Вибір відданості

Відданість в стосунках – це вибір, який ми робимо щодня, знову і знову. Ми вибираємо її, навіть коли втомилися, переобтяжені і виснажені. Ми вибираємо її, який би привабливий незнайомець не зустрівся на нашому шляху. Ми також вибираємо її кожного разу, коли наш партнер вимагає уваги. І ми відкладаємо книжку, відвертаємося від телевізора, вимикаємо смартфон – словом, кидаємо своє заняття, яким би воно не було, – щоб визнати важливість партнера у своєму житті.

Можливо, для цього буде досить посмішки або розмови, але що б від нас не знадобилося, ми щиро намагаємося це дати. Коли ми ставимо свої стосунки на перше місце, показуючи, що це наш пріоритет, ми створюємо довіру і демонструємо вірність, що набагато перевершує будь-які шлюбні обітниці. «Лабораторія любові» з’ясувала, що саме з таких дрібниць, що увійшли до звички, і створюється той самий кокон довіри і безпеки в наших стосунках.

Так що ж означає істинна відданість? Найбільш очевидне значення відданості – опір можливості любовних стосунків з іншими людьми. Ми вірні партнерові сексуально і емоційно. Ми дотримуємо межі у своїх стосунках поза шлюбом. Покійна Ширлі Гласс, один з провідних світових фахівців з невірності, написала книгу під заголовком «Не  «просто друзі» (Not »Just Friends«). Якщо двома словами, то усе зводиться до «вікон» і «стін». Якщо ви одружені або пов’язані з партнером іншими міцними зобов’язаннями, то в ідеалі ви вибудовуєте »стіну« навколо себе, залишаючи між вами двома відкрите «вікно».

Ця «стіна» відділяє вас від інших людей, якщо говорити про найглибші емоційні і фізичні зв’язки. В ході своїх досліджень Гласс виявила: коли люди – особливо ті, що нещасливі в стосунках, – починають довірчо розповідати про це третій особі, вони відкривають для нього «вікно». А якщо ще і втаюють ці нові платонічні або емоційні стосунки, то починають будувати «стіну» між собою і своїм головним партнером. Між вами не може бути ніяких «стін», якщо ви хочете довговічної і довгострокової довіри, відданості і вірності. А «вікна» для близьких друзів (не важливо, протилежної статі або тієї ж) поза вашими стосунками здатні швидко ставати «дверима», і тоді‑те якраз і трапляються зради. Не те щоб мати близьких друзів недозволенно, але ви повинні усвідомлювати межі, і якщо у одного з вас заводяться секрети від партнера щодо будь-яких сторонніх дружніх стосунків, то це тривожний знак. Так ви будуєте «стіну», яка руйнує вашу відданість один одному.

Поза сумнівом, думка про відданість одній‑єдиній людині може бути такою, що лякає. Це означає класти усі яйця в один кошик. Ніяких запасних аеродромів на випадок, якщо ці стосунки не складуться. Ніякої страховки. Якщо що‑те йде не так, ми не біжимо скаржитися на сторону. Замість цього ми звертаємося безпосередньо до партнера, щоб пропрацювати проблему. Крім того, погоджуючись на такі стосунки, ми віддаємо партнерові усе, що можемо запропонувати. На долю якогось іншого коханого нічого не залишається. Це ризиковане рішення, але воно життєво потрібне. Без цього рівня відданості любов довго не протягне.

Свідомо вибирати стосунки, засновані на відданості, – означає приймати свого партнера таким, який він є, незважаючи на його недоліки. Це означає не погрожувати кинути його, навіть в ті моменти, коли вам цього хочеться. Ще це означає відчувати біль партнера так само, як свій, якщо не ще гостріше. За вдалим виразом Джона : «Якщо дружині боляче, мій світ зупиняється, щоб я міг її вислухати». У стосунках, заснованих на відданості, ви обоє готові зупинити світ, щоб спробувати зрозуміти і полегшити біль іншого. Частково саме тому ми одружуємося, і частково саме тому ми любимо. Ми потребуємо один одного, і нам треба відчувати, що партнер нас потребує. Істинна відданість – це коли ви знову і знову вибираєте один одного, тому що тільки рішення зробити стосунки успішними призводить до їх успіху.

До усіх зрад на світі веде один крок. Люди часто роблять його, коли в стосунках не усе добре. Цей крок – порівняння свого партнера (не на його користь) з іншими реальними або уявними партнерами в стосунках. Ми називаємо це «негативним порівнянням». Замість того щоб бути вдячними за те, що є у нас з партнером, ми леліємо образи з‑за того, чого нам бракує. Коли нам щось не подобається в партнерові, ми замість того, щоб висловити свої претензії і добитися задоволення своїх потреб, фантазуємо про інші стосунки і про те, що могли б отримати в них те, чого бракує в нинішніх. Так «негативні порівняння» стають небезпечною «віддушиною» для наших негативних почуттів.

Уривок з книги Джона Готтмана “8 важливих побачень”
переклад: Мирон Шкробут