Звернення до наречених про статеве життя

Дорогі наречені!
Незабаром ви станете подружжям, новою сім’єю. Для цього вам необхідно мати певні знання, які створять добрий грунт на шляху до порозуміння та допоможуть краще пізнати себе навзаєм. Частину знань ви вже отримали у своїх сім’ях, частину на катехезі для дітей в часі власного дитинства, іншу на різних конференціях для молоді, а також в часі безпосереднього приготування до подружжя на попередніх заняттях.
Сьогодні ж поговоримо на тему психофізіології статевого життя, спробуємо пояснити різницю пережитів чоловіка та жінки. Для цього окреслимо завдання, які ми собі поставимо :
1)визначити шляхи виховання наречених до подружньої любові ;
2) Розкрити сутність цілісної людини психофізіологічно через описання її розвитку від зачаття до природньої смерті.
3)розглянути труднощі та перешкоди, які виникають на шляху осягнення повноти у статевих відносинах.
Життя – це той прекрасний дар, який отримав кожен з нас від Творця за посередництвом батьків. Добре і легко є тим молодим людям у стартуванні створення нової власної сім’ї, батьки котрих зуміли виховати їх у щирих відкритих на інших стосунках, показав-ши гідний до наслідування приклад любові.
Виховання – це тривалий та складний процес, який почи-нається від моменту народження і триває ціле життя. Найкращим бальзамовим грунтом для цього є Любов. Правдива християнська любов, яка основана на принципах гідності людської особи. Гід-ність являється цінністю буття особи, а стать — особливість її буття.
Поцінування гідності закладено в кожну людську особу, тому що випливає від Бога-Творця і перетікає в чоловіка –голову сім’ї. Чоловікова роль є надзвичайно важливою. Найперше тому, що саме він задає тон життя. Він є відповідальним за чотири основ-ні речі: релігійний розвиток, матеріальний добробут, зачаття та виховання.
Вділяючи собі Таїнство Шлюбу, двоє визнають готовність подарувати себе навзаєм, а також прийняти потомство, котре пошле їм Господь. Його величність чоловік, має заслужити на відносини з дружиною. Тільки стриманий, мужній та розсудливий чоловік, який керується Заповідями, як природними дороговказами, який вміє дати собі раду і заробити на прожиття–вартий уваги жінки. Така напевно буде щаслива, охоче перебуватиме з ним у всіх сферах їх спільного буття, зробить його чоловіком, а він її жінкою. Ключовим моментом цього є вільне планування зачаття дитини. Раджу Вам, мої дорогі, бути відкритим на100 % на перше дитятко незалежно ні від яких обставин, які складаються. Первісток — то є неповторний Дар Творця, який має прийти до лона жінки внаслідок неповторного першого і єдиного медового місяця кохання подругів. Кожний акт — має переживатись зі свідомістю потенційного батьківства. Дружина ж сповіщаючи про Вашу спільну вагітність, свідчить про те, що Ви ставши раніше чоловіком та жінкою, тепер є батьками. Батьками – заступниками Бога на землі для їх дитини.
Як поводитись після народження так бажаної та очікуваної дитини?— запитаєте Ви. Знову і знову вагітніти і не зважати ні на, що тому, що це Дар Божий? Ні, якщо мислити так вузько. Варто пам’ятати про те, що для прийняття необхідні підготовлені умови. Елементарно – їжа, житло(не обов’язково своє, хоча цього добре прагнути), одяг. Для цього Господь подарував нам таланти. І ті, хто розвиває їх буде щасливий і тут на землі, і дякуючи плідно прожитому часу — на небі.
Окрім талантів маєте прекрасний метод природного планування сім’ї. Цей метод є доступний для розуміння та використання кожній сім’ї. По-перше не потребує матеріальних затрат, а по – друге є можливим у використанні протягом усього репродуктивного періоду жінки незалежно від місця знаходження чи інших будь-яких факторів. Найважливішим, особисто для мене є те, що відсутні побічні дії. З тієї простої причини, що немає штучного втручання в природу ззовні в організм чоловіка чи дружини. Навпаки розкриваються все нові можливості пізнати себе, один одного, розкритись навзаєм в тілесно-духовному вимірі, подарувати надзвичайне щастя, яке неможливе в інших людських відносинах.
Чим же являється подружжя в розумінні сьогодення, в ХХІ столітті? Які існують пріоритети? Важко відповісти однозначно, тому що кожне подружнє життя інакше.
