Розлади сексуальної сфери подружжя і шляхи їх подолання

Деякі подружжя не приділяють достатньої уваги інтимній стороні шлюбу, забуваючи про те, що вона є суттєвою складової подружньої єдності. Відповідно до наукових даних, кожна друга людина протягом життя страждає сексуальними розладами в тій чи іншій мірі. Навіть, якщо порушення спостерігаються в одного партнера, то при цьому страждає й інший.
Деяким подружжям вдається самотужки вирішити ці проблеми. Тому, не зважаючи на те, що серед вас ще багато не одружених, розглянемо деякі порушення сексуальної сфери: причини, симптоми, протікання і ймовірні шляхи подолання. Це допоможе вам, з одного боку, уникнути розвитку деяких негараздів у майбутньому, а, з іншого, у разі їх виникнення, бути готовими до їх подолання.
Будь-який розлад вливає на адекватність функціонування не тільки одного органу, а всього організму. При порушеннях гармонійної діяльності організму, без будь-яких змін самих органів, говорять про функціональні розлади, натомість, при наявності змін у тканинах тіла – про органічні.
Оскільки нас не цікавить медичний аспект проблеми, то в даному розділі зосередимо увагу лише на функціональних ознаках сексуальних розладів, що проявляються:
1) у послабленні або відсутності сексуального потягу (лібідо);
2) в неспроможності або труднощах проведення статевого акту
(коїтусу);
3) у відсутності задоволення або завершення (оргазму).
Зазвичай, люди з певним порушення сексуальної сфери рідко
усвідомлюють причину розладу. Всі свої хвилювання вони спрямовують на безпосередній прояв негараздів. Чоловіки акцентують увагу на відсутності ерекції, жінки – на відсутності потягу або оргазму.
Людині легше змиритися з фізичним захворюванням, ніж дошукуватися внутрішніх джерел його виникнення. Таким чином вона знімає з себе відповідальність за сам розлад, перекладаючи її на зовнішніх “винуватців”: інфекцію, виснаження, гормональний розлад тощо.

Надмірне перевантаження еротико-порнографічною інформацією призводить до утворення у багатьох людей хибного уявлення про людську сексуальність. Позиція: “чоловік завжди може, а жінка завжди хоче”, – є не тільки хибною, але й шкідливою. Кожен чоловік неповторний, як в своїй психологічній реалізації, так і в сексуальній. Вимірювати чоловічу силу рівнем потенції – принижувати вартість особистості. Зазначений стереотип призводить до того, що дехто з молодих людей, всупереч власній природі та неповторності, намагається попри все довести свою “чоловічість”. Але при цьому чоловіки часто-густо забувають поцікавитися думкою тих, хто на справді є “оцінювачем” їхньої сили. Для жінки висока сексуальна потенція не характеризує чоловіка як особистість.
Мужчини дуже хворобливо сприймають будь-яке послаблення в сексуальній сфері. Під потенцією розуміють здатність чоловіка до здійснення статевого акту. Розлади потенції проявляються у:

► Відсутності потягу до жінки
Коли подібний розлад спостерігається протягом тривалого часу, то , зазвичай, мова йде про органічне ушкодження. В такому випадку не обійтися без втручання лікарів.

