Тиха трагедія, про яку ніхто не говорить і яка стосується наших дітей

Тиха трагедія, про яку ніхто не говорить і яка стосується наших дітей

Прямо зараз в наших будинках розгортається мовчазна трагедія, що зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!

Наші діти знаходяться в жахливому емоційному стані!

Більш того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:

кожна п’ята дитина має розлади психіки;
поширеність синдрому дефіциту уваги виросла на 43%;
поширеність підліткової депресії виросла на 37%;
частота самогубств серед дітей 10-14 років виросла на 200%.

Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?

Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні, вони не народжуються такими!
Ні, це не провина школи і системи!

Так, як би боляче нам не було це визнавати, у багатьох випадках саме МИ, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!

У чому проблема?

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
Емоційно доступні батьки.
Чітко обкреслені межі і повчання.
Обов’язки.
Збалансоване харчування і достатній сон.
Рух і свіже повітря.
Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.

Натомість діти мають:
Байдужих, неуважних, постійно зайнятих батьків.
Батьків, які балують, які дозволяють дітям все.
Відчуття, що їм всі винні.
Незбалансоване живлення і недостатній сон.
Сидячий домашній спосіб життя.
Нескінченну стимуляцію, технологічні забави, миттєве задоволення.

Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно ні!

Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного благополуччя.

Що робити?

Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно!
Ось що ви повинні робити як батьки:

1. Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви – батьки дитини, а не її друзі.
2. Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.
3. Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.
4. Проводьте годину в день на природі.
5. Щодня влаштовуйте сімейну вечерю без електроніки.
6. Грайте в настільні ігри.
7. Щодня долучайте дитину до домашніх справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
8. Вкладайте дитину спати в один і той самий час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.
9. Навчайте дітей відповідальності і незалежності.
10. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди.
11. Не складайте і не носіть за дитину ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу / домашню роботу, не очищайте банан для 5-річних. Вчить їх самостійно робити все це.
12. Навчіть терпеливості і дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви.
13. Не оточуйте дитини постійними розвагами.
14. Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.
15. Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Хай мізки дитини вчаться самостійно розганяти «нудьгу».
16. Будьте емоційно доступні, вчить дітей соціальним навичкам.
17. Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
18. Навчайте дитину справлятися із злістю і роздратуванням.
19. Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводитися за столом і в розмові.
20. Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте і повзайте з нею разом!

Ми повинні змінити своїх дітей, інакше одержимо ціле покоління на пігулках!
Ще не пізно, але часу залишається все менше.

джерело
переклад Мирон Шкробут