Проте існують певні риси, які характеризують його взагальному. Для цього пригадаймо, будь-ласка, що говорить Господь в своєму Слові: «Так-то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом»(Бут.2,24).Полишає… Що значать ці слова, чому це є так важливим? Для того, що без залишення попереднього гнізда неможливо створити нового. Старе має свої особливості, закони, котрі за роки життя Ваших батьків пустили коріння, засвоїлись і сприймаються як належне. Навіть делікатні зміни вносять певні напруження, переживання. Тому, на мою думку, варто жити одразу окремо від батьків.
Весілля, шлюб, забава… Наступний день, який настає опісля. Яким, дозвольте запитати, Ви його собі уявляєте? Що має статись?
Зірки почнуть падати з неба, сонце інакше світитиме, чи земля закрутиться веселою каруселлю? Ні, ні, ні. Все функціонуватиме як і досі. Просто час святкування перейде в час буденності. Часто можна почути між чисельними подружжями, що наступила сіра буденщина. Але то їх досвід, який треба поважати, не забуваючи при цьому творити власний.
Жоден не може дати вам готовий рецепт творення щасливого подружжя. Лише від вашої співпраці з Господом залежить ваше спільне щастя.
Як вже було сказано вище, чоловік має заслужити на інтимні відносини з дружиною. Вже від ранку, відразу після пробудження дружина очікує ніжної, сонячної усмішки чоловіка, його ласкавого слова, хоча б маленького жесту, дії, подарованої їй, його коханій. І тоді вона розквітає, немов та квітка, що п’є ранню росу серед пишного саду. Коханий немов той дбайливий садівник, який очікує пробудження духм’яної троянди, дбає про її сон, охороняє його. «Я заклинаю вас, дочки єрусалимські…, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.»(Пісня пісень 2,7).
Якщо дружина готує зранку сніданок для чоловіка, обо-в’язково він має подякувати їй за їжу, яку вона напевно готує з любові до нього, але найперше за її жертовність, бажання дарувати себе йому. Перед виходом на роботу – поцілувати та побажати благословенного дня. Добре, якщо існує хоча б коротенька спільна молитва.
Протягом дня добре було б знайти чоловікові можливість зателефонувати дружині та запитати про її настрій, самопочуття. Якщо виникла якась проблема – коротко попросити описати її. Найчастіше дружина потребує уважні вуха, зичливе любляче серце.
Дружина має при цьому пам’ятати, що чоловік на роботі, йому за своєю інакшою природою важко відволікатись від робочого процесу і кожна хвилина є надто цінною. Тому має постаратись коротко говорити по телефоні.
Щасливим є той чоловік, який виконав ці такі прості, але так необхідні речі. Його дружина почуватиметься найщасливішою, єдиною і неповторною, тому що потребує відчуття приналежності, знання, що вона живе для когось та заради чогось. Вона неодмінно створить своєму коханому домашній затишок, дасть йому відчути надійний тил, зігріє його теплом свого серця, розвіє його втому після робочого дня. А смачна вечеря приготовлена разом, або розігріта кимось із вас стане трапезою двох сердець, які прагнуть єднатись знову і знову. Контакт очей, доповнена розповідь про пережите в часі робочого дня, узгодження спільних планів на сьогоднішній вечір, наступний день та навіть місяць — стануть місточком плавного переходу до подружнього ложа.
Перед тим, як вирішити занурюватись у райський сад взаємних насолод, необхідно зважати на стан здоров’я, самопочуття кожного з подругів. Далі добре є помолитись та запросити Господа прийти і бути присутнім у Вашому співжитті. Дякувати один за одного, за цей прекрасний дар — можливість повного єднання. Просити благословення на повну відкритість один перед одним, на чуйне ставлення, а також на відкрите батьківство.
Тоді розпочинається час прелюдії. В цьому часі чоловік та дружина пестять один одного доти, аж поки вона захоче його самого, наситившись пестощами. При цьому має провадитись активний діалог, де кожний по черзі говорить про свої відчуття, бажання, бачення тої чи іншої речі. Ні в якому разі не можна мовчки терпіти ті речі, які для іншого неприйнятні або просто неприємні взагалі чи нині.
Враховуючи високу швидкість збудження чоловіка в порівнянні з дещо уповільненою жінки, застановіться у своєму подружжі над тим, щоб чоловік максимально думав про дружину, пам’ятав про те, що вона любить більше вухами, а тому потребує чути, що є любленою, єдиною, неповторною, і такою, якою може бути лише для свого чоловіка.