► Відсутності достатньої ерекції або її послаблення в момент коїтусу
Чоловік здатен керувати своїм бажанням, але безсилий щодо власної ерекції. Відсутність такої або її слабкість призводить до не можливості коїтусу. Часто причина цього криється у власних страхах чоловіка. Поодинокі невдачі є цілком нормальним явищем, але негатив їх полягає у тому, що дехто з мужчин фіксується на невдалих спробах. Прагнучі наступного разу зближення з жінкою, чоловік відчуває невпевненість у своїй спроможності, ця невпевненість послаблює ерекцію. Повторення неспроможності посилює страхи.
З наближенням коїтусу, чоловік з такою невпевненістю акцентує увагу на своєму статевому члені. Його думки відволікаються від жінки. Він перестає реагувати на її принади. Натомість все більше прагне довести свою спроможність. Гублячи із партнеркою тісний психологічний зв’язок, перестає насолоджуватися своєю любов’ю, близькістю коханої людини. Думки повністю зосереджуються на прагненні попри все ввести член у піхву; якщо останнє вдається, то виникають інші страхи, такі як: страх розчарувати чи не задовольнити жінку, невіра у щирість партнерші, страх передчасної еякуляції, ймовірності запліднення тощо.
Якщо у вас, виникли подібні проблеми, то, в першу чергу, запам’ятайте правило: ні за яких умов не можна себе ґвалтувати. Крім того, необхідно з чуйністю та ніжністю поставитися до своєї партнерки. Коли вам забракло сил прямо реалізувати свій сексуальний потяг, то ви можете його направити на пестощі, ніжності, цілунки, насолодившись при цьому своєю супутницею. Прихильність до жінки не визначається силою вашого фалоса. Відкладіть сексуальний контакт до наступного разу. Пам’ятайте, що він не повинен відбуватися під покровом обов’язку. Лише акцентуація на внутрішньому прагненні пізнати дружину та на прагненні подарувати себе їй у формі не визначеній попередньо, а спонтанній, продемонструє красу справжнього єднання.

► Відсутності еякуляції
Зазвичай цей розлад проявляється у вигляді:
а) відсутності сім’явиверження;
б) уповільнені статевого акту до кількох годин;
в) в незначній кількості виділень.
Причиною подібного розладу може стати перевтома організму, сексуальне виснаження, вплив непридатних для коїтусу умов, страх бути за-сталим зненацька. До серйозніших причин належить свідоме чи несвідоме негативне ставлення чоловіка до жінки як до сексуального партнера. Подібний негатив, зазвичай, спостерігається при невідповідності жінки фізичному ідеалу чоловіка або при повній психологічній несумісності партнерів.
Проте жінкам належить знати, що відсутність еякуляції у мужчини може бути наслідком застосування протизаплідної техніки “коїтус резер-ватус”.

► Передчасній еякуляції
Передчасна еякуляція у чоловіка пов’язана з наступними факторами:
• особливостями його індивідуального нервового збудження,
• особливостями збудження в даний момент,
• психічними характеристиками
• особливостями тактильних відчуттів.
У чоловіків з підвищеною нервовою збудливістю значно частіше спостерігаються небажані неврастенічні реакції викликані посиленою односторонньою розумовою роботою при нервовому перенапруженні, що призводять до передчасних еякуляцій. Останні можуть спостерігатися і при тривалому утриманні чоловіка.
Якщо чоловік має певні розлади сексуальної діяльності, то жінка повинна бути акцентована в зляганні не на своїх власних переживання, а на чоловікові. Саме її розуміння, любов, коректна поведінка допоможуть коханому позбутися власних страхів та проблем.

Переглядаючи наукову та популярну літературу зустрічаємося з двома крайнощами: перша гласить, що жінка за своєю природою менш збудлива за чоловіка і потребує значно менше злягань, ніж її партнер. Проте інша думка полягає в тому що жінка завжди здатна приймати в себе чоловіка. Не зважаючи на те, що перше твердження більшою мірою відповідає істині, воно також містить в собі неточності. А саме: на жінку значно більше, ніж на чоловіка впливають батьківські настанови, негативний власний досвід, психологічні та соціальні негаразди.
Коли ми кажемо, що чоловік значно сексуальніший, статево активніший за жінку, то ми не враховуємо вищеназваних фактів і акцентуємо свою увагу лише на кінцевому результаті, що зазвичай є наслідком низької психосексуальної культури батьків дівчинки та сексуального партнера (партнерів) дорослої жінки. Детальніше це питання ми розглянемо згодом на конкретних прикладах, а зараз зупинимося на найхарактерніших розладах, притаманних жінкам: фригідності (статевій холодності) та аноргазмїя (відсутності оргазму).

