Про подружній діалог

Завдяки своїм надзвичайним досягненням сучасний світ стає дедалі кращим і вражаючим. Людство гордиться своєю владою над матерією і життям. Нам здається , що ми опановуємо матерію чимраз більше і швидше. Але разом з цим поступовим підкоренням світу за допомогою знань і техніки ми так само поступово втрачаємо владу над своїм внутрішнім світом. Людина розгадує таємниці Світів, як незмірно малих, так і незмірно великих, але тут же губиться у своїй власній таємниці. Людина хоче керувати всесвітом, а не вміє керувати сама собою. Вона підкорює матерію, і, визволена від залежності від неї мала б жити більше духом. Удосконалена матерія повстає проти людини, підкорює її собі, і так вмирає дух.
А якщо людина втрачає дух, вона втрачає все. Вже немає людини. Бо дух є першим, головним. Цивілізація в небезпеці. Не в географічних кордонах, а в межах людського Духа і серця. Паразит всередині. Він нестримно розростається, годуючись легкодушністю модерного світу, що дає тілу тимчасові задоволення, а Духові нищівну гординю. Плоди цього процесу ми вже збираємо, не завжди на жаль усвідомлюючи їхню смертельну небезпеку.
Треба, щоб усе людство почуло ту важливу і завжди актуальну пересторогу Ісуса Христа: “Що людині з того, як здобуде цілий світ, якщо занапастить свою душу?”.
Слова Ісуса Христа, що прийшов на землю, як Посланець свого Отця, щоб врятувати людину й світ, і сьогодні залишаються голосом вопіющого в пустелі:
“Я – дорога, правда і життя…”
“Без мене нічого не можете зробити”
“Я прийшов, щоб ви мали життя, щоб надміру мали”
“Я залишаю вам мир, мій мир вам лишаю, я не даю його так, як світ дає…”
Найбільша помилка – думати, що людина самодостатня. Якщо ти хочеш, щоб твоє життя було успішним, ти маєш добровільно і повністю відчинити двері твоєї особистості Богові, котрий у своїй любові не вдовольняється забезпеченням твого існування, але й бажає поєднатися з тобою і перемінити (перетворити) тебе в себе.
Але й на землі ти не сам, ти не одинокий острів. Ти пов’язаний різними зв’язками, про які й не знаєш, з усіма іншими людьми. Ця єдність має стати твоєю добровільною і свідомою єдністю в любові.
Тільки святий є цілком справжньою, довершеною людиною, бо він повністю відкинув себе, щоб втілити в собі цілого Бога і все людство. Чим більше будеш любити інших, тим більше й повніше ти стаєш зрілою людиною.
Деякі чоловіки ще нехтують жінками. Деяким жінкам не подобається бути жінками і вони вимагають “рівності”. Насправді ж чоловік і жінка повністю рівні між собою щодо гідності, але відрізняються психологічно і цим доповнюють одне одного.
Це факт, що сучасний світ – світ “чоловічий”. Жінка не відіграє тієї ролі, яку мала б відігравати. З одного боку, вона має віднайти свою оригінальність і незрівнянність, розвиваючи свої жіночі риси, та виконувати свою місію відносно чоловіка, з іншого – вона повинна приймати актив-ну участь у створюванні світу. На противагу переважаючій навалі матеріалізму жінка перша має відповідальне завдання бути свідком і матір’ю людяного елементу в цивілізації.

Тільки поєднавшись у подружжі чоловік і жінка фізично врівноважуються і визволяються кожне від себе самого, доповнюються психологічно, довершуються і удоско-налюються. Дорога любові йде від тіла до Духа, від обмеженості до необмеженого, від дочасного до вічного. Кохати одного чоловіка, одну жінку – це любити єство недос-конале, хворе, слабке, грішне… Якщо ти дійсно його любиш, ти лікуватимеш його, підтримуватимеш, ти його спасеш.
Не обманюй нікого, тим більше себе. Покажись таким, яким ти є, бо тільки щирим довір’ям ви зможете поєднатись. Якщо залишишся в укритті, ти не зможеш любити. Ви думаєте разом, щоб вирішити, купити меблі чи ні, обговор-юєте ваш бюджет, готуєтесь до вихідних… Ви контролюєте здоров’я й ріст ваших дітей, їх поступ у науці. Чи регулярно ви затримуєтесь, щоб контролювати поглиблення свого подружжя? Чи сьогодні ви більш єдині ніж учора? Чи завтра будете більше одним тілом і душею ніж сьогодні?

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання, (Лк 14,28). Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього? (Лк 14,31)
Починаючи своє подружнє життя, кожна з пар розпочала будівництво свого сімейного вогнища, в якому нове життя має розвиватись в атмосфері справжньої любові.
І не одну битву треба буде пережити, щоб зберегти цю любов. Для цього треба знайти час, сісти і разом подумати, помолитись, порозмовляти, відкрити одне одному свої найпотаємніші закутки душі, щоб відчути той єдино правильний шлях руху, який вказує нам Бог.
“Чоловік і жінка щомісяця разом в присутності Бога задумуються, якою є Божа думка і Божа воля відносно їхньої сім’ї – з метою виконати її якнайкраще.” (З карти END). Це основне визначення подружнього діалогу. Обов’язок – тому що рекомендується, щоб кожна пара, яка є членом гуртка “Домашньої Церкви” проводила таке засідання щомісяця.

