Дорослі, яких соромили в дитинстві…

1. Дорослі, яких соромили, коли вони були дітьми, бояться бути уразливими і страшаться саморозкриття (бояться розкритися перед іншими).

2. Дорослі, яких соромили в дитинстві, можуть страждати від крайньої соромливості, збентеження, замішання і від відчуття неповноцінності в порівнянні з іншими. Вони не вважають, що вони роблять помилки. Натомість вони вважають, що вони самі є помилкою.

3. Дорослі, яких соромили в дитинстві, бояться близькості і схильні уникати зобов’язань, знаходячись у взаємостосунках. Такі дорослі часто говорять, що у них таке відчуття: ніби одна нога завжди за дверима, щоб втекти.

4. Дорослі, яких соромили в дитинстві, можуть здаватися або дуже зарозумілими і егоцентричними, або самовідданими і безкорисливими.

5. Дорослі, яких соромили в дитинстві, можуть відчувати, що «що б я не робив, це не має значення, я є і завжди буду нікчемним і нелюбимим».

6. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто займають оборонну позицію, коли одержують хоч би незначний негативний зворотний зв’язок. Вони переживають почуття крайнього приниження, якщо їх вимушують поглянути на свої помилки і недосконалість.

7. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто звинувачують інших за звинувачення на свою адресу.

8. Дорослі, яких соромили в дитинстві, можуть страждати від руйнуючого їх відчуття провини. Ці люди постійно вибачається. Вони беруть на себе відповідальність за поведінку оточуючих їх людей.

9. Дорослі, яких соромили в дитинстві, відчувають себе чужаками. Вони відчувають всеосяжне відчуття самоти протягом всього свого життя, навіть якщо їх оточують ті, хто по-справжньому їх любить і піклується про них.

10. Дорослі, яких соромили в дитинстві, проектують свої погляди і своє відношення до себе на інших. Вони як «ясновидці» читають думки, які явно їм не лестять, і постійно відчувають, що інші їх осуджують.

11. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто зляться на інших і засуджують в них ті якості, яких вони соромляться в собі. Це може привести до того, що вони соромитимуть других.

12. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто відчувають себе потворними, порочними і недосконалими.

13. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто відчувають контроль, як ззовні, так і зсередини. Блокуються нормальні спонтанні прояви.

14. Дорослі, яких соромили в дитинстві, відчувають, що вони повинні всі робити ідеально або не робити взагалі. Це внутрішнє переконання часто приводить до тривоги при виконанні чого-небудь, а також до зволікання, затягування і тяганини.

15. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто випробовують депресію.

16. Дорослі, яких соромили в дитинстві, брешуть собі і іншим.

17. Дорослі, яких соромили в дитинстві, блокують відчуття сорому за допомогою різноманітної компульсивної поведінки, такої як трудоголізм, порушення в їжі, покупках, зловживання хімічними речовинами, азартні ігри.

18. Дорослі, яких соромили в дитинстві, замість дружби несуть важкий тягар чужих проблем.

19. Дорослі, яких соромили в дитинстві, часто компульсивно копаються в минулих взаємостосунках, в подіях минулого, в інтелектуалізацію, щоб захиститися від болю.

20. Дорослі, яких соромили в дитинстві часто застрягають в залежності або стають її ярими супротивниками.

21. Дорослі, яких соромили в дитинстві, не мають відчуття емоційних меж, вони відчувають, що інші люди постійно вторгаються в їх межі. Вони часто будують фальшиві межі шляхом зведення стін з люті, поблажливості та ізоляції.

Характеристика взаємостосунків дорослих, в основу особи яких закладений сором:

1. Ми втрачаємо себе в любові.

2. Коли ми сперечаємося, ми б’ємося ні на життя, а на смерть.

3. Ми витрачаємо величезну кількість енергії, намагаючись здогадатися, що у інших на думці. Коли ми розмовляємо з своїм партнером про його відчуття і потреби, то ми часто говоримо з самим собою, а не з ним.

4. Ми платимо високу ціну за те хороше, що з нами було.

5. Ми, беручи на себе зобов’язання, часто підписуємо два контракти: один свідомо, інший – несвідомо.

6. Ми звинувачуємо і нас звинувачують.

7. Ми хочемо, щоб він/вона пішли, а потім боремося за те, щоб вони повернулися.

8. Ми знаємо, що все буде по-іншому, але чекаємо, що все залишиться по-старому.

9. Ми часто відчуваємо, що наші партнери контролюють нашу поведінку.

10. У інших нас часто привертають ті емоційні характеристики, у володінні якими ми відмовили собі.

11. Ми часто створюємо трикутники у взаємостосунках.

12. Ми прагнемо одержати від наших партнерів любов, яку не одержали в дитинстві, повному сорому.

Уривок з книги Джейн Міддлтон-Моз “Сором і відчуття провини”