Статева холодність
Про статеву холодність мова може йти лише за умов, коли жінка не здатна за будь-яких обставин при наявності гармонійних стосунків з партнером відчувати сексуальне хвилювання. По-справжньому фригідні жінки зустрічаються досить рідко.
Проте багато жінок маючи хороші родини, сприймають сексуальне життя за неминуче лихо, яке слід перетерпіти. Подібні жінки ідуть на сексуальні контакти лише заради чоловіків. При чому дехто з них любить пестощі та ласки, але “замикається” в собі тільки справа доходить безпосередньо до коїтусу. Розглянемо причини, що призводять до розладу сексуальної діяльності у представниць слабкої статі.
► Табуйоване виховання
Коли батьки дівчинки замість того, щоб формувати у неї психосексуальну культуру, залякують її страшними наслідками сексуального контакту, вони тим самим формують у неї негативне ставлення до чоловіка, до його пестощів, а особливо до статевого акту. Безвідповідальне виховання призводить до того, що підсвідомість дівчинки фіксується не на посвяті чоловікові, не на прагненні єднання, а на непристойності та огидності самого злягання.
Так З. Шнабль зазначає: “Протиріччя між прищепленим негативним ставленням до статевих питань та інстинктивними бажаннями, що виникають, може стати причиною конфліктів, які призведуть до статевої неспроможності.”1.
► Надмірна кількість петингу в підлітково-юнацькому віці
Петинг (пестощі, поцілунки) – нормальний прояв-реалізація сексуальної складової юнацької любові. Та багато хто з молоді застосовує його в повному об’ємі еротичної гри зрілої людини. Для подружжя подібний петинг стає фазою збудження, за якою йде природне еротичне злиття. Натомість, дівчата для збереження своєї “цноти” прагнуть переживати за його допомогою повну насолоду, до якої призводить кліторний оргазм. Фіксація на задоволенні цією недорозвинутою оргастичною формою веде до неспроможності молодої жінки в подальшому відчувати вагінальний оргазм.
► Ранній початок сексуальних контактів
Ми вже зверталися до цієї теми. Проте нагадаю, ранній початок статевого життя веде до притуплення чутливості вагінальних рецепторів у жінки. Проте інколи зустрічається і протилежна форма розладу, що характеризується “ненаситністю” жінки щодо сексуального життя, тобто у останньої формується своєрідна залежність від сексуальних контактів, що ніколи не мають для жінки завершеного характеру, а виступають в якості нового витка сексуального збудження.
► Перенасичення різнопартнерними сексуальними контактами
Надмірна кількість сексуальних експериментів у жінки, аналогічно до попереднього випадку, призводить до пониження чуттєвості її сексуальних рецепторів. Наявність великої кількості інтимних партнерів у представниць прекрасної статі призводить до того, що як на рівні несвідомості, так і на свідомому рівні, у них формується знецінене ставлення до чоловіків як до носіїв конкретної статі. Подібне ставлення може бути перенесеним на рівні несвідомого і на коханого партнера, а це, в свою чергу, призводить до послаблення лібідо у жінки.
► Якщо жінка стала жертвою сексуального домагання (в будь-якому віці)
У наслідок перенесених травм у особистості часто-густо спостерігається фіксація на негативних переживаннях. Навіть, якщо саме домагання не включало сексуального контакту, негативні емоції, що мали місце на момент домагання, здатні переноситися на образ бажаного партнера.
► Відсутність уваги, ласки та ніжності з боку партнера
Коли при першому зляганні дівчині, що втратила дівочу пліву, не буде надана компенсація у вигляді турботи, ніжності, любові, то в неї може сформуватися негативно-упереджене ставлення до близькості.
Якщо партнер для демонстрації “чоловічої” сили поводиться із жінкою так ніби-то вона його власність, то така поведінка здатна не тільки образити, але й “охолодити” відчуття слабкої половини.
Орієнтацією чоловіка лише на власну яеякуляцію, перетворює жінку із рівноправного партнера на предмет чоловічої мастурбації. Усвідомлення наявного положення речей в подібному випадку гасить полум’я сексуального потягу в останньої.
