Телевізор і діти

Телевізор і діти

Чи траплялися вам такі родини, де телевізор є постійним фоном їхнього життя: його вмикають рано-вранці і вимикають пізно ввечері. Несправність «телека» сприймається як катастрофа: всім стає нудно і нічим зайнятися.

Чи, може, колись ви бачили таку картину: втомлена мама вмикає річному немовляті телевізор. І воно завмирає, слідкуючи за швидкою зміною яскравих кадрів у рекламі. А мама за той час встигає, наприклад, спокійно зварити суп.

Все це – приклади неправильного користування телевізором. А як же правильно?

Психологи і медики сходяться на тому, що перегляд дитиною телевізора слід строго обмежувати. На те є багато причин.

Медицина вказує на шкідливий вплив телебачення на чутливу і вразливу сітківку дитячих очей, на шкідливість прихованого миготіння екрана та на обмеження рухової активності дитини, що годинами сидить перед телевізором.

Психологи свідчать про незворотні зміни в психіці таких дітей, про їх низьку здатність до навчання та слабкий зв’язок із реальним життям.

Зайве навіть говорити тут про той вплив на світогляд дитини, який чинить телевізор – відомий маніпулятор людською свідомістю і навіть підсвідомістю.

Єдина корисна і позитивна роль телебачення у дитячому житті – грамотно зняті дитячі програми, які слугують для навчання, виховання та розвитку малят. Про те, як вибирати програми для перегляду дитиною, ми ще поговоримо в наступній статті. А поки що давайте навчимося розумно керувати телевізором – тим велетнем, який при невмілому користуванні може стати справжнім руйнівником.

Ось ті правила, які пропонують педагоги, психологи і медики для відносин «дитина – телевізор»:

Встановіть часову «квоту» для перегляду передач.Для дошкільнят – це півгодини-година на день. Для школярів – півтори години.
На початку тижня сядьте разом з дитиною і відзначте в телепрограмі ті передачі, які малюк зможе подивитись. І не відступайте від цього плану.
Не вмикайте телевізор для себе, щоб подивитись бойовик. Мусите пожертвувати цим, поки вдома є дитина. Вона ніколи не зможе зрозуміти, чому їй не можна дивитись те, що дивляться батьки. Та й дорослим такі фільми і передачі особливої користі не принесуть. Але якщо дуже хочеться – подивіться їх пізніше, коли малюк засне. Звідси випливає наступне правило:
Не ставте телевізор у вітальні (вона призначена для спільного дозвілля, прийому гостей) чи на кухні (вона – місце для прийому їжі, для розмов за чашкою чаю). Тим більше, телевізору не місце в дитячій кімнаті. Краще прилаштуйте його у своїй спальні. Так буде менше спокуси для дитини дивитись усе підряд.
Добре відрегулюйте якість зображення екрана, щоб негативний вплив на очі був мінімальним.
Вимикайте рекламу під час передачі. Вона абсолютно не корисна для дитини.
Намагайтесь якомога щільніше наповнити вільний час дитини корисним дозвіллям: спортом, читанням, спільними іграми, спілкуванням, пізнанням чогось нового тощо.

Усяка річ може бути корисною або шкідливою, казали філософи. Тим чи іншим її робить доза. І грамотність використання – додамо від себе. Нехай же телевізор займає в нашому домі саме те місце, яке ми йому дозволимо, і не відбирає час для набагато важливіших речей!

Тетяна Павлюк

http://www.skrynyabook.com/uk/articles/84-televizor-i-dity