Стратегія прощення – Як пробачити?

Стратегія прощення - Як пробачити?

Стратегія пробачення
Пробачити _ це означає відчувати, що перенесена образа більше не заподіює болю.
Для того, щоб зуміти пробачити, треба визнати, що нас образили; треба визнати власну уразливість.
Багато хто з нас, коли хто небудь заподіює нам біль, гнівається на самих себе за те, що виявилися нездатними захиститися достатньою мірою. Коли таке відбувається, ми, по суті, проявляємо недолік поваги по відношенню до самих себе.
З іншого боку, бажаючи помститися за себе, ми робимо ні що інше, як дозволяємо емоціям, гніву опанувати нас. Це небезпечно для нашого психофізичного і духовного здоров’я. Коли ми носимо в собі гнів, це кінець кінцем викликає занепокоєння, страждання, віднімає щастя і спокій, а також можливість думати про самих собі і продовжувати йти шляхом психологічного і духовного зросту. Уся наша енергія поглинається думками про те, як заподіяти біль іншій людині. Усе, що нас оточує, набирає негативного вигляду. Ми стаємо недовірливими, замкнутими, відстороненими.
Поступаючи так, ми виключаємо існування в іншій людині чогось доброго, здорового, прекрасного. А шкода.
Заради власного блага нам потрібно, навпаки, відмовитися від свого страждання.

Ми повинні пробачити.
Не для того, щоб звільнити людину від її провини, але звільнити самих себе від занепокоєння. Треба жити в сьогоденні, а ми, залишаючись прив’язаними до провини партнера, в результаті самі не живемо. Ми втрачаємо час, а життя чекає нас.
Якщо людина носить в собі бажання помститися, ненависть, непробачення, то вона помирає в душі. Замість цього нам слід дати зрозуміти подругу, що він ранив нас. І ні в якому разі не можна прощати поверхнево: це нікому не треба, ні нам, ні партнерові.
Виразив свої почуття, слід попросити людину викласти її версію подій.
Вислухаємо її мовчки.
Таким чином часто з’ясовується, що і партнер відчув, що йому нанесли рану. Проявимо увагу, участь до його страждання і висловимо те, що залишилося від нашого болю.
Можна вирішити і не обговорювати цього з партнером, але жити в стражданні, щоб показувати його друзям і будити в них співчуття. Але я раджу пробачити особливо якщо йдеться про подружжя.
Ми повинні жити зі світлом в душі, щоб бути відкритими для життя, яке дав нам Бог. Невідомо, що чекає нас за поворотом. Нам, вірянам, треба бути завжди готовими і відкритими, щоб розпізнати будь-який знак, прийняти будь-яку звістку, яку Богові коли завгодно може нам послати. Наше завдання зберігати цілісність своєї особи, решта зробить любов, Бог. З іншого боку, переживане нами страждання – це наша відповідальність, і ми відповідальні також за те, щоб залишитися в стражданні або вийти з нього. Це наш ексклюзивний вибір – вирішити втрутитися у власне життя.

Валеріо Альбісетті
“ТЕРАПІЯ ПОДРУЖНЬОЇ ЛЮБОВІ
Як прожити разом усе життя”

переклад: Мирон Шкробут