Конфлікти у сім’ї.
Люди, які одружуються, мали різне виховання, спілкувалися у різних середовищах, мають різні погляди на моральні норми, тому у житті сім’ї завжди будуть виникати конфлікти.
Перед тим, як розглядати цю тему, потрібно нагадати основний життєвий принцип християн, основну ознаку, по якій можна їх впізнати – це чеснота любові «По тім впізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати між собою» . Тому важливо у кожному моменті життя керуватися любов’ю, не шукати себе, своєї правоти, а того, що буде корисним для родини. Це вимагатиме інколи великих вольових зусиль, зречень багатьох своїх інтересів, своїх ідей, своєї волі, але таке життя буде збагачуватися любов’ю, яка буде зростати від кожної, навіть найменшої жертви, навіть одного із подругів і буде приносити щастя для родини.
Багато людей вважають конфлікт злом. Але якщо конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення) це зіткнення протилежних інтересів (цілей, позицій, думок, поглядів тощо) то можна сказати, що конфлікт інколи навіть потрібний, бо це є можливість людям, які мають різні погляди на життя, знайти правду або можливістю цю правду комусь свідчити. Також це є можливістю зближення для подругів, бо у непорозуміннях вони можуть дізнатися, що турбує партнера, а це є можливістю до більшої емпатії (співпереживання), нагодою краще пізнати одне одного. (Інша справа, як люди цю можливість зближення використають. Чи будуть сваритися, принижуючи суперника, кричати, застосовувати тиск, чи будуть намагатися зрозуміти свого подруга, допомогти і підтримати його).
Навіть знаючи причини конфлікту, техніку вирішення конфлікту, все одно намагайтеся це робити із любов’ю, бо хоч ви будете все знати і робити по найкращих посібниках, і консультуючись у найкращих спеціалістів, але якщо забракне любові, то це не принесе вам щастя і радості у сімейному житті. Знаючи вимоги любові, багатьом хочеться любов попросити «зачекати» за дверима кімнати, поки триває конфлікт, але насправді з любов’ю навпаки все легше розв’язувати і легше жити. Комусь може здаватися що так неможливо, адже потрібно, щоб обов’язково мене почули і зрозуміли, а це без виливу емоцій, піднесення тону голосу неможливо. Слід пам’ятати, що і Христос гнівливо реагував на поведінку фарисеїв, проте Він ніколи не мав ненависті до цих людей. Він їм бажав добра, але із усією силою ненавидів їхні гріхи. Тому, ненавидячи гріхи близької особи, але люблячи саму особу, зможемо вирішити найскладніші конфлікти у наших родинах. Натомість коли шукається лише власної правоти, вигоди, чи дається волю своїм почуттям, понад здоровий глузд, тоді конфлікт не буде з користю розв’язаний і обов’язково матиме свої негативні наслідки на майбутнє сім’ї.
Важливо не забути, що головним помічником у вирішенні конфлікту є Бог, тому молитва до Нього, і очищення серця допоможуть вирішити конфлікт набагато швидше. Якщо подружжя спільно молиться, ходить у Церкву і причащаються (звичайно, коли роблять це щиро), тоді сам Христос, який прагне щастя для подругів через відвертий діалог поєднає їх серця у любові.
Був випадок що подружжя сильно посварилося і вже збиралися розходитись жити кожен своїм життям, але ще на прощання за звичкою клякнули помолитися. Під час молитви «Отче Наш» на слова «і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…» подруги помирилися. І це не дивно, бо чим більше люди зближаються до Бога, тим більша єдність між самими людьми.
Для успішного вирішення конфлікту рекомендують наступне:
1. Для вирішення проблем не завжди варто мовчати, а інколи потрібно говорити про наболіле. Часто буває у подружжі, що одна із сторін навіть не підозрює про труднощі партнера.
