Містерія єднання чоловіка та жінки

Від початку чоловік та жінка були рівними перед Богом, а це значить, що ніхто із них не вивищувався. Та постає питання: чи будь-які стосунки між чоловіком та жінкою благословенні? І чи між будь-яким чоловіком та будь-якою жінкою зберігається передбачена гармонія як психологічна, так і сексуальна?
Читаємо, що каже про це Біблія: “І сказав Господь Бог: “Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Сотворю йому поміч, подібну до нього” . “І вчинив Господь Бог, що на Адама напав міцний сон, – і заснув він. І Він узяв одне з ребер його і тілом закрив це місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку і привів її до Адама. І промовив Адам: “Оце тепер вона – кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона Чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом”” . Посилаючись на Біблію, передусім, прагнемо донести до вас не релігійний аспект цієї проблеми, а якнайповніше розкрити та посвятити вас в містерію єдності чоловіка та жінки, висвітлити красу їхніх стосунків. Тому, в першу чергу, нас цікавить психологічне тлумачення подій.
Поглянемо на містичний акт сотворіння жінки в його сенсі. Жінка не була зроблена з пороху земного, так як чоловік. Бог не привів до нього просто жінку, а сотворив її з ребра Адама. Надзвичайно дивовижним є і сам процес творіння. Жінка була створена не з будь-якої чоловічої кістки, а саме з ребра. А ребра, як відомо, є своєрідним панциром, що захищає найголовніші життєві органи людини – легені та серце. Тобто даний панцир забезпечує людині спроможність дихати та жити. За цією логікою дружина для чоловіка – берегиня його життя і берегиня того Духу, що вдихнув в нього Господь. Натомість чоловік “відліплюється від батька та матері своєї” і вручає себе жінці в цілковитій посвяті.
У цих словах полягає велика мудрість, яка дає розуміння того, що не може підійти для чоловіка будь-яка жінка, як і для жінки – будь-який чоловік. Бо лише та, що “зроблена” з ребра “конкретного чоловіка”, є не тільки забраклою його половиною, але і його “берегинею”. А чи не та сама думка пронизує наукові роботи всіх видатних психологів, соціологів, сексологів та соционіків світу?

Психологічне підґрунтя біблійного бачення
Широковідомий той факт, що подружні пари з темпераментною розбіжністю, максимально наближеною до 180 гр. за шкалою Айзенка, утворюють міцні гармонійні союзи. Якщо звернутися до досліджень соціоніків, то побачимо, що найміцнішими є дуальні інтертипні стосунки. Дуальні інтертипні стосунки – це такий вид стосунків, які забезпечують двом суб’єктам міні-простору максимальну психологічну комфортність. Саме в дуальних стосунках формується своєрідна захищеність обох партнерів, оскільки, слабкі функції сприймання одного є сильними, творчими в іншого. Тобто формується природне утворення єдиної системи (родини), звернутої до зовнішніх подразників лише сильними сторонами. Тому збереження внутрішньої енергії такої родини, становить могутній потенціал вивільнення надлишків цієї енергії у формі соціальної реалізації обох партнерів.
Подібний підхід дозволяє пояснити, чому найвидатнішим політикам, науковцям, бізнесменам вдається не тільки самим досягати вершин власної репрезентації, але й, маючи гармонійні родини, підтримувати кар’єрне зростання своїх супутниць (супутників). Підтвердженням цієї думки можуть стати такі приклади: родини Рейганів, Горбачових, Клінтонів, Сахарових, Кучм і т.д.