► Невдалий вибір часу для подружнього злягання
Дехто з чоловіків буває дуже не обережним в спробі розбудити свою половину для еротичного злиття. Якщо людина перебуває в фазі глибокого сну, то різке “витягання” її із даного стану має руйнівний характер шоку. А подальше сексуальне домагання здатне на рівні підсвідомості поєднати цей шок з еротичними претензіями чоловіка. Фіксація на подібному переживанні формує у жінки стійкий страх перед процесом статевого єднання.
► Необережне поводження чоловіка із жінкою в стані вагітності
У багатьох жінок під час вагітності (особливо в другому триместрі) зростає прагнення до еротичного єднання. Натомість, у декого виникає природне хвилювання та страх за дитину. Подібні жінки відчувають різке зниження лібідо. Якщо чоловік без належної уваги поставиться до страхів своєї половини, то тим самим може сприяти фіксації останньої на цих страхах, що, в свою чергу, призведе до зниження сексуального потягу і після народження дитини.
► Невміла поведінка чоловіка при першому зляганні по народженні дитини
При першому зляганні по народженню дитини жінка здатна відчувати страх щодо входження чоловіка в себе. Це пояснюється тим фактором, що з її свідомості ще не стерлися больові відчуття в родових каналах. Тому необережне поводження з жіночими геніталіями здатне знову ж таки зафіксувати її в стані переживання болю. Чоловікові слід бути максимально уважним, турботливим та обережним при відновленні сексуальних стосунків із партнеркою після народження дитини.
► Страх перед неспроможністю вигодувати дитину грудним молоком
Відомо, що активне сексуальне життя зменшує приплив молока в грудях жінки. Деякі молоді матері зі страху позбутися здатності годувати дитину, відчувають неприязнь до статевого акту. Якщо в подібній ситуації чоловік не поставиться до страхів своєї половини з повагою, зменшивши кількість злягань, і не проявить достатньо ніжності, любові та турботи при еротичному спілкуванні, він може сформувати та закріпити негативне ставлення жінки до нього, що відіб’ється також на її сексуальній спроможності.
► Недружнє оточення
Якщо жінка проживає зі своєю сім’єю в родині, що негативно ставиться до неї, то подібний фактор здатний суттєво вплинути на її сексуальний потяг.
► Негативний вплив психологічного фактору
На відміну від чоловіків на жінку дуже впливає психологічний фактор. Негаразди в родині здатні послабити прагнення близькості. “Страхи та побоювання можуть витіснити сексуальне збудження та негативно відобразитися на статевих почуттях жінки, а в деяких умовах і знищити їх“.2
► Відсутність кохання
Для жінки кохання є важливим фактором її сексуальності. Тому відсутність останнього здатна притупити сексуальний потяг.
► Страх перед вагітністю
Перебування в постійному страху перед небажаною вагітністю послаблює сексуальний потяг жінки до чоловіка. Переживаючи статевий акт як потенційну “загрозу”, жінка стає неспроможною зосередитися на своєму партнерові, на його почуттях, на його посвяті. Останнє деформує простір подружніх стосунків і призводить з часом до послаблення лібідо у обох партнерів.
Відомий доктор медицини З.Шнабль так визначає причини сексуальних розладів у своїх пацієнтів: “Статева сфера людини пов’язана з багатьма табу, уявленнями про заборони, неприємними переживаннями. Тому неправильна статева поведінка, невдачі або розчарування залюбки замовчуються, як щось несуттєве, чи зовсім витісняються зі свідомого переживання, так як вони пов’язані з неприємностями. Але вони не втрачають свого значення при встановленні нормальних відносин між партнерами. Невизначені сексуальні утруднення можуть призвести до патогенного (хворобливого) впливу на сфери, де не передбачається ніякого зв’язку зі статевим життям. Психопатологічні дослідження довели, що саме порушення статево-сексуальної сфери викликають деякі фізичні та психічні порушення (неврози)”.3.

