«Наркомани гніву»: звідки береться любов до скандалів


Запальні і нетерплячі, вони в будь-який момент готові вибухнути. Навіть якщо не провокувати їх зайвий раз, вони все одно знаходять привід для крику. Відносини з такими людьми – як життя на вулкані. Хто такі «наркомани гніву», що ними рухає і як вижити під натиском їх люті?

При першій зустрічі майбутній чоловік Соні справив враження харизматичної і успішної людини. За вісім місяців залицянь він підкорив її турботою. Однак в першу ж ніч медового місяця він влаштував жахливу сцену в готелі. Соня всього лише попросила чоловіка передати їй карту міста. Він прогарчав: «Ні!» – і почав трощити меблі в готельному номері.

«Я застигла на місці. Він заявив, що збирається зі мною розлучитися, і пішов спати. Я не спала всю ніч, намагаючись зрозуміти, що ж мені тепер робити і наскільки така поведінка вкладається в рамки норми», – згадує Соня.

На наступний ранок Соня стояла біля виходу з готелю і чекала таксі в аеропорт. Вона вирішила, що з заміжжям покінчено. Чоловік підійшов, сліпуче посміхаючись, назвав те, що трапилося невдалим жартом і попросив «не робити дурниць».

А через тиждень все повторилося … Їх шлюб тривав п’ять років. Весь цей час Соня ходила навколо чоловіка навшпиньки, боячись його гніву. Він і не піднімав на неї руку, але фактично підпорядкував її життя своїм примхам. Ставши клієнткою психотерапевта, вона дізналася, що вийшла заміж за «наркомана гніву».

Всі ми час від часу відчуваємо лють. Але на відміну від більшості людей «наркомани гніву» мають потребу в регулярному підживленні злістю. Цикл їх залежності передбачає розрядку, не важливо, чи для неї привід чи ні. Таким чином «наркоман гніву» задовольняє внутрішні потреби, які часто не мають ніякого відношення до ситуації, що викликала сплеск.

Яким чином гнів викликає фізичну залежність?

Під час спалаху люті в кров викидається адреналін. Цей гормон заряджає нас енергією й вгамовує біль. Задоволення від викиду адреналіну приблизно однаково як під час стрибка з парашутом, так і в стані праведного гніву. Людина добровільно впадає в нього, щоб зняти напругу або позбутися від сумних думок. Як правило, зірвавши злість, вона відчуває себе прекрасно, тоді як її жертви зовсім розчавлені.

«Наркомани гніву» цінують цю емоцію не тільки за адреналін. Це доступний їм спосіб керувати ситуацією і вирішувати конфлікти, коли вони тільки назрівають (кращий захист від невдоволення домашніх – напад). Крім того, вони прекрасно знають, що їх характер лякає близьких і дозволяє тримати їх на короткому повідку.

«Гнів – найдавніша емоція, яка не потребує ніякої раціональної основи. Піддатися його спокусі легко, тому що він спрощує реальність і дає відчуття сили », – пояснює засновник курсів з управління гнівом Айван Тайрел.

Відомо, що гнів більше властивий чоловікам: саме вони частіше зриваються на близьких. Одна з ключових відмінностей між статями – в тому, що жінки тонко розрізняють відтінки почуттів, а чоловіки сприймають їх контрастно і в своїх очах постають або переможцями, або невдахами. Крім того, їм важче визнати, що вони перелякані або засмучені.

Залежністю від гніву страждають не тільки ті, хто їм одержимі. Психолог Джон Готтман розповідає, що хоча супутниці скандалістів і скаржаться на їх жахливий характер, вони з ніжністю згадують моменти примирення, яких без скандалів не буває. «Зв’язок між любов’ю і насильством досі мало вивчений. Тварини, яких дресирують методом «батога і пряника», більше прив’язуються до своїх господарів, ніж ті, з якими добре поводилися. На жаль, багато подружніх пар недалеко від них пішли», – говорить він.

Перед вступом у шлюб важливо ближче пізнати оточення кандидата в чоловіки

Психотерапевт Гел Лінденфілд підкреслює, що перед вступом у шлюб дуже важливо ближче пізнати оточення кандидата в чоловіки: «Дізнатися, які його відносини з братами і сестрами, батьками і друзями. Якщо вони нехай навіть з усмішкою натякають на те, що не раз страждали від нестерпного характеру і вибухового темпераменту вашого нареченого, варто задуматися. Навряд чи ви станете винятком».

Що робити, якщо не виходить порвати з «наркоманом гніву»?

Психіатр, автор книги «Емоційна свобода» Джудіт Орлофф дає кілька порад.

1. Придушіть першу реакцію на агресію. Полічіть до десяти. Зосередьтеся на диханні, а не на кривдникові.

2. Не сперечайтеся і не виправдуйтеся. Уявіть, що хвиля гніву проходить повз вас, анітрохи вас не зачіпаючи.

3. Визнайте «правоту» кривдника. «Так, я розумію, що ти відчуваєш. Я теж відчуваю схожі емоції. Тільки висловлюю їх трохи інакше. Давай поговоримо», – подібні фрази обеззброюють.

4. Встановіть кордони. Важливий впевнений тон: «Я люблю тебе, тому не буду відповідати на твої претензії, поки ти спілкуєшся на підвищених тонах».

5. Проявіть емпатію. Як ви тепер знаєте, гнів – лише ширма для безлічі негативних емоцій. Як погано повинно бути близькій вам людині, якщо вона постійно у нестямі від злості? Це не виправдовує «наркомана гніву», але допомагає відпустити образу.

#порадня