Дуальні подружжя – це подружжя з темпераментним доповненням партнерів.
Не секрет, що кожен темперамент має не тільки свої позитивні, але й негативні боки. Так веселий, життєрадісний сангвінік в прагненні великих звершень, рідко доводить свої ідеї до кінцевого результату, втрачаючи інтерес до розпочатої справи. Але в час своєї активності він встигає зробити левину долю розпочинань. І тут на допомогу приходить меланхолік, легко ранимий, без особливих претензій на великі лаври. Саме він доводить до кінця розпочату справу, відшліфовує її в усіх дрібничках, тим самим надаючи впровадженій ідеї сангвініка статусу завершеного проекту.
На побутовому рівні часто доводиться спостерігати дію подібної команди. Так, можливо, ви самі неодноразово були свідками, як один з ваших батьків енергійний, невтомний, встигає за день переробити стільки роботи, що інша б людина не спромоглася це зробити і за тиждень, але при цьому залишає безліч недоробок, яких він просто не помічає, бо в його сприйнятті вони є несуттєвими, дарма що відразу кидаються в вічі. Натомість, інший, хоч і не впорався б із тією кількістю роботи, в щоденній рутині доводить до лоску всі ті “дрібнички”, що надають будь-якій праці ефекту довершеності.
Коли доведений до стану виснаження невтомний холерик починає дратуватися з будь-якого незначного приводу, то лише терплячий, мудрий флегматик здатен розрадити та своїм терпінням, розумінням погасити полум’я гніву, залікувати “рани” свого партнера.
Кожна людина поєднує в собі всі типи темпераментів, тому говорячи про якийсь конкретний із них, ми маємо на увазі домінантний. Варто зауважити, що партнерів з подібним темпераментом безліч, дуалів багато, а от той єдиний чи єдина – дійсно один (одна). І як тут знову не повернутися до Біблії, що “промовляє” зі своїх сторінок:

“Шукай ту жінку, що зроблена з твого ребра”
чи
“Шукай того чоловіка з чийого ребра ти зроблена”
Саме ці слова складають найвеличнішу мудрість обрання супутника життя.

Засади професійної реалізації в недуальних родинах
Якщо ви розчарувалися знайти в житті саме того єдиного чи єдину, то це не означає, що Ви приречені бути нещасливим. Якщо ви насправді кохаєте або принаймні вам приємна людина, яка не відповідає достатньою мірою вашому типу сприйняття чи темпераменту, то ви, однак, можете бу¬ти щасливим із нею. Проте, це можливо лише за умови засвоєння норм “табуйованого” впливу на свого партнера, що вимагає додаткових затрат внутрішньої енергії. Наслідком цього, зазвичай, є велика складність у про¬суванні кар’єрними сходинками одразу обох партнерів. Проте це не пере¬шкоджає повній соціальній реалізації одного з них.

Для збереження гармонії в такій родині необхідні дві умови:
1. Любов та готовність до “жертви” одного з партнерів;
2. Глибоке розуміння, підтримка та вдячність з боку іншого.
У даному випадку ми беремо до уваги лише ті родини, що прагнуть подружньої єдності. Натомість в родинах, де живуть лише за принципом “дискусійного клубу”, “сексуального партнерства”, “бігової доріжки” тощо, побудова кар’єри можлива обома партнерами. Проте кар’єра в подібних сім’ях будується на подружніх розвалинах, можливо, зовні прикрашених для відвідин “туристів”, але, все ж таки, розвалинах. Відсутність подружньої єдності приводить до втрати відчуття захищеності у кожного з партнерів. Останнє перетворює дім в місце, оточене аурою обов’язку. Такий дім не має нічого спільного з тим місцем, де тебе завжди чекають, розуміють, де ти завжди найбажаніший та найкращий.

