Хресна дорога Ненародженої Дитини

Пролог

„Не бійся прочитати ці слова,
Хоч на хвилинку залишись зі мною,
Йдучи з Ісусом хресною ходою,
Бо лиш любов довершує дива.
Не закривай поспішно сторінок,
Твоя молитва так мені потрібна,
Я помогти сама собі не здібна,
І цим ти знімеш з голови вінок,
Вінок терновий з Голови Ісуса.
Не будь байдужим до німого крику.
Ми ще колись зустрінемось з тобою
У Світлі Преображенного Лику…
Не будь хоч ти бездумною юрбою.
Я так надіюся на твóю допомогу.
Не зрадь мене, будь-ласка…”

Голос Христа:
„Хто прийме цю малу дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той приймає Того, хто Мене послав: бо хто найменший поміж усіма вами, той великий. Блаженні милосердні! Блаженні милосердні! Бла-ж-е-н-н-і
м-и-л-о-с-е-р-д-н-і, б-л-а-ж-е-н-н-і… м-и-л-о-с-е-р-д-н-і… Все, що ви вчинили одному з отих найменших Моїх – ви Мені в-ч-и-н-и-л-и. Хто прийме цю малу дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.”

Подія 1. Засуд. Вирок смерті.
„Тоді Пилат бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розп’яли.”(Мр. 15, 15).

” Пилат вмиває руки – та намарне:
Вода не змиє з рук Невинну Кров.
Обличчя Бога вчора було гарне.
О, як далеко йде Твоя Любов!
Це не вони, це Ти даєш розп’ясти
Й прибити Тіло Своє Пресвяте.
А я ? Я хочу жити, не вмирати!
Чому ніхто не зважує на те…”
Будь-ласка, помолися за навернення лікарів, які радять аборт замість того, щоб допомогти жінці прийняти дар нового життя ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).
О, Страждальна Мати, прошу каяття,
Тим хто хоче вбити немічне життя.
Хай відчують серцем мій безмовний крик,
Щоби через їхню злобу я не зник на Землі.

Подія 2. Хрест.
„І забрали вони Ісуса; і несучи для себе хрест, вийшов Він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота.” (Йоан 19, 17).

”Вони собі придумали закон
І Твоя смерть була для них законна,
І вбили Бога… так, без перепон…
Я теж як Ти … істота безборонна.
…А лікар каже, що не заболить,
І плаче мама в своїй лютій злості.
Ось їх закон мене розчавить вмить,
Поклавши хрест на так безсилі кості.”
Помолися за навернення тих, хто приймає нелюдські закони, які суперечать Божим Заповідям ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 3. Перше падіння під хрестом.
„ Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на Собі наші болі” (Ісая 53, 4).

” Ти падаєш у немочі людини,
Всесильний Боже… і не можеш встати.
Я в темряві очікую години.
В котрій мені призначено вмирати.
Думки про смерть – моє страшне падіння,
Я їх не в силі, Господи, прогнати.
Мої батьки… Їх не болить сумління.
Ось лоно матері для мене – місце страти.”
Помолися за жінок котрі переживають жахлитву спокусу: вбити власну дитину і перемоги для них Силою Святого Духа. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 4. Зустріч з Матір’ю
„ Цей поставлений для падіння й підняття, Він буде знаком протиріччя, й Тобі самій меч прошиє душу.” (Лк 2, 34-35).

”В самотності на дні терпіння й спраги,
Ісусе милий, Ти не був один.
Пречиста Діво, о Жоно Відваги,
В Твоїх очах знайшов розраду Син.
Я ж не знайду в очах своєї мами.
Це незбагненно! мама вб’є мене
І лиш по тому глибину збагне,
Що я на старість не торкнусь руками
Її щоки з дитинною любов’ю.”
Помолися, щоб Пресвята Богородиця, Матір Життя, навчила всіх людей в кожній небажаній дитині розпізнати страждального Христа ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 5. Допомога Симона Киринея.
„Схопили Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.”(Лк. 23, 26).

