“Де живе БОГ?” або Теологія для малюків

"Де живе БОГ?" або Теологія для малюків

Як же реагувати на запитання про Бога? Так само, як і на всі інші. Пропоную ряд рекомендацій, завдяки яким Вам буде легше пояснити все, що цікавить дитину про Бога:

Простота і доступність. Саме це потрібно для хорошої відповіді на дитяче питання. Зовсім не треба заглиблюватись у богословські теорії та вживати складні філософські терміни. Дитина чекає від Вас зовсім не цього. Усе на світі можна пояснити просто і доступно.
Конкретність. Коли відповідаєте, наприклад, на питання про створення людини, не треба «розтікатися мислію по древу» і зачіпати епізод гріхопадіння першої людини, вигнання з раю і т.д. Вистачить просто переповісти біблійний епізод створення Адама (навіть про Єву можна ще не казати). В усіх питаннях, які ставлять діти, «краще недогодувати, аніж перегодувати». Брак інформації, як правило, породжує новий інтерес. А це нам і потрібно, правда ж?
Наочні ілюстрації та приклади. Дитині (та й дорослому) легше уявити собі якесь складне поняття, якщо навести приклад чи ілюстрацію. Наприклад, щоб дитина краще уявила собі євангельську сцену зцілення сліпого, можна запропонувати їй заплющити очі і так походити хвилин зо п’ять. Потім дозвольте їй розплющити очі: яке щастя знову бачити світ!

Але буває, що малюк ставить такі каверзні запитання, що навіть дуже побожні батьки не знають на них відповіді. Як пояснити малюкові значення слова «триєдиний», як розповісти про жертву Христа, якими словами описати неосяжного Бога? Тоді батькам варто зізнатись, що відповіді вони поки що не знають. Але обов’язково поцікавляться, і навіть разом із дитиною. Нічого ганебного в цій ситуації немає: багато із богословських питань не мають остаточної відповіді і донині. Краще скажіть малюкові: «Яке складне питання ти ставиш! Над ним давно роздумували мудрі люди! Я обов’язково поцікавлюся ним, а потім ми разом спробуємо докопатися до істини». Звичайно, обіцянку треба виконати!

Якщо дитина починає цікавитися Богом, отже, в її маленькому серці починає проростати перший пагінець віри. І тому не слід ігнорувати такі запитання. Тим більше не можна знімати з себе відповідальність у цьому питанні і перекладати її на церкву, на дитсадок і школу, на хресних батьків. Звичайно, усі вони відіграють важливу роль у християнському вихованні малюка, та далеко не найважливішу. Це дитя Господь подарував саме Вам, і саме Вас Він спитає, що Ви робили для духовного виховання своєї дитини.

Аби бути готовим відповідати на такі нелегкі питання, батьки повинні спершу запитати себе: а що вони самі знають про Бога? Чи ясно вони уявляють собі Господа, чи не є Він для них далеким і незрозумілим? Можливо, батьки вже давно не були в церкві, не брали до рук Святого Письма, не бесідували зі священиком? Тоді ситуацію треба виправляти.

Бо найкраща відповідь на усі запитання про Бога – Його відблиск у Ваших серцях, МАМО і ТАТУ!

Тетяна Павлюк

http://www.skrynyabook.com/uk/articles/80-de-zhyve-bog