Плюси і мінуси багатодітних сімей

Позитивних моментів у багатодітної сім’ї багато.

Загалом, сім’я – це команда. А велика сім’я – це велика команда. І якщо ця команда гратиме в одні ворота, а не в різні, то вона буде дуже великою силою, коли діти підростуть. Отже, давайте розберемо усі плюси багатодітних сімей, які в них є в порівнянні з маленькими сім’ями, де подружжя виховує одну дитину або, максимум, двох дітей.

Плюси багатодітних сімей

  1. Декілька дітей у сім’ї можуть грати один з одним, не відволікаючи на себе уваги батьків. Таким чином, у випадку багатодітної сім’ї в батьків часу може бути навіть більше, ніж коли вони виховують єдину дитину в сім’ї. Цій дитині нудно і вона може цілими днями не відходити від батьків, намагатися поспілкуватися з ними, звернути на неї увагу. Такі діти часто просяться на руки.
  2. Якщо сім’я велика і дітей багато, то і обов’язків у чоловіка і дружини в такій сім’ї значно додається. І не завжди можливо з ними впоратися. Тому на допомогу доводиться закликати дітей, доручаючи їм виконувати частину сімейних обов’язків, з якими вони в змозі впоратися. І це великий плюс багатодітної сім’ї.

Звичайно, багато хто не погодиться і стане заперечувати: «Дитина вам не слуга, не можна її примушувати щось робити». Але, як на мою думку, це невірне твердження. Якщо дитину нічому не навчити і не прищепити їй якихось побутових навичок, то це буде дуже погано для неї. Чим більше дитина уміє робити справ по дому і не лише, чим більше різних навичок вона засвоїла, тим легше їй буде в дорослому житті.

Дитину необхідно готувати до дорослого життя, щоб після створення власної сім’ї в неї виникало менше проблем. І саме в багатодітних сім’ях діти, допомагаючи батькам, освоюють необхідні навички ведення домашніх справ і не лише. Як свідчить статистика, кількість розлучень у подружжя, яке виросло в багатодітних сім’ях, значно менше, ніж у подружжя, де чоловік і дружина були єдиними дітьми в сім’ї.

Адже багатьом відомо, що найнебезпечнішими для новоствореної молодої сім’ї є проблеми перших років шлюбу. Після весілля настає побут. І часто молоде подружжя стикається з невмінням вирішити побутові питання. По-перше, бо не уміє цього робити, а, по-друге, через лінь. Вони не звикли цього робити. На цьому ґрунті виникають часті сімейні конфлікти, вони і стають причиною розлучень у молодій сім’ї. І повертаються колишнє молоде подружжя назад, під крило до батьків.

У багатодітних сім’ях діти уміють виконувати різну домашню роботу, мають навички догляду за дітьми, своїми молодшими братами і сестрами, самі роблять покупки в магазинах. Крім того, такі діти виявляються стійкішими до стресів, вони набагато краще розуміють відмінність психології чоловіків і жінок і, як наслідок, вони виявляються підготовленішими для сімейного життя і відсоток розлучень у них набагато нижчий.

  1. Третім плюсом багатодітної сім’ї є наслідування молодших дітей своїх старших братів і сестер. І це дуже важливо для розвитку мови дітей у сім’ї і для їх загального розвитку. Молодші діти багато чому вчаться в старших і можуть значно випереджати в розвитку свого однолітка, якщо він – одна дитина в сім’ї. А все тому, що вони намагаються наслідувати старших дітей, беруться за справи, невластиві їм за віком і швидше їх освоюють.
  2. У сім’ях, де одна-два дитини, діти швидко звикають до одноманітної обстановки, звикають один до одного. Відбувається швидке емоційне насичення один одним. Через це діти можуть влаштовувати істерики батькам або свариться один з одним. І їх стає все складніше чимось зайняти.