”З юрби німої вийшов Кириней,
Твій погляд зранив серце охололе.
Він саме перед тим засіяв поле.
Ти прийняв допомогу, мов єлей.
А я ? Іду. Куди іду? Чекаю…
Й нема нікого. Злоба мого тата:
Для свого сина не бажає брата.
Я одинокий в глибині відчаю.”
Помолися за наверненя чоловіків, які, нажаль, дуже часто, замість того, щоб виявити себе мужем справедливості і відваги, вмивають руки, як Пилат, або ж намовляють жінку на аборт. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 6. Вероніка витирає Найсвятіший Лик Христа.
„Не було в Ньому ні виду ні краси, ні вигляду принадного не було в Ньому.” (Ісая 53, 2)

”Хтось ніжно доторкнувся Твого Лику,
Ісусе, Ти стрічаєш Вероніку.
І в мене є надія ще, Владико:
Що хтось за мене обізветься криком,
Що хтось накаже матері спинитись,
Що хтось за мене схоче помолитись,
Що хтось не буде мовчки споглядати.
Я ще надіюсь на порозі страти…”
Помолися за всіх дітей, які є під загрозою знищення, щоб попри все вони народилися і своїм життям прославили Животворящу Тройцю, Єдиного Бога Отця, Сина і Святого Духа. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 7. Друге падіння під хрестом.
„ Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані.” (Ісая 53, 5).

”Босоніж, горілиць Ти лежиш на камінні.
Хто Тебе зрозуміє, Ісусе, у Твоєму терпінні.
Горілиць, босоніж… і нічого не вчиниш, бо ж
Твій Закон під ногами юрби, о Ісусе, лежить також.
Твій Закон під ногами урядових вельмож,
Їх закон визначає – що є правда, що лож…
Я упав і мій біль не болить їх зовсíм,
Чи збагнуть, що без мене є спустошений дім.”
Помолися, щоб державні закони не суперечили Божим як в Україні, так і в цілому світі. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 8. Зустріч Ісуса з плачучими жінками.
„Ішов за ним великий натовп людей і жінки, що плакали за ним та голосили. Ісус же обернувся до них сказав: „Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!” (Лк. 23, 27-28).

”О Ісусе, я молюся до Тебе: пробач!
Дай жонам за дітьми убієнними – плач.
Біль. Каяття. Матусю, слізно…
Рóки спинять швидкість твого кроку,
Старість не привітно, дуже грізно
Не позбавить вас свого уроку.
Але все могло б бути чудово,
Якби я на світ цей народився,
Я б на вдячність серцем не скупився,
З мого б серця лилось тепле слово.”
Помолися за дар покаяння і довір’я у Боже прощення для жінок, що довершили аборт і всіх тих, хто будь-яким чином спричинився до його звершення і щирої сповіді для них. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 9. Падіння… Останнє…
„ Зневажений, останній між людьми, чоловік болів… Він був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.” (Ісая 53, 3-5).

”Видовище…Хто в Тобі Бога пізнає?
Це вже востаннє падаєш Ти.
У безсиллі добровільному не в-с-т-а-т-и…
Юрба скажений погляд напуває Твоєю мукою.
На дні самоти
Лежу і я.
Все заплановано:
Третя година! – вже розраховано.
Ісусе, я так боюся терпіння!
Пробуди їхні сумління!”
Помолися, щоб Святий Дух через заступництво Своєї Пречистої Обручниці Преблагословенної Діви Марії просвітив світову спільноту, яка гріх дітовбивста називає правом жінки і відкрив серця до покаяння. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 10. Обнаження.
„Тоді вояки взяли Його одіж та зробили чотири частини, по одній кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лиш увесь від верху тканий. Тому домовились між собою: „Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.” (Йоан 19, 23-24).

„ Обнаживши Твоє Пречисте Тіло,
Обнажили себе із благодати.
Ісусе, Ти мовчав, Тебе боліло
Опльованим й нагим отак стояти.
Не Ти, для них хітон Твій – головне,
Хоч Плоть Твоя присохла до тканини…
І так за мить позбудуться мене,
Цінуючи усе, окрім ЛЮДИНИ.”
Помолися за чистоту і наверннення молоді, бо це гріх нечистоти є причиною дітовбивств. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 11. Розп’яття.
„Як прийшли на місце що зветься Череп, там Його розп’яли.”(Лк. 23, 33).

