НОВА НАДІЯ ДЛЯ БЕЗДІТНИХ ПОДРУЖЖІВ

У жовтні 2008 року в американському медичному часописі «Journal of the American Board of Family Medicine» з’явилася стаття, яка дає нову надію подружжям, які прагнуть подолати неплідність. Як відомо, не може народити дитину майже кожне сьому подружжя у світі.
Вчені з Міжнародного Інституту реконструктивної репродуктивної медицини проаналізували дані про майже 1100 подружніх пар, які звернулися з метою народження дитини до досить нового напрямку в медицині — НаПроТехнології. Загалом, 52,8% пацієнтів, які брали участь до кінця дослідження, народили живу дитину, найчастіше від одноплідної вагітності. Такі результати порівняльні з опублікованими трохи раніше результатами запліднення «в пробірці» — процедури, яка вимагає множинних інвазивних втручань. Вказана ефективність НаПроТехнології тим більше заслуговує на увагу, що третина учасників раніше зверталися до штучних репродуктивних технологій (IVF), були старші за віком і довше чекали на народження дитини. Для пацієнтів, які раніше не зверталися до запліднення «в пробірці», показники живих народжень становив 61,5%.
НаПроТехнологія часто дає змогу подолати неплідність або звичні викидні шляхом виявлення і корекції відхилень, які неможливо вловити при стандартних підходах. «Приблизно у половини пацієнтів, які до нас звертаються, раніше встановлено неплідність через нез’ясовану причину, — розповідає д-р Філіп Бойл, один з авторів дослідження і директор Медичного центру НаПроТехнології у м. Голвей, Ірландія. — Після загальноприйнятого у НаПроТехнології обстеження у 2/3 пацієнтів виявляють гормональні розлади, а більш ніж в ¼ — дисфункції слизу шийки матки, яка є критичним чинником для виживання і транспорту сперматозоїдів. Як тільки ці та інші проблеми виявляють і коригують, подружжя отримує шанс зачати дитину шляхом природного подружнього стосунку.» Гормональне обстеження продовжують протягом усієї вагітності і при потребі виконують підтримуюче лікування. У цьому дослідженні також засвідчено мінімальний ризик багатоплодових вагітностей, передчасних пологів та народження дітей з низькою масою тіла, які часто трапляються при застосуванні інвазивнішого лікування, зокрема, запліднення «в пробірці». Подібно до інших досліджень, тут підтвердили вищу частоту настання вагітності в молодших жінок, проте НаПроТехнологія виявилася ефективною також у жінок старшого віку, у яких ще не нестала стабільна менопауза.
Треба зауважити, що лікування виконували лікарі загальної практики, які пройшли спеціальний вишкіл (спеціалізоване хірургічне лікування згідно вимог НаПро на час виконання дослідження було у цій місцевості неможливе). Долучення хірургічного лікування до застосованого наразі вивчають, і подібно, що його результатом буде поліпшення висліду.
Професор Джозеф Стенфорд, головний автор цієї публікації, говорить: «Це ключове дослідження, яке засвідчує, що НаПроТехнологія є безпечною і високоефективною альтернативою тим методам лікування, які вже існують, навіть якщо пацієнти раніше безуспішно застосовували інші репродуктивні технології. Лікарі загальної практики та акушери гінекологи, які раніше не знали про НаПроТехнологію, тепер мають змогу інформувати своїх пацієнтів про цю реальну і ефективну можливість народити дитину».