Приклади негативних проявів темпераментної невідповідності
Розглянемо приклади деяких крайніх негативних проявів темпераментної невідповідності, зафіксовані в моїй психологічній та психотерапевтичній практиці.
1. Обидва холерики, прагнуть завжди перебувати в центрі уваги, потребують визнаного лідерства.
Таке співвідношення в сім’ї з недостатньою підготовкою партнерів до подружнього життя приводить до постійного прагнення вивищення одного з партнерів над іншим. З часом стан здорового суперництва деформує життя подружжя в бігову доріжку з перешкодами та подоланням бар’єрів, позбавляючи подругів насолоди одне одним не тільки духовної, але з часом і фізичної.
2. Обидва сангвініки
Така родина, хоч і нагадує, з першого погляду, клуб веселих та кмітливих, не вирізняється своєю стійкістю. Захоплення партнерів новими ідеями при постійному незавершенні справ, приводить до посилення у обох партнерів захисної реакції-проекції. Тобто на неспроможність партнера довести справу до кінця накладається проекція власної неспроможності, що посилює і прискорює процес знецінення останнього. Це, в свою чергу, стає джерелом формування у особистості внутрішнього прагнення на уникання “своєї половини” та пошуку іншої, здатної оцінити “незбагненні” людські “заслуги” “скривдженої сторони”.
3. Обидва меланхоліки
Зазвичай подібна ситуація супроводжується втратою оптимізму у обох з партнерів, та має два шляхи реалізації, що проявляються:
а) в спробі обох уникнути вирішення сімейних проблем;
б) в прагненні кожного довести свою самостійність та здатність вирішувати проблеми не тільки за себе, але й за свого партнера.
Перше приводить до взаємних претензій та образ, а останнє – до ущемлення інтересів обох, що неминуче веде до глобального конфлікту.
Партнери грузнуть в незадоволенні, що розповсюджується не тільки на соціум, але й на весь оточуючий світ. Таке сприйняття дуже швидко відображається на соматиці людини: погіршується здоров’я, ви¬никає цілий букет різних захворювань.
4. Обидва флегматики
Життя перестає для них бути вирієм, а перетворюється в заводь, спокійне болітце, де все набридло своїм одноманіттям. Втрачається відчуття спраги життя.
5. Холерик та сангвінік
Обидва невгамовні, прагнуть лідерства. Перший діє шляхом подавлення останнього, натомість, останній, захищаючись, переходить на саркастичне ставлення до партнера. В результаті потерпають обоє.
6. Холерик та меланхолік
Хитке поєднання. Формує патологічну залежність одного партнера від іншого. Холерик швидко запалюється, спричинюючи біль легкоранимому меланхоліку. Меланхолік реагує образою, слізьми, що спонукає холерика до переживання відчуття провини. У відповідності до особливос¬тей сприйняття холерика, постійне повторювання та переживання зазначених ситуацій приводить до утворення у останнього стійкого комплексу провини. А це, в свою чергу, може сприяти закріпленню меланхоліка в жертвенній ролі неусвідомленої гри: “Якби не він” (за Е.Берном ). Ос¬таннє приводить до руйнації щирості та довіри між партнерами.
7. Сангвінік та флегматик
В такому союзі існує велика загроза непорозумінь між партнерами. Сангвінік робить багато рухів, справ, які, на думку флегматика, є зайвими і зробити які, при необхідності, можна з меншою затратою енергії. Спос-терігається стійка картина непорозумінь та дорікань партнерів одне одному: з боку сангвініка – “неповороткістю”, “бездіяльністю”, “байдужістю”; з боку флегматика – “безтолковістю”, “неспроможністю довести до кінця”, “поверхневістю”.
Єднання чоловіка і жінки є актом доброї волі, актом вільного вибору, вибору, що розриває природній зв’язок з батьками, поступаючись місцем зовсім іншому типу стосунків. Це не тільки добровільний вибір, але добровільна відданість, що несе в собі не тільки моральне єднання, приязнь, дружнє буття, але й добровільний вибір єднання в плоті.

Рекомендована література
1. Гуленко В.В. Молодцов А.В. Соционика для руководителя. Основы социоанализа/. – Киев, 1991
2. Пултавська В. Приготування до подружнього життя. – Львів: “Свічадо”, 1993.
3. Яннарас Х. Варіації на тему Пісні Пісень /пер. з грецької С.Гово- руна.