Коли дітей багато, то великий колектив дітей постійно може винаходити нові ігри, вносити в них нові правила. Таким чином, стосунки в такому колективі постійно різноманітні, у ньому є присутньою вікова ієрархія. Молодші діти підкоряються старшим. І тут потрібно тільки стежити за тим, щоб не було утиску найменших.

  1. Сім’я – це сила. А велика сім’я – це велика сила. Про це багато хто якось забув. А даремно. Коли в сім’ї багато братів і сестер, то, подорослішавши, вони можуть підтримувати і допомагати один одному. Адже батьки не вічні. Вони постаріють, і нікому буде підтримати дитину, якщо вона одна. Доведеться самій якось налагоджувати зв’язки, заводити корисні знайомства.

У цьому плані багатодітним сім’ям простіше і це плюс для них, причому великий плюс. Сестри або брати, в яких справи йдуть у гору і які добилися кар’єрних висот, можуть «підтягувати» до себе братів і сестер, допомагаючи їм у просуванні по службі і призначаючи на хороші посади. Звичайно, для цього стосунки в сім’ї між дітьми мають бути хорошими.

  1. Коли багато дітей у сім’ї, то більше шансів, що вони підтримають своїх батьків у старості. Якщо в подружжя була одна або дві дитини, то, подорослішавши, вони можуть поїхати жити в інші міста, або навіть країни. А може, у батьків не складуться стосунки з ними з якихось причин. У такому разі батьки в літньому віці можуть залишитися одні, без підтримки. Адже нині так багато літніх людей, що живуть у будинках престарілих, і, при цьому, у них є діти, які перестали підтримувати з ними стосунки.

У випадку багатодітних сімей така можливість зведена до мінімуму. Маловірогідне, що роз’їдуться усі діти. І маловірогідне, що в батьків погано складуться стосунки з усіма дітьми.

Отже, як на мою думку, це є найбільш значущі плюси сімей з великою кількістю дітей.

А зараз поговоримо про те, які є Мінуси багатодітних сімей

У сучасному суспільстві склалася така ситуація, що до сімей з великою кількістю дітей дуже часто ставляться упереджено. Коли бачать пару з трьома, чотирма або навіть більшою кількістю дітей, то деякі нетактовні люди починають критикувати їх, мовляв, убогість плодять, крутити пальцем біля скроні, або ж просто, мовчки засуджувати.

На підтвердження своїх слів вони починають наводити різні «безперечні» аргументи, чому зараз не можна заводити багато дітей. Частенько такі аргументи не відповідають дійсності. Звичайно, якщо багатодітна сім’я неблагополучна, то вони можуть бути обґрунтовані. Але, у більшості випадків, це хороші, щасливі сім’ї. І про це вже велася мова. Про основні соціальні проблеми в багатодітних сім’ях також згадувалося.

Що стосується мінусів, то їх у багатодітних сімей не так вже і багато. Зате про ці сім’ї поширено багато всяких міфів, які не відповідають дійсності. Але давайте про усе поговоримо детальніше.

Мінуси багатодітних сімей, які не завжди є правдивими

  1. Дитина віднімає масу часу, а якщо дітей 3-4, то вони віднімуть у три рази більше часу. Але це твердження невірне. Декілька дітей можуть займати значно менше часу в батьків, ніж одна дитина. Парадоксально, але це дійсно так.

Чому так відбувається? Коли батьки виховують одну дитину в сім’ї, то вона віднімає досить багато часу. Вона постійно вимагає уваги, хоче, щоб з нею пограли. Часто дитина проситься на руки. І така поведінка малюка цілком виправдана. Йому нудно одному, він потребує ігор і спілкування і ця потреба дуже гостра. От і намагається добитися уваги від батьків.

