожна з цих жінок відзначає обмеженість вибору (немає з кого вибирати), вони помічають, що привертають небажаний для себе тип і відкидають його, знову і знову занурючись в чергову життєйську драму.
Але жодна з них не помічає, що сама не підпускає до себе інших чоловіків.
Психологічний захист працює доволі химерним чином: все, з чим не хочеться зустрічатися, приховано, заховано, обплутано колючим дротом, по якому йде сильний струм. І саме цей захист перевертає реальність з ніг на голову.
Не відразу вони розуміють, що насправді бояться, дуже бояться стосунків, бо саме стосунки неминуче підіймають на поверхню все, що болить, лякає, позбавляє цінності, нагадує про власну меншовартість. Стосунки повертають до життя всі старі почуття та емоції – іноді майже нестерпні: страх втратити любов, необхідності її заробляти, а також контролювати джерело любові. Стосунки знову і знову зіштовхнуть з базовою дитячою потребою в прийнятті та захисті.
Не бачачи, не визнаючи власного страху, вони щиро вважають себе невдахами, відчайдушно заздрячи тим, кому «пощастило», дивуючись та страждаючи: чим же я так не подобаюся? Чим не підходжу? І начебто всі вихідні дані – зовнішність, інтелект, бажання, начебто в наявності є все, що затребуване але….Чомусь ніхто «не трапляється», або ж попадається, зовсім не той, хто потрібен.
Як же шкода цих красивих, цікавих, талановитих жінок, яким в свій час не вдалося отримати достатньо прийняття та захисту, які змушені втікати від того, чого найбільше хочуть! Вони захищаються від того, щоб мати близькі стосунки, в той час як дуже потребують їх.
…Я обережно «наближаюся» до захисту:
«А ти погодишся познайомитися на вулиці, якщо чоловік до тебе підійде?»
«Та ти що?! А раптом це збоченець? Вони тільки одного хочуть – використати мене! А я цього допустити не можу!» Ця жінка боїться бути використаною. Звичайно, це вже колись було в її житті.
А ось ще:
«А з тобою знайомляться чоловіки?»
«Знайомляться! Але не ті!»
«А що з ними не так?»
«Вони мені не подобаються! Або негарний, або дурний, або п’є, або одружений! Навіщо мені такі потрібні?!»
Ця жінка ставить найжорстокіший фільтр на вхід, бо теж боїться. Боїться, що її і так не надто стійке уявлення про себе зруйнують, і вона буде довго збирати себе по шматках.

«Якщо я відчуваю, що сподобалася чоловікові, я опускаю очі в підлогу і молюся тільки про одне: аби він залишив мене в спокої!»
«Чому?»
«Тому що я боюся»
«Чого ж ти боїшся?»
«Я боюся насильства. Боюся, що облає, вдарить, принизить…»
Її відповідь говорить про те, що коли вона була ще зовсім маленька і залежна, її били, принижували, відкидали. Зараз ця чарівна жінка боїться навіть сподобатися.
Я завжди запитую кожну з них: “А якого чоловіка ти хочеш?” У відповідь я переважно чую опис ідеального батька плюс опис себе. Дві безпечні проекції. Здається, що така людина десь існує, тільки не зустрічається. Але такої людини немає. І не зустрінеться. Ніколи.
Для того щоб побудувати щасливі стосунки, потрібно прийняти свою гідність, свою жіночу привабливість, здатність подобатися. Потрібно послати до біса всі деструктивні установки. Разом з тими, хто їх встановлював, віддавши їм відповідальність за їх страхи та маячню. Це називається сепарація.
Відокремившись, з’являється шанс побачити іншого і захопитися його несхожістю, закохатися в неї.
……….
«Чому ти думаєш, що з тобою знайомляться на вулиці тільки збоченці?»
«Тому що вони хочуть тільки сексу, а я не хочу, щоб мене використовували!»
«Чому тебе це так лякає? Так, чоловіки так влаштовані, коли їм подобається жінка, вони її хочуть. Це визнання твоєї краси, бажаності»
«Тому що мені мама казала: Якщо відійдеш від мене хоч на хвилинку, якщо гуляєш одна, якщо не слухаєш, тебе схоплять страшні мужики, згвалтують і вб’ють!»
……………….
«Як думаєш, чому ти приваблива для чоловіка?»
«Я приваблива тільки як іграшка для сексу!»
Той же мотив, хоча автор іншої…
Нас часто виховували як функцію: ти хороша тільки коли ти гарна учениця, помічниця, робітниця і т.д.
Ось так жінки звикають сприймати себе як функцію, у тому числі і у відносинах, у тому числі і в сексі: мене люблять, тільки якщо я даю на вимогу.Це страшенно прикро, тим більше що чоловіки справді хочуть сексу. Але різниця мотивів принципова; коли ти приймаєш в собі жіночність, тоді чоловіче бажання – комплімент, визнання.
Тій жінці, яку били і принижували доведеться довго відігрівати своє травматичне минуле, відокремлюючи жорстокого батька чи опікуна від всіх чоловіків у реальному світі.
Минуле не залишає спектра, воно однозначне: чоловік небезпечний. Нехай краще буде подалі. Справжнє має спектр: чоловіки різні. Безумовно, є і тирани, але є й інші, які здатні поважати, цінувати.
…Якби я була твоєю мамою…
Я б тобі сказала: якщо чоловік хоче тебе, це означає, що ти йому подобаєшся. Це означає, що він вибирає твою красу, твою жіночність, це означає, що він обирає тебе.
…Якщо б я була твоєю мамою, я б сказала тобі: НЕ БІЙСЯ!
Будь обачна, але не бійся. Світ різний, і чоловіки теж різні. Зближуйся неквапливо і ти побачиш, ти відчуєш, якщо щось піде не так. Прислухайся до себе.
…Якби я була твоєю мамою, я б сказала: ПРОБУЙ!
Зустрічайся, спілкуйся, дивись – кому подобаєшся ти і хто подобається тобі. Ти не повинна погоджуватися на першого зустрічного, ти гідна, приваблива, красива!
Вибери свого. Кокетувати – це чудово, загравати – прекрасно!
Іди впевнено і прикрашай цей світ собою, моя радість!

Наталя Гаєвська