2. Для вирішення конфлікту вибрати вдалий час, коли нема поспіху на роботу, коли не зайняті іншими справами, коли не роздратовані багатьма клопотами. Місце теж має бути відповідним, не у заторах, не серед багатолюддя, не при дітях і т. д.
3. Вислуховування співрозмовника, намагання зрозуміти що той намагається сказати, незважаючи на всі емоції, упередження, вади – це ознака зрілої і врівноваженої особистості і це шлях до успішного вирішення конфлікту.
4. Інколи конфлікт починається, коли говориться загальними фразами, натяками, не говориться про конкретну проблему, не чітко висловлюється, те що турбує, а це нагнітатиме ситуацію, а ця проблема може легко розв’язатися, коли почати чітко говорити про те, що турбує. Допоможе у порозумінні не тільки говорити про проблему, але ще пропонувати шляхи її вирішення. Пам’ятати, що не все вирішиться відразу, тому потрібно бути готовим чекати і вірити в іншу людину, що вона зміниться.
5. Не говорити про все нараз, не заторкувати багато проблем одночасно.
6. Важливо пам’ятати, що звертання на «ти», створює тиск на співрозмовника і спонукає до захисту. Тому для зменшення напруги потрібно не накидатися із звинуваченнями, а говорити від імені «я»: «мені створює дискомфорт це і це»; «мене турбує це».
Інколи буває, що люди не завжди є відкриті до діалогу і до творчого підходу вирішення конфліктів, хтось може просто ігнорувати проблемами, членами сім’ї, тоді все одно (по можливості) потрібно про зауважене говорити, намагаючись достукатись до серця.
Бувають випадки коли одна сторона є має постійні страждання, тобто є жертвою, яка постійно мусить зносити агресію, та інші недоліки партнера, тоді важливо (по можливості) відверто говорити про ситуації, в яких виникли проблеми, намагатися донести те, що є перешкодою, для гідного життя. Хоч не завжди це відразу приведе до готового результату, можливо, потрібно буде терпеливо чекати роками, але любов, з якою посвячувалися цій людині, не пройде безслідно.
Важливо у подружжі завжди бути готовим прощати. «Хай сонце не заходить над вашим гнівом…» (Еф. 4. 26, 27). Прощення є умовою щастя подругів, бо коли люди не прощають, то замикають своє серце перед Богом і це не дає можливості любові проникнути у людину, бо гнів і любов не можуть бути одночасно у серці. (Тут доречно згадати притчу про немилосердного боржника, якому господар простив великий борг, а боржник у свою чергу не простив малого боргу своєму співслузі)
У подружжі можливі такі ситуації, коли комусь хочеться сказати: «все, кінець»… Кожен із подругів обіцяв любов, а вона є довготерпеливою. Христос говорить, що коли любов справжня і велика, то вона готова на смерть заради коханого: «Ніхто неспроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів. 15. 13) і коли життя потрібно віддавати за того кого любиш, то наскільки більше потрібно жертвувати інші невигоди. Ситуації, коли кажуть, що нема терпеливості, нема любові, показують наскільки любов ще є незрілою, наскільки її плутали із емоційним захопленням і навіть із самолюбством. У випадках випробувань той хто по справжньому любить буде боротися, буде старатися щоб допомогти коханій особі осягнути вічне життя. А Віра у людину, прощення їй дає силу до повстання з великих упадків, дає силу до духовного росту і надзвичайно зближує людей. Найкращим прикладом у цьому випадку буде Ісус Христос, Він прощає нам грішним провини, навіть найгірші зради, хоч за них перетерпів страшну смерть.