Таблиця. Успішність лікування неплідності залежно у різних категоріях пацієнтів

Категорія пацієнтів

Успішність


Усі подружжя

52,8%

Вік жінки ≤30 років

59,1%

Вік жінки 30-35 років

58,6%

Вік жінки 35-40 років

46,1%

Вік жінки >40 років

50,9%

Не було IVF

61,5%

Народження живої дитини в минулому

73,3%

ЛІПШЕ, НІЖ IN VITRO
Розмова з д-ром Філом Бойлом
Філ Бойл — перший лікар у Європі, який почав застосовувати НаПроТехнологію (НаПро). Працює і ірландському місті Голуей.
Кореспондент: — Я чув, що Ви допомогли близько 30% подружніх пар, які безрезультатно зверталися до запліднення «в пробірці».
Філіп Бойл: — Згідно даних за останні 5 років, у групі пацієнток віком до 37 років і після двох невдалих спроб in vitro, ефективність НаПро, тобто відсоток живих народжень, становить близько 40%. Це цілком непоганий результат, ліпший, ніж можна було сподіватися.
Як починається лікування в НаПро?
— У подружньої пари, яка звертається до нас з неплідністю, найчастіше виявляють загальні проблеми зі здоров’ям: погане самопочуття, втома, неприємні прояви передменструального синдрому, які тривають 7-10 днів. Ми радимо пацієнтам: не треба поспішати, адже йдеться не тільки про неплідність, треба поліпшити загальний стан здоров’я. Частими є також легкі, але довготривалі інфекції. Лише після корекції цих проблем можна розпочинати гормональне чи хірургічне лікування.
Автор НаПро професор Томас Гілджерс вважає, що досягнення в хірургії, яка застосовується у цьому напрямку, революційні.
— Це перш за все заслуга лапароскопії близького контакту. В Ірландії, Великій Британії і США стандарти діагностики і лікування, наприклад, ендометріозу дуже відрізняються. Звичайний американський гінеколог діагностує це захворювання у 7% пацієнток, натомість проф.. Гілджерс у 70%. Це у 10 разів більше.
Тобто ендометріоз є основною причиною неплідності у жінок?
— Напевно можна стверджувати, що це дуже розповсюджена проблема, і часто недіагностована.
У чому вона полягає?
— Це розлад функції імунної системи. З віком проблема поглиблюється. Якщо жінці трохи за 20, вона може народити дитину навіть маючи ендометріоз, проте досягнення цієї мети у віці поза тридцять вимагає вже великих зусиль. Водночас у західному світі звичайно відкладають рішення про народження дитини на пізніше. Крім того, негативно впливає стрес, погане харчування і те, що мало перебуваємо на сонці.
Як це лікують?
— Це медикаментозне лікування налтрексоном в малих дозах, хірургічне лікування (лапароскопія близького контакту) і до того харчові додатки й дієта.
Фахівці, які є прихильниками in vitro, стверджують, що у вас нема способів для подолання чоловічої неплідності.
— Правда полягає в тому, що у цій групі ефективність лікування удвічі нижча порівняно з групою, де нема чоловічого фактора неплідності. Все ж можу представити приклади успішного напротехнологічного лікування при чоловічій неплідності, коли методика ICSI (у якій ядро сперматозоїда вводять безпосередньо в яйцеклітину) виявилася безуспішною.
Як це Вам вдалося?
— Найліпше, що можна зробити в таких випадках — це максимально поліпшити плідність жінки, щоб компенсувати чоловічий чинник. У таких випадках інколи виявляємо, що існує нерозпізнаний раніше і нелікований жіночий чинник неплідності, натомість лікування раніше було зосереджене винятково на чоловікові. У чоловіків також можна застосовувати лікування антибіотиками, корекцію харчування і хірургічне лікування. Отже, це неправда, що нічого не можна зробити. У нас були випадки вагітності, коли кількість сперматозоїдів у мілілітрі становила лише 0,5-1 мільйон.
А психологічний чинник?
— Давніше, коли з медичного погляду здавалося, що все гаразд, пацієнтам говорили: мусите пробувати, пробувати, пробувати… Це породжувало пресинг і страх. Ми говоримо їм так: «Перестаньте старатися зачати дитину. Просто любіть одне одного. Дитина є плодом любові, а не важкої праці.» Часто це спрацьовує. З медичного погляду це явище важко виміряти, але воно дуже важливе.
Прихильники in vitro стверджують, що НаПро не зробила жодного внеску в лікування неплідності. З другого боку, роблять закиди, що вона ненаукова, оскільки в рецензованих часописах нема публікацій на цю тему. Отже, нема про що говорити…
— Якщо пошукати публікації, які містять термін «НаПроТехнологія», то дійсно вдасться знайти лише одну . Все ж наукових праць, на які спирається НаПро, дуже багато. У підручнику з НаПро їх згадується більше 200. Тому можна стверджувати, що НаПроТехнологія — це медицина, яка базується на доказах. Все ж маєте рацію: розвиток цієї галузі повинен йти у напрямку публікації праць у рецензованих часописах. Йдеться про здобуття довіри і переконання лікарів зі здоровим глуздом щодо доцільності застосування цієї методики.
Чи вважаєте Ви, що НаПро дає лікарям і пацієнтам щось більше, ніж загальноприйняті методики?