Чому ж він настільки обов’язковий?
Більшість подружніх пар свідомо, чи несвідомо склали собі певний план майбутнього життя. Але відсутність життєвого досвіду, а найбільше життєві клопоти найчастіше перекреслюють цей план і в життя поступово закрадається хаос: молитва, сімейні звичаї стають механічними, виховання дітей починає обмежуватись до окремих зауважень, часто нервових. Вже немає часу щоб порадитися з Христом, якому колись дали подружню клятву і доручили своє подружжя. Появляються ситуації, в яких мовчання стає ворогом любові і самого подружжя. Потрібна відверта розмова в присутності найшановнішої, справедливої і найголовніше люблячої особи, яка єдина може допомогти стримати емоції і побачити подружні проблеми в реальному світлі, кожному побачити і головне визнати свої помилки і разом визначити, як жити далі.
Як же практично це зробити? Перш за все слід усвідомити, що Подружній діалог заслуговує на те, щоб докласти всіх зусиль, аби знайти для цього час. Це важливіше від перегляду чергового серіалу, бо дасть можливість уникнути “серіалу подружнього”, важливіше від перечи-тування газет у вихідний, бо дасть набагато більше інформації, а головне набагато важливішої, важливіше від багатьох дрібних домашніх клопотів і тривог, бо допоможе їх усунути. Треба виділити щонайменше годину. (Точно не визначається).
Далі усвідомити самому і дати зрозуміти всім членам сім’ї, що це час “святий”. Його не можна переривати ні під яким приводом. “Нас немає ні для кого”. “До нас прийшов у важливих справах Сам Бог”. Краще зовсім не починати діалогу, ніж проводити його поспіхом, для “галочки”.
Слід визначити день проведення. Найкраще – день шлюбу. А взагалі це особиста справа кожної подружньої пари.
Починати слід з легшого, чи навіть з приємного для обох обговорення якоїсь події в сім’ї, яка дозволить відчути єдність і допоможе налаштуватись на подальшу розмову. Скромне пригощання не повинно “закривати” собою партнера і саму розмову.
Подружній діалог – це найкраща нагода для того, щоб уважно проаналізувати свою поведінку, стиль життя чоловіка, жінки. Це не обговорення справ власного сумління і Бога, але об’єктивний аналіз себе при дуже уважному свідкові і прийняття відповідного рішення на наступний місяць. Дуже бажано зайвий раз перечитати тему “Подружній діалог” в підручнику “Домашня Церква” (стор. 52-60).

Декілька порад
1. Намагайтеся не ображати та не розчаровувати свого партнера, і не робіть того, що могло б викликати його гнів. Біблія каже: “Стримуйтеся від усякого роду лукавства” (1 Сол. 5,22).
2. Дайте зрозуміти своєму партнеру, що бути вірним приносить вам радість, і що ви робите це не лише з почуття обов’язку. Продемонструйте свою радість. “Завжди радійте” (1 Сол. 5,16).
3. Будьте вдячними їй/йому за найменші дрібнички. Іншим людям говоріть про свого партнера тільки позитивно та дякуйте Богові за нього. “За все дякуйте” (1 Сол.5,18)
4. Подивіться на Бога. Він вірний. Він подарує вам силу на те, з чим ви самі не можете впоратися. “Вірний Той, хто вас покликав, – Він і здійснить це” (1 Сол. 5,24).
5. Прощайте один одному, як і Бог у Христі вам простив. (Еф. 4,32, Єр. 31,34).
6. Якщо ви будете жити зі злобою в серці, то перетворитесь у жовч. Як наслідок, ви отруїте життя собі й іншій людині. “Пильнуйте, щоб ніхто не залишився без Божої благодаті, щоб якесь гірке коріння, пустивши паростки угору, не наробило заколоту та щоб не заразило багатьох” (Євр. 12,15).
7. Не дозволяйте почуттям оволодіти вами і не будьте немічним рабом свого минулого. “І спізнаєте правду, і правда визволить вас… Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні” (Йо. 8,32.36).
8. Нехай прощення стане для вас звичним; ви не повинні вести жодного обліку.
9. Ви досягнете свободи спілкування, якщо будете сприймати один одного такими, якими ви є.
10. Сім правил позитивної суперечки Свіндола на основі Послання до Ефесян 4, 5-32:
• Говоріть правду. Навчіться бути чесним і взаємно поважайте один одного.
• Тримайте хід суперечки під контролем. Стережіться застосовувати “смертельну” зброю.
• Суперечка повинна бути вчасною. Але не відкладайте це у довгий ящик.
• Сперечайтеся позитивно. Якщо треба покритикувати, ще раз подумайте над можливістю позитивного вирішення.
• Тактовність в суперечці. Вибирайте слова та контролюйте язик.
• Сперечайтеся наодинці. Ні в якому разі на людях, це свідчить про ваші недобрі наміри.
• Чистота суперечки. Коли все позаду, пробачте один одному; не забувайте про душевну чистоту.
11. Сім шляхів, йдучи якими, ви зможете змістовно викорис-товувати час і бути щасливими в подружньому житті:
• Дякуйте Богові за кожну мить свого життя.
• Живіть і любіть один одного так, наче це останній день, коли ви можете насолоджуватися присутністю своєї половинки.
• Запитайте Бога, яким би Він хотів бачити ваше подружжя. Обміняйтеся своїми думками, намагайтеся втілити їх у життя.
• Кожен день намагайтеся бути щирими, відвертими один з одним. Нехай доброта та милосердя будуть взаємини у ваших стосунках.
• Навчіться цінувати радість щоденного спільного життя. Просіть Бога, щоб ваші очі, вуха, розум, серце й інші органи чуття сприймали кожну мить цього дива.
• Не марнуйте свій час на страждання, суперечки.
• Ніколи не забувайте, що є найважливішим.

“Про подружній діалог” – Посібник для членів руху “Домашня Церква”