Бувають випадки, що люди дуже гнівно і емоційно реагують на незначні непорозуміння,
це переважно є ознакою великого зранення серця чисельними внутрішніми конфліктами із своєю совістю. Особи можуть казати: «хтось мене рознервував», але цей «хтось» (навіть, якщо і неправий), був лише «каталізатором», який виявив, що у серці особи знаходиться. («з повноти серця уста промовляють» (Мт. 12. 34)). Така поведінка свідчить про те що серце спрагнене миру, який втрачено через вибір гріха. Переступлення Божої заповіді, навіть одного із подругів, завжди провокуватиме конфлікт, бо порушується гармонія любові, а «відкриваються двері» для егоїзму, а цей егоїзм обов’язково проявить себе проблемами у сімейному житті. Тому варто для родинного і особистого щастя зберігати Божі заповіді.
Найпоширенішими «винуватцями» сімейних проблем є:
1. Відсутність належної пошани Бога.
A. Гординя є найважливішою проблемою на шляху до щастя всіх людей. Тому, коли люди не дають можливості Богові діяти у їхньому житті, хочуть у житті все самі контролювати, всім розпоряджатися, всіх критикувати, нікому не підкорятися, інших принижувати. Також коли люди вважатимуть, що вони все знають і ніколи не помиляються, тоді це призводитиме до небажання вислухати подруга, критицизму, диктату, дріб’язковості, а це не дає можливості зрозуміти іншу людину, співпереживати з нею і призводить до закритості особи і нищення любові.
B. Подружжя не хоче розвивати свої стосунки з Богом (не ходять до церкви у неділю і свята, не сповідаються, не моляться, не хочуть пізнавати свою віру). Якщо нема послуху Бога, то будуть проблеми із послухом у членів сім’ї (діти не слухають батьків, боротьба за владу між чоловіком і дружиною)
C. Коли людина прагне речі, обставини чи умови життя, праці більше ніж Бога, тоді людина прив’язується до цих речей і навіть може стати їх рабом.
D. Коли людина не бачить у собі та ін. людях цінності Божої подоби. Це може проявлятися у тому, що матеріальні речі (купівля квартири ціною тривалої розлуки з родиною), обставини життя (напр. порядок у кімнаті важливіший за спокій у родині), обставини праці (виконати непосильну роботу) ставляться понад особу.
E. Любов когось більше як Бога, це стосується цього випадку коли дітей, чоловіка (дружину) люблять більше як Господа. Бога маємо любити «усім серцем, всією силою, всіма почуттями». Коли нема такої любові, тоді приходять почуття прив’язання, які засліплюють людину і розпещують «улюблену» особу, не дають можливості повноцінно розвиватися, крім цього особа яку любиться стає ідолом, який узалежнює.
2. Коли хтось у подружжі порушує право на життя:
A. вбивство людини. До цього належить аборт, також аборт спричинює використання спіралей, та препаратів, які спричиняють аборт у перші тижні вагітності, використання таблеток, підшкірних імплантів, ін’єкцій, та інших засобів комбінованої (абортивної і контрацептивної) дії. Бог дає життя і лише Він має право його забрати, а хто підписує смертний вирок своїм невинним дітям, не захищає життя, то провиняється гріхом вбивства і це гріх кличе до неба про помсту, а сім’я буде переносити наслідки цього гріха;
B. Також гнів, ненависть, лайка, тиск, знущання над іншими, розбій, каліцтва, над людьми призведе до страждань у сім’ї. Весь цей бруд людина приносить у своєму серці до дому і він рано чи пізно проявить себе на зовні.
3. коли у подружжі не плекають чистих шлюбних стосунків, не шанується власної та подруга гідності
A. коли подруги не мають пошани одне до одного (нема любові) і живуть у подружжі для власної приємності (шлюб сприймають як «безплатну проституцію», не дарують себе для ощасливлення подруга, що є суттю подружнього життя, а співживуть для власної насолоди). Якщо немає дарування, тоді нема любові, тоді подругів сприймається, як предмет задоволення, а не як особу. Не стримуючись у цій сфері, подруги не виховуються до реальних вимог життя: посвяти, жертви, служіння іншому і це приводить до конфліктів.