— У мене були пацієнти, які раніше зверталися в найліпші європейські центри з лікування неплідності і приходили з діагнозом: неплідність через нез’ясовану причину. Водночас карта спостереження за циклом жінки, заповнена згідно загальноприйнятої в НаПро крейгтонського методу, давала змогу виявити хворобливі кровотечі, обмежене виділення слизу і неналежні рівні гормонів. Отже, карта буквально кричала, що проблема існує, коли інші говорили, що її нема.
Невже ці карти настільки важливі?
— Завдяки цим картам, а також завдяки докладнішому, ніж рутинне, ультразвуковому дослідженню та прицільним гормональним дослідженням ми знаємо, як, наприклад, підібрати дозу кломіду (інакше кломіфену чи клостильбегіту). Лікарі, які не мають такої інформації, застосовують цей препарат у такий спосіб, якби грали гру у прилаштування ослу хвоста з зав’язаними очима. НаПро знімає з очей таку пов’язку.
Якими є пацієнти, які раніше зверталися до in vitro?
— Пам’ятаю пару, яка безуспішно пробувала двічі. У них була проблема передчасного згасання функції яєчників, тобто передчасної менопаузи. У 2006 році пробували in vitro — вдалося добути одну яйцеклітину. У 2007 році — ані одної. Жінці рекомендували скористатися яйцеклітиною іншої жінки. Вони звернулася до мене у 2008 році і після лікування жінка завагітніла. Оскільки Ви з католицької газети, то опишу це словами з Євангелія: «Вже на шостому місяці та, яку вважають неплідною. Для Бога ж нема нічого неможливого».
Чи пацієнти, які зверталися до in vitro, відрізняються від інших?
— В певному розумінні з ними легше. Вони знають, що випробували вже все і нічого не вдалося. Вони трохи байдужі. Говорять: «Що б нам не запропонували, ми будемо це робити». Натомість ті, які ще не пройшли через травму in vitro, замислюються: час біжить, може все ж спробувати in vitro? Кажемо їм: «Не хвилюйтеся, ефективність НаПро не нижча, ніж in vitro». Справді, наші успіхи у лікуванні тих, які пробували in vitro, досягнуто тоді, коли пацієнтки буди старші, ніж в той момент, як пробували штучні технології. Така втрата часу небайдужа. Говорять, що шанси на успішність in vitro суттєво знижуються після 35 років. Водночас ми лікуємо жінок віком наприклад 42 роки і маємо у цій віковій групі вищу ефективність, ніж in vitro у 35-річних.
Чи об’єднує Вас щось із лікарями, які застосовують in vitro?
— Нас об’єднує співчуття до неплідного подружжя, а також підхід на засаді «ми справді хочемо вам допомогти». Натомість відрізняє те, що ми не переступаємо певних меж. Ми не хочемо вирішувати проблем пацієнтів ціною їх здоров’я. Зі свого досвіду також можу стверджувати, що in vitro розділяє подружжя, натомість НаПроТехнологія єднає їх.
Чому?
— Іn vitro — це дегуманізація. Людина має право бути зачатою з любові, а не створеною в лабораторії, класифікованою і селекціонованою. Наша філософія радикально відрізняється від філософії in vitro. Люди, які проходять через процедури in vitro, відчувають їх дегуманізуючий вплив, хоч часто не вміють цього висловити. Це ніби так, якби в моєї дитини був день народження, а я сказав секретарці: «У мене багато роботи, дай дитині подарунок і привітай її». Подібно до того, як не можна вислати секретарку на уродини своєї дитини, тим більше не можна допустити до зачаття дитини когось стороннього. Якщо б ви запросили свою дружину кудись на вечерю, то чи хотіли б бачити там теж своїх знайомих? Ні, бо тут йдеться про ваші особисті стосунки з дружиною. Думаю, що таке бачення змусить людей опиратися in vitro, навіть якщо б ця процедура не передбачала нищення людського життя.
Вже чую голоси, що це типово католицький підхід до in vitro…
— Маю знайому лікарку, яка поділяє такі погляди, проте вона буддистка. Привабливість НаПро полягає в тому, що тут лікують людину в цілому. Ті, хто пройшов через програму in vitro, дуже швидко помічають це і говорять: «НаПроТехнологія набагато ліпша від того, що ми пробували раніше».
Що ж таке НаПроТехнологія?
— Це метод лікування неплідності і загалом турботи про здоров’я жінки. Її творець — американський гінеколог і хірург проф. Томас Гільджерс зі штату Омаха. Його метод спирається на дуже ретельне спостереження за жіночим циклом — крейгтонський метод, який набагато прецизійніший, ніж інші нині відомі методи природного планування сім’ї. До цього приєднується сучасна діагностика, медикаментозне лікування, а також хірургія, яка застосовує лапароскопію близького контакту і методи, які запобігають утворенню зростів. НаПроТехногія не є морально контроверсійною, вона не застосовую запліднення in vitro. У Польщі вже працює кілька центрів такого напрямку, зокрема, в Любліні і Бялимстоку. Людина має право бути зачатою з любові.

Текст з газети “Gość Niedzielny”, Nr 50, 19-12-2010; подається за
http://www.leczenie-nieplodnosci.pl/pl/