Досягнення та відносини

Однією з найважливіших відмінностей чоловічої та жіночої сутності є орієнтація на Досягнення чи Стосунки. Знаємо, що зазвичай чоловіки більше орієнтовані на Ціль, тому для них надзвичайно важливими є досягнення. Це невеличкі, або й великі підтвердження правильного руху в напрямку своєї Цілі.

Натомість жінкам є досить складно орієнтуватися на Ціль, бо найважливіше життєве завдання – народження та виховання дітей… коли цю Ціль можна вважати досягнутою: коли малятко після багатогодинних пологів нарешті народилось? Чи може коли дитя йде в садочок чи вже у школу? Чи може Ціль досягнуто, коли дитина по чинає самостійне життя і має свою сім’ю? Мама однаково переживає за місячне малятко, трирічне дитятко, підлітка чи вже зовсім дорослу дитину (яка вже має своїх дітей). З однією відмінністю, чи менша дитина, тим більше мама піклується про дитя, може “підстелити соломку” і цілувати розбиті колінця. Чим старша дитина, тим менше можливостей має мама фізично турбуватися, проте емоційно і духовно мама постійно на зв’язку зі своєю дитиною.

Орієнтація на Цілі є досить фруструючою для жінок. Вкладаючи більшість зусиль у сім’ю та виховання дітей (а інколи і всі сили), вони, зазвичай, не досягають надзвичайних висот у кар’єрі на роботі (особлива повага тим жінкам, які це зробили!!!) Але більшість жінок, порівнюючи себе з іншими, які досягнули більшого, відчувають марність своїх зусиль і безнадію щось змінити, бо час вже втрачено.

Тому я раджу жінкам концентруватися не на Цілі та досягненнях, а на процесі. Отримувати задоволення від кожного процесу, чи то перевдягання і годування малят, чи то навчання школярів (дуже цікаво бути дотичним до відкриття світу малою дитиною, до її щирого здивування і радості розуміння чогось нового!) Задоволення важливо отримувати навіть в процесі прибирання помешкання і приготування їжі, адже це все ми робимо для своїх найближчих, найрідніших 🙂

Але є ще одна важлива відмінність, яку я зазначала на початку статті. Жінки орієнтовані на відносини. Тобто я було б дуже добре, якщо б жінки менше дбали про досягнення і більше вкладали у стосунки. Добре було б усім, навколишнім, найрідніших членам сім’ї, а в першу чергу, самим жінкам. Тоді б чоловіки мали можливість досягати назовні своєї Цілі, а не витрачати даремно сили в конкуренції з власною дружиною “Хто крутіший?”, “Хто більше досягнув”?

Тоді б мами більше дбали про те, чи розуміють вони дітей, аніж про хороші оцінки в школі. Про те, чи довіряють їм діти, аніж про те, якими досягненнями дітей можна буде похвалитися перед іншими.

Чоловіки часто свідчать, що спокійна атмосфера вдома є важливішою за ідеальний порядок чи холодці з голубцями на обід. Але наші жінки, виховані на важливості досягнень, все ще по звичці думають, що їхні домашні досягнення (все прибрано/попрано/поскладано/наварено і напечено) забезпечать високу оцінку і похвалу від домашніх… Часто ці “досягнення” робляться з останніх сил, але інакше жінка не може. Бо хто ж вона тоді? Без досягнень? Без можливості “прозвітувати”, що вона за день зробила важливого? Хто ж тоді її оцінить високо і дасть право на відпочинок (“все зробила? Добре, можеш погуляти”)

На мою думку, краще було б ще в школі пояснювати дівчаткам, що їх емоційний стан, їх вміння емпатійно слухати і співпереживати, їх вміння миритити і створювати затишну атмосферу є набагато важливішими за будь які досягнення. Адже ці вміння не лише допоможуть збудувати щасливу сім’ю та виховати щасливих і впевнених в собі дітей, але й забезпечать досягнення в інших сферах. Бо справжня жіночість, глибина, спокій, гармонія і творчістю є такими потрібними сучасному світу! Жінка, яка вміє створити спокійну атмосферу, залагодити конфліктну ситуацію, принести творчий компонент багато додає до успішної командної діяльності, на якій базується більшість бізнесу. На відміну від жінки яка спішить виконати завдання, продемонструвати власні досягнення і вибороти собі місце під сонцем…

Загалом досягнення потрібні усім. Але, якщо чоловікам вони конче необхідні щодня, і без них ніяк, то для жінок я пропоную все ж більше орієнтуватися на стосунки. Щодня. Це означає, що більш важливими мають бути спілкування з чоловіком та дітьми, розуміння їх емоційного стану і потреб, створення приємної атмосфери затишку і радості в домі (а це ж прямий наслідок настрою жінки), аніж кількість зварених страв, прибраних шаф, написаних уроків і статей.

Від цих всіх справ нікуди не дінешся, але вони не мають бути визначальними. В сенсі “зварила борщ і вареники, прибрала, дітей з уроками перевірила – що вам ще треба?”. Всі ці справи повинні бути лише елементами більш важливої місії Берегині (цілительниці і натхненниці). Наче так, між іншим 🙂