” Ти весь тремтиш на вигляд їхніх “прав”.
Залишилася мить і тріснуть сухожилля.
О Господи, Ти знав, Ти наперед це знав,
Прийнявши з людськістю й моє німе безсилля.
Мені також залишилося трішки,
Усі чекають мого небуття,
І викинуть в лоток мої безсилі ніжки,
І викинуть в смітник моє святе життя.”
Помолися за святість родин, щоб вони були колискою для нового життя а не домовиною смерті. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 12. Смерть.
“При хресті Ісусовім стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина”(Йоан 19,25).

”Вже кінець. Ти висиш, як суцільна роз’ятрена рана.
І Пречиста торкалась вустами до прибитих і зболених ніг,
А юрба скаженіла ревла і від смерті Твоєї аж п’яна,
Не збагнувши ні Слова, ні краси Твоїх світлих доріг.
Вже немає мене. Безіменне моє існування.
Я помер як не всі: без народження й погляду в вись.
І ніхто не згадає мого болю і мого конання,
Мої Мрії вмирають зі мною, вони не збулись.”
Помолися за всіх тих, хто будь-яким чином стоїть в обороні ненародженого життя і Дарів Святого Духа для них. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…)

Подія 13. Зняття з хреста. Ісус на руках Матері.
“Коли настав вечір, Йосиф Ариматейський прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат видав Йосифові тіло. ”(Мрк 15, 42-45).

”Мертве Тіло Твоє, о Ісусе, оплакує Мати,
Притуливши до Серця знімає терновий вінок.
І повіки ніхто не збагне материнської втрати,
Бо убивши Тебе, убивають невинних діток.
Ось моє пошматоване тіло, мов кривава мозаїка злоби.
Моя мама ніколи не хотіла торкатись мене.
Їх жахає не гріх, лиш інфекція і мікроби,
Але де ж ваше щастя, чому ваше серце сумне?”
Помолися за навернення фармацевтів, які через пропаганду контрацепції теж причетні до загибелі ненароджених, оскільки контрацептиви завжди заперечують Божий задум щодо людини, і здебільшого мають абортативну дію. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Подія 14. Похорон.
Йосиф з Ариматеї і Нікодим узяли “тіло Ісуса, обв’язали Його запашним полотном і поклали у новій гробниці, прикотивши до входу великий камінь, вийшли.”
(Мт. 27, 57-60; Йоан 19, 39-47).
”Сумна хода зближається до гробу,
У пам’яті – подій ще свіжий відгомíн,
Земля приймає Бога в свою німу утробу.
А я? За мною не заплаче дзвін.
Ніхто не знає де моя могила.
Я мученик по духу і по крові,
Я пісня недоспівана, безсила,
Я жертва зради, жертва Нелюбові.”
Помолися, щоб кожне людське життя, що є Безцінним Даром Господа було прийняте і пошановане з любов’ю. ( Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Епілог
VITA
NATALINO : ”Я не суддя, я голос тих,
Які надіються, що обізвусь за них.
І зустріч наша – справа Провидіння.
Не погаси святого мерехтіння.
Ми будемо і дзвоном, й відгомоном!
Життю безмовному, Життю – життєпоклоном.
Ми рознесемо світові оте:
Життя від Бога і тому святе!
Збагни Одвічний незбагненний План,
Що Бога привітав не цар, не пан,
Що Ненародженого Бога в лоні Діви
Вітав ще Ненароджений Йоан.
Щоб там у Вічності зустрівши Правду ту,
Не засудили нас за німоту.”
Помолися за дар сильної віри у Правду: ЖИТТЯ ПЕРЕМОЖЕ СМЕРТЬ! (Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю…).

Пам’ятай, щоб зло множилося у світі, треба лише одного: щоб Ти нічого не робив.

Але Бог надіється саме на Тебе!
Прочитай!
Помолися!
Передай далі!
Будь Апостолом Життя!