Кому потрібна планета, де не буде коханих людей?

Кому потрібна планета, де не буде коханих людей?Кому потрібна планета, наповнена самотніми чоловіками та жінками із сумом в очах?

Все більше запитів про відносини. Криза в країні провокує кризу в різних системах – сімейній, в тому числі. Повсюди – від Києва до Майорки – чоловіки і жінки мріють про любов і близькість. Високим мистецтвом на сьогодні – є така проста річ, як стосунки. Що може бути краще гармонійних стосунків? Коли обоє цілісних людей єднаються у пізнанні один одного, у парі. Як тільки проходять перші романтичні місяці, закохані часто розпочинають помічати і виявляти свої незадоволення одне одним…
Успішність, якість функціонування пари визначається не відсутністю конфліктів, а конструктивним їх вирішенням; коли в процесі активної взаємодії партнери вирішуючи певні труднощі переходять на більш високий рівень спілкування та досягають тіснішої психологічної близькості. Механізмом регуляції взаємостосунків з погляду Positum-підходу виступає баланс між «Знати» та «Любити» як один із основних принципів позитивної психотерапії. Особливість комунікативного процесу найкраще відбувається за принципом балансу між «Знати» та «Любити», в якому відбувається обмін почуттями, знаннями та досвідом, результатом чого стає розкриття в людині безлічі потенційних можливостей на шляху самопізнання, саморозкриття та формування особистісної світоглядної позиції.Здатність «Знати» проявляється у спілкуванні через потребу розуміння себе та іншого, результатом чого стає пізнання навколишньої дійсності. Прояв базової здатності любити виражається через можливість прояву терпимості відносно іншого, приділенню йому часу та можливістю стати взірцем для наслідування. Отже, «Любити»у даному контексті означає «прийняти».
Життя- не тиха гавань, а сукупність різноманітних ситацій, життєвих виборів. Індивідуальна історія особистісних протиріч- це власне внутрішня закономірність, плюс формуючий вплив соцільного середовища, характерології, виховання.
Варто відзначити, що любов здатна подолати всі труднощі та незгоди, які трапляються на шляху людини, якщо це дійсно любов, а не неправильні установки на любов, як їх називає Н.Пезешкіан, або псевдолюбов, як її називає Е. Фромм.
Так, Н. Пезешкіан – засновник позитивної психотерапії виділяє неправильні установки на любов: любов як розслаблення; як задоволення цікавості; як досягнення; любов як суперництво; як прагнення до власності; як обов’язковість поколінь; любов із ввічливості; як самоствердження; з ділових переконань; любов як звільнення; як захист; як компенсація. Отже, любов є одним з основних вирішальних чинників у подружньому взаєморозумінні, але тоді, коли вона справжня, а не ілюзорна.
В.А. Сисенко ввів поняття „здатність до шлюбу”, яке передбачає такі складники :
здатність турбуватись про іншу людину, робити для неї добро;
здатність співпереживати, співчувати, тобто входити в емоційний світ партнера, розуміти його радість та горе, переживати невдачі, знаходити духовну єдність;
здатність до кооперації, співробітництва у міжособистісному спілкуванню;
висока етична культура, яка передбачає терплячість, великодушність, доброту, прийняття іншої людини з усіма її недоліками.
Усі ці здатності є показниками вміння людини швидко корегувати свою поведінку у відповідності до обставин які змінюються, проявляти терпимість, стійкість та передбачуваність своєї поведінки, здатність до компромісу. Зазначені „здатності” до шлюбу перекликаються з рисами зрілої особистості в розумінні Г. Олпорта
Як ефективно спілкуватись, щоб почувати її, адекватно розуміти та як отримувати таку реакцію та взаємодію, що грунтується на взаємоповазі, довірливих партнерських стосунках?
Більшість людей прагнуть уникати конфліктних відносин, не говорити про них, не думати про них, не виявляти їх. Але за психосоматичними захворюваннями, наприклад, в більшості випадків стоять нерозв’язані конфлікти. Почуття провини, безвиході, нездійснені бажання та почуття, яким не було дано виходу.
Що ж робити? Розпочати можна оволодівши прийомами діалогічного спілкування, я-повідомлення, навиками активного слухання, перетворюючи їх у вміння, набуваючи знань про стосунки, підвищуючи свої обізнаність у різних життєвих ситуаціях. За словами Б.Аристова: «На кожну одну хвилину конфлікту через грубощі, невміння спілкуватись припадає 20 хвилин наступних переживань». А також чудовим доповненням є наповнення стосунків взаєморозумінням, підтримкою, спільними цілями, терпінням (в одній із книг колись прочитала , що якщо б будували дім щастя, то найбільша кімната була б відведена під зал очікування).
Ми-схожі , але ми-різні. Конфлікти- невід’ємна частина людських взаємостосунків. І задумуючись над тим, як уникати їх, краще замислитись, а чи є якась можливість конструктивного та успішного їх вирішення. У свій час І.Лафатер стверджував: «Хочеш бути розумним, навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли вже нема чого сказати».
І я вірю що у кожних стосунках, ми можемо знайти щось хороше. Тому що у всьому є світле та добре, яке не треба важити , вимірювати і не завжди аналізувати.

Марія Хомів
Психотерапевт,
учасниця майстер-курсу в методі позитивної психотерапії, член Всесвітньої Асоціації Позитивної психотерапії (WAPP), член Української Спілки Психотерапевтів (УСП), автор позитивного проекту для дівчат-піділітків, ведуча жіночих груп, тренінгів та вебінарів, координатор проекту для вагітних “Школа щасливого материнства св.Анни, голова ГО “Центр щасливого Батьківства та Материнства”. Лектор у курсі передшлюбних наук, заміжня, мама