Аноргазмія – відсутность оргазму
На відміну від чоловіка оргазм у жінки не є сталою складовою сексуального контакту. Якщо для чоловіка оргастична розрядка від початку є природною, то у жінки вона формується вихованням, становленням її як жінки.
Деякі представниці “слабкої статі” на протязі перших років подружнього життя не відчувають оргазму взагалі. Проте з часом, прийнявши себе в своїй жіночності, довірившись своєму партнерові, мають змогу відчути повне злиття та повне задоволення. Для переживання жінкою оргазму значно важливішим є її ставлення до чоловіка, ніж його ставлення до неї.
У статевому відношенні лише чоловік здатен пробудити жінку і зробити її зрілою партнеркою. Тому більшість випадків жіночої аноргазмії є наслідками низької психосексуальної культури чоловіків. Але, безперечно, не слід перебільшувати вини останніх.
Попри вже зазначені причини аноргазмії, існує ще одна – фізіологічна: послаблення м’яза Кегеля, тобто послаблення тієї групи м’язів, що підтримують вагіну, сечовий міхур і пряму кишку. Інгрід Тробіш в своїй книжці “Бути жінкою – це радість” наводить пропозиції професора д-ра Пауль Попеное з Американського інституту сімейних відносин у Лос-Анжелісі: “М’яз Кегеля можна зміцнити через підтягування його уверх, так неначе б ми пробували здержати витікання сечі. Жінка, яка не має задовільних вагінальних переживань або не може відчути оргазму, повинна робити цю вправу регулярно. Вона може це робити шість разів у день по п’ять хвилин, виконуючи навіть якісь домашні роботи. Можна також рахувати скорочення і виконувати 300 цих вправ у день, які треба поділити по 50 на один раз”.4