У разі багатодітної сім’ї декілька дітей цілком можуть грати один з одним. Вони краще розуміють один одного, вони усі дуже енергійні, чого не скажеш про батьків, які дуже швидко втомлюються від дитячих ігор. І діти можуть днями безперервно грати один з одним. Але, при цьому, між дітьми не має бути великої різниці. Якщо в сім’ї, скажімо, три дитини у віці 4-7 років, то вони цілком можуть грати один з одним.

Але, якщо різниця велика, молодшій дитині два роки, середньому 10 років, а старшому – вже п’ятнадцять, то зрозуміло, що в таких дітей інтереси різні. У старшого зовсім багато проблем підліткового віку і йому зараз не до молодших братів і сестер. А при маленькій різниці у віці діти гратимуть і гулятимуть один з одним, не згадуючи про батьків.

  1. Дитячі ревнощі в сім’ї. Вважається, що в багатодітній сім’ї старші діти сильно ревнують до молодших. Але ця думка також часто не відповідає дійсності. Річ у тім, що сильні ревнощі дитина може відчувати, коли в сім’ї з’являється її молодший брат або сестра і це зрозуміло, то був єдиний і улюблений – а тут на тобі, у сім’ї з’явився новий улюбленчик. У цьому випадку, уся, ну, або майже уся увага батьків, і особливо матері, перемикається на молодшу дитину.

Якщо ж після цього народжується третя дитина, то її народження вже переживається набагато легше. Старша дитина вже звикла, що в сім’ї є діти окрім неї. А середня – ніколи і не була єдиною дитиною. Тому вона вже не відчуває таких сильних ревнощів. Тобто кожна наступна поява дитини сприймається легше іншими дітьми. І виходить, що в багатодітних сім’ях дитячі ревнощі, як правило, нижчі, ніж у сім’ях з двома дітьми. Проте, якщо батьки виділяють якусь одну дитину з усіх і балують її, то інші можуть почати ревнувати. Тому не варто цього робити.

Мінуси багатодітних сімей, які мають місце

  1. Брак спілкування з батьками. У багатодітній сім’ї батькам важко приділяти увагу кожній дитині. А часто це дуже необхідно. Звичайно, це мінус, але не страшний. Адже, насправді, щоб добре в сім’ї виховати дитину, не обов’язково постійно спілкуватися безпосередньо з нею і «наставляти на шлях істинний».

Адже діти цілком здатні вчитися на прикладах і на поведінці, яку демонструють їм батьки. Для підтвердженні звернемося до слів відомого француза Жозефа Жубера, який сказав: «Дітям потрібні не повчання, а приклади». Також це підтверджують слова Елеонори Рузвельт, яка казала: «Діти найуважніше слухають у ті моменти, коли говорять не з ними».

  1. Якщо хворіє одна дитина, то велика вірогідність, що від неї заразяться інші. І це дійсно так. Часто одна хвора дитина в сім’ї заражає інших. Але, погодьтеся, і з цим мінусом можна успішно боротися.
  2. І в батьків і в дітей у багатодітній сім’ї часто немає можливості усамітнитися, залишитися наодинці зі своїми думками. Це можна вважати мінусом багатодітних сімей. Але, насправді, це їх своєрідна особливість.

Просто сім’я з великою кількістю дітей – це свій світ, зі своїм світоглядом і своїми сімейними звичаями і традиціями. Кожне народження дитини для батьків – особлива подія, яка означає не лише суцільні турботи, але і новий рівень стосунків між чоловіком і дружиною в сім’ї. Як правило, багатодітні сім’ї не з чуток знають, що таке сімейне щастя.

Ті, хто критикує сім’ї, в яких багато дітей, насправді, нічого не знають про них. Або ж просто їм заздрять. Адже не кожен наважиться узяти на себе відповідальність за долю трьох і більше дітей, а, можливо, батьки занадто ледачі для цього. І якщо батьки виростили і вивели в життя декілька дітей – то це дорогого коштує. На мій погляд, такі батьки гідні більшої поваги і з боку суспільства і з боку держави.

Автор: Наталя Дейнека