B. коли хтось із подругів (думками) не стримується у пожадливості чужих чоловіків (жінок), дозволяють нескромні жарти, двозначні вислови із чужими людьми, має замилування у перегляді фото і відео з порнографічними та еротичними сценами, і т. п.;
C. коли подружжя використовує контрацепцію (перерваний статевий акт, діафрагми, шийкові ковпачки, презервативи, гормональну та ін. види контрацепції) .
Подруги можуть казати: «це наше особисте життя і робимо так, як нам приємно». Та коли переступається Божий закон, то тим самим не виховується повага, нищиться любов, яка є основою подружжя, а такий егоїзм дасть свої негативні плоди: недбання про сім’ю, втеча від обов’язку виховання дітей, втеча у запої, шукання у всьому лише вигоди та ін. Коли найбільше буде потрібно підтримати партнера, коли з’явиться потреба зречень заради подруга, чи сім’ї (без чого подружнє життя неможливе), саме тоді почнуться проблеми.
Оскільки гріхом неможливо наситити серця людини, то люди будуть щораз більше незадоволені життям, будуть прагнути до щораз то глибших «відчуттів» (гріхів) і будуть з’являтися щораз більші виклики щодо втрати гідності у подругів. Безтурботне життя може тривати довший час, але настане такий день, коли подруги почнуть нарікати на свою «другу половину», жалітися, що їх не поважають, принижують, з ними не рахуються, б’ють, зраджують. На жаль ці проблеми звичайно виникають, ще задовго до виявлення на зовні, тоді коли самі люди зрікалися своєї гідності, через надужиття у подружжі. Скільки людей вважали себе щасливими, бо дозволяли собі забагато, але сьогодні вони із смутком дивляться на своє минуле, змарноване жадобою відчуттів життя.
4. Коли нема розуміння справедливого розподілу матеріальних благ
A. коли у одного, чи обох подругів нема розуміння, що матеріальні блага (навіть, якщо і комусь і належать), не є особисті (не лише для себе, чи вузького кола оточуючих), а даються Богом для виконання діл любові, найперше забезпечення гідного життя сім’ї, а потім для ділення із тими, хто потребує. Відсутність такого розуміння формує споживацький спосіб мислення (бажання дорогих розваг, розкошей, намагання отримати щораз більше (понад життєву необхідність) достатків, бажання дорогої косметики, зайвих речей, постійні клопоти про матеріальний достаток і т.д.). Відсутність милосердя навіть до чужих людей, які потребують допомоги обов’язково відіб’ється на стосунках у подружжі, бо коли закритися на ближнього, то і закритися на Бога і на любов взагалі, це неодмінно призведе до черствості у сімейному житті.
B. коли забезпечення сім’ї не є із морально – дозволених джерел: крадіж, підкуп, хабарництво, ошуканство та інші кривди. Душа людини просякнута гріхом приносить у свою сім’ю проблеми прагнення багатства.
5 Коли є прагнення жити лише для себе, для власного задоволення, без бажання посвяти, зречення себе задля подруга, для родини, для суспільства, то такий егоїстичний спосіб життя буде провокувати конфлікт (крім цього, що такий стиль життя буде породжувати інші проблеми);
6 коли нема у сім’ї щирості, правдомовності, відвертості, є обмови, наклепи, осуди навіть чужих людей.
Отож переглянувши ці проблеми багатьом хочеться опустити руки, бо здаються високі вимоги, інші скажуть: «я вже старий і вже не змінюся». Того, хто ніколи не пив чистої води, а завжди пив брудну, важко переконати, що чиста вода краща. Але коли людина попробує чистої води ніколи не захоче пити брудної. Так само і в духовному житті, хто «засмакує» життя у Божій благодаті (жити не переступаючи Божих заповідей), той «засмакує» справжньої любові і тому не захоче повернутися до стану гріха. Напевно самому неможливо все змінити, але навіть у наш час і при найважчих обставинах, Бог має свій план для щастя кожного, потрібно лише звернутися до Нього по допомогу, потрібно Його запросити до своєї родини.