Як вже неодноразово зазначалося, не можливо мати гармонійну родину без довіри партнерів одне до одного. Як поводити себе, коли твій партнер перестав тебе задовольняти?
1. Слід бути дуже уважним, тактовним, ніжним зі своїм партнером
Необережно кинуте слово, погляд тощо можуть призвести до формування комплексу неповноцінності у вашої половини (особливо у чоловіка), закріпити її в невротичних реакціях, які поглиблюють її сексуальну неспроможність. Ваша нетактовність може сформувати недовіру до вас з боку партнера, що призведе до напруження в родині. Недовіра стає причиною до ревнощів. Постійна підозра в зраді здатна охолодити і ваші почуття.
2. Якщо ви бачите, що у вашого партнера виникли проблеми, в яких він боїться собі признатися, візьміть “його хреста на себе”
Скажіть йому, що це ви маєте проблеми, і що це саме ви потребуєте його підтримки та допомоги. Таким чином поставлене питання не викличе у вашого супутника стимуляції захисних реакцій, і він значно швидше погодиться відвідати фахівця разом із вами.
3. Якщо партнер, усвідомивши свої проблеми, звернувся до Вас за допомогою, не відштовхуйте його, майте якомога більше терпіння, розуміння
Пам’ятайте, людині дуже тяжко визнати перед кимсь свої недоліки, особливо в інтимній сфері. Тому пригорніть свого партнера до себе (або пригорніться до нього самі). Дайте йому відчути захист, любов, ніжність. Хай Він побачить та почує, що Ви ладні з ним разом подолати будь-які труднощі.
4. Якщо ви вбачаєте джерело проблем в собі, довіртеся вашому партнерові
Лише спільно ви здатні відновити вашу чуттєвість, подолати розлади.
5. Не бійтеся обговорювати з партнером найприємніші еротичні переживання
Дайте змогу коханій людині пізнати джерела вашого сексуального задоволення. Намагайтеся з’ясувати також уподобання вашого партнера. Наприклад:
– Любий, для мене така насолода бути з тобою. Коли ми разом в ліжку, мені здається, що світ ніби завмирає навколо нас: є тільки ти та я. Але іноді в мене виникають дуже зухвалі ідеї. Останнім часом мені так хочеться, щоб ти активно пестив мій клітор (цілував груди, спину, геніталії тощо). Мені здається, що я б тоді отримала додаткову силу і ще з більшою б насолодою подарувала себе тобі.
Або:
– Мила, моя кохана, найпрекрасніша, як мені добре з тобою. Але іноді мені здається, що наш “зухвалий лицар” випадає з любовної гри. Він такий невгамовний, все прагне самостійно освідчитись в коханні. То ж не залишай будь-ласка його поза увагою, бо наша з ним любов до тебе хоча спільна, але й безмежна.
Чим відвертіші партнери, тим більше вони розуміються на слабких та сильних властивостях одне одного, на особливостях бажань, переваг та звичок у сексуальній сфері, і тим краще вони можуть задовольняти їх.
6. Будьте уважними при виборі фахівця
Якщо вам дошкуляють розлади подружнього життя і ви вирішили звернутись до фахівця, то спочатку дізнайтеся про сімейний стан психолога чи сексолога, до якого ви плануєте потрапити на прийом. Розлучена людина не може надати вам кваліфікованої допомоги в подоланні сімейних негараздів, оскільки її методи виявилися не дійсними у власній родині. У протилежному випадку ви можете потрапити в ситуацію, в якій опинилася молода подружня пара:
Через часті непорозуміння, щоденні сварки, неприйняття партнерами одне одного статеве життя молодого подружжя зазнало серйозного розладу. Постійна відсутність ерекції у чоловіка змусила звернутися цю, ще молоду жінку, до сексолога. Описавши ознаки сексуальної дисгармонії, вона почула таку версію подолання проблеми, що виникла: “Для посилення впливу на збуджуючі рецептори вашого чоловіка, позитивно вплинуло б на нього злягання з молоденькою дівчинкою, еластичні властивості вагіни якої мають значно кращі показники ніж у жінки, що народжувала. Вузькі проходи дівчини мають посилити збуджуючи реакції чоловіка. Масаж відповідних зон, що впливають на стимуляцію сексуальної чуттєвості теж сприятиме відновленню ерекції. І на кінець, можна б було пройти курс психотерапії.”
Запропонований даним сексологом підхід не тільки не науковий, але й такий, що руйнує особистість людини. Можливо, на деякий час, подібне лікування змогло б відновити фізіологічну реалізацію сексуальності партнерів, проте психологічну очікувало руйнування дощенту.
Проблема чоловіка мала виключно психологічне підґрунтя. Постійні сварки призвели до неадекватного сприйняття своєї партнерки. Посилення невротичних реакцій сприяло розвитку неврастенії, наслідком якої було формування стійких захисних реакцій відкидання стосовно будь-якого “наближення” жінки. Звісно, не могла йти мова ні про яке сексуальне збудження в умовах повного відкидання та неприйняття свого партнера. Лише подолання психологічної кризи та відновлення в результаті психотерапії позитивно-чуттєвого компоненту сприйняття “своєї половини” відновило здатність подружжя до нормального статевого акту.
В літературі сексологічного спрямування (брошури, поради для молодят, газети, журнали і т.д) дуже часто зустрічається наступна рекомендація: “Якщо ви з партнером посварилися, ні за яких умов не припиняйте своє інтимне життя. Ваші образи та непорозуміння не повинні стати причиною уникнення сексуальних контактів.”
Подібним чином поставлене питання свідчить про низьку професійну кваліфікацію авторів подібних тверджень.
Ваше сексуальне життя є сексуальним життям людини і, на відміну від тваринного, воно, хоча і є важливою складовою людського буття, не є його основою. Подружня інтимна єдність – це продовження любові між Вами та Вашою половиною, продовження Вашого розуміння, Вашої посвяти, краси та дарування. В протилежному випадку гетеросексуальний повноцінний контакт замінюється взаємною мастурбацією.
Якщо Ви посварені то, в першу чергу, слід помиритися, слід пробачити одне одному образи, слід відчути свою любов та любов свого партнера і лише тоді реалізувати хвилююче почуття в сексуальному контакті
Ваше примирення може завершуватися еротичними переживаннями, але не повинне починатися ним, оскільки, навіть, в разі нормальної сексуальної реалізації ви не отримаєте того задоволення, тієї насолоди на яку ви заслуговуєте і на яку заслуговує ваш партнер.

1. Шнабль З. Мужчина и женщина: интимные отношения //Под ред. док.мед. наук А.М.Свя-доща. — Кишинев: Штиница, 1983. — С.56.
2.Шнабль З. Мужчина и женщина: интимные отношения //Под ред. док.мед. наук А.М.Свядоща. — Кишинев: Штиница, 1983. — С.140.
3.Там же. — С.91
4.Тробіш І. Бути жінкою – це радість … і яка роль чоловіка в цьому. — Львів: Свічадо, 1995. — С.28.

Рекомендована література
1. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Под ред. Г.С.Васильченко. – М.: Медицина, 1991 – 336 с.
2. Хелен Сингер Каплан Сексуальная терапия: иллюстрированное руководство – Brunner/Masel Publishers, New York –М.: Незав. фирма “КЛАСС”, 1994.
3. Шнабль З. Мужчина и женщина: интимные отношения. Под ред. док. мед. наук А.М.Свядоща. – Кишинев:Штиница, 1983.