Дружина пам’ятаючи про те, що чоловік більше любить очима, нехай втишує його гарячу натуру різними заспокійливими рухами, аж до власної готовності прийняти його «…в сад свій…» сповіщаючи про цю можливість, як говорить молода дружина у «Пісні Пісень»: «Нехай мій любий увійде в сад свій та споживає плоди його препишні». Сам акт, як і його закінчення має відбуватись в тілі дружини. Для того необхідно мудро підходити до його планування в залежності від плідних або неплідних днів жінки, із врахуванням планування або не планування зачаття.
Пережиття чоловіком акту кардинально відрізняється від пережиття дружини. В чоловіка це виглядає як стрімкий підйом на гору, оргазм — його пік, що триває протягом секунд в межах хвилини, і закінчується таким же стрімким падінням вниз. Після цього більшість чоловіків почувається змученими і страшенно хочуть спати.
Жінка поволі підіймається до тієї вершини, яка має уявну плоску поверхню, на якій отримує найбільше задоволення – оргазм, і повільно опускається по схилу донизу. Особливістю жінки є те, що вона за короткий період часу може декілька раз пережити оргазм, на відміну від чоловіка, котрий переживає його раз за той сам час. Проте його відчуття сильніші, в порівнянні з дружиною.
По закінченню — дружина потребує чутись любленою. На різний спосіб, який обере собі індивідуально пара.
Для чоловіка знати, що він задовільнив дружину — просто необхідно для відчуття самореалізації. Це надихатиме його в інших сферах життя, стане бальзамом в часі смутку та переживань, в часі, коли подружжя не може співжити в силу певних причин. Для жінки — радість бути єдиною, котра повністю обіймає та пригортає тілом та душею найдорожчого і єдиного чоловіка .
Якщо з цього єднання двох в єдине ціле народиться одне тіло з утіленим духом, то цьому щастю не буде меж ні на небі, ні на землі! Тоді подружжя назветься ще й батьком — матір’ю.
Що може зашкодити на шляху осягнення повноти інтимної близькості? Окреслимо це собі в декілька пунктів з коротеньким розглядом кожного.
– втомлена дружина/чоловік
– відсутність попередньої молитви про благословення сексуального акту
– відсутність/недостатня підготовка(протягом дня, прелюдія)
– використання контрацепції
– незакінчений статевий акт
– небажання робити приємне один одному/егоїстичне власне задоволення
– насилля
– зрада з іншим( -ою )
– зрада через перегляд порнографії
– незатишне приміщення(відсутність замка в спальні)
– страх перед зачаттям, при відсутності співпраці з Богом, через напр. лінь пізнавати себе
– стан алкогольного сп’яніння незалежно від ступення
– занедбання особистої гігієни
– відволікаючі звуки(працюючий телевізор, звучання залишеного увімкненого телефону)
– поспіх
– чуже середовище
– температурна невідповідність середовища
Ці та інші невисловлені фактори заважають єднанню двох воєдино.
Отже, шляхи виховання наречених до подружньої любові є різноманітними. Кожна пара приходить до цього індивідуально. Багато молодих людей нажаль не мають позитивного прикладу любові у сім’ї, в якій виросли. Але життя триває, і кожен має вчитись цьому. Вчитись виходити зі свого «я» і намагатись побачити потреби іншого його очима, ставити уявно себе на місце іншого в тій чи іншій ситуації. Як варіант цього можна теоретично навчитись читаючи літературу, яка висвітлює загальні психофізіологічні особливості чоловіка та жінки. А також завдяки близькому спілкуванню зі знайомими подружжями, які пережили деякі свої кризи і продовжують життя разом, які стали ще ближчими один одному.
Цю близькість маєте будувати разом у щоденній співпраці, яка базується найперше на постійному спілкуванні один з одним. Спілкуванні в різний спосіб: словами, жестами, поведінкою.
Безпосередня підготовка до повного єднання було б добре супроводжувати молитвою. При цьому варто також пам’ятати, що дружина потребує більше часу на підготовку, тому робіть все можливе щоб збільшити час прелюдії. І в результаті цього сам акт стане радісною зустріччю подружжя в солодкому єднанню = тіл+сердець.
І на кінець прошу пам’ятати, що вищезгадані та інші фактори негативно впливають на розвиток ваших відносин. Тому старайтеся максимально помічати та враховувати потреби один одного, люблячи і прощаючи, перебуваючи спільно на молитві, в праці і на відпочинку.
Нехай благословить Вам Господь у добрих починаннях!

Тереза Григорська