Як знайти час для родини

Як знайти час для родиниБагато хто з нас може довго та гарно розповідати про те, що родина та здорові стосунки у ній – найважливіші речі у житті. Але при цьому жалітися на те, що часу на близьких катастрофічно бракує. Якщо ви один із таких людей – ця інформація для вас. Можливо, вона допоможе поглянути на ситуацію з нового ракурсу та щось у ній змінити.

Про тайм-менеджмент було вже багато сказано, але досить цікавими є думки американського бізнес-психолога Тоні Кребба, який нещодавно опублікував книгу із назвою «Шалено зайнятий: Як знайти вільний час». Він розглядає основні причини надмірної завантаженості, джерела стресу та те, до чого він призводить. А, найголовніше, надає досить цікаві варіанти виходу із замкненого кола, в яке нас заводить рутина. Важливим також є те, що усі його поради базуються не на враженнях, а на ґрунтовних дослідженнях американських вчених.

Так, Кребб пише, що людське тіло не пристосоване до постійного безперервного навантаження. Воно розраховане на періоди активності й пасивності. А коли ми працюємо без вихідних та повноцінного відпочинку, це призводить до передчасного зношування тіла та розуму, погіршується тонус, самопочуття, пам`ять, знижується працездатність, підвищується ризик різноманітних захворювань тощо. Американські дослідники стверджують, що 60-90% пацієнтів звертаються до лікарів через проблеми зі здоров`ям, зумовлені стресом.

У той же час через надмірну зайнятість роботою ми псуємо не лише наше здоров`я, але й відносини з людьми, особливо найближчими. Приміром, останні дослідження у США свідчать, що завантажений спосіб життя батьків негативно впливає на дітей. 91% опитаних дітей зазначили, що стрес, зумовлений роботою, їхні батьки переносять на них. При цьому 69% батьків переконані, що робота не шкодить їхнім стосункам із родиною.

Що робить нас зайнятими?

– Відсутність контролю: ми втрачаємо контроль над ситуацією і відчуваємо безпорадність перед масою зобов’язань;

– Відсутність вибору: ми лінуємося уявити, що існують інші варіанти;

– Відсутність кордонів: завдяки гаджетам зараз не існує жодної межі між роботою та дозвіллям, тому ми не можемо розділити ці дві сфери й відділити час для особистого життя;

– Відсутність правильного фокусу: ми концентруємося на зайнятості як на способі досягнення успіху, хоча позитивний результат від неї зовсім не гарантований, а всі наші реальні можливості залишаються нереалізованими;

– Відсутність сенсу: відчуваючи «напад» зайнятості, ми втрачаємо зв’язок із по-справжньому важливими речами – в нашому житті утворюються прогалини, і ми намагаємося заповнити їх ще більшою зайнятістю;

– Відсутність впевненості: ми завжди знервовані і тому замість відкритої й доброзичливої поведінки обираємо оборонну позицію і діловитий тон;

– Відсутність імпульсу: ми знаємо, що повинні жити й працювати інакше, але проходять дні, тижні, місяці і роки, а ми все ніяк не наважуємося щось змінити. Життя проходить повз нас, люди приходять і йдуть, кар’єра не є аж такою блискучою – і це не тому, що ми не знаємо, як все виправити, а тому, що ми навіть не намагаємося це зробити.

Що робити?

Частіше говоріть «Тому що». Дослідження Еллен Лангер, професора психології з Гарвардського університету, показало, що шанси отримати бажане подвоюються, якщо додати в прохання ці два слова. В її експерименті за словами «тому що» не ховали жодного контексту, але їх присутність змушувала інших замислитись про передумови сказаного, яких насправді не існувало.

Уміння впливати на людей часто дозволяє працювати менше. Якщо вам потрібно відповісти «ні» на прохання, пояснити, чому ви підете з роботи вчасно, а не о восьмій вечора, або попросити дозволу збільшити час для роботи над проектом, «тому що» зробить ваші слова більш ґрунтовними і переконливими.

Перекривайте доступ до себе. Мозок не пристосований до постійної зайнятості. Дослідження наслідків безперервного перебування в зоні доступу (телефон, електронна пошта), проведене Лондонським університетом, дозволило припустити, що життя в режимі онлайн знижує IQ не менше, аніж куріння або хронічне безсоння.

Давайте мозку відпочити. Переглядайте пошту і повідомлення в спеціально відведений для цього час, замість того, щоб щохвилини відволікатися … І звичайно, не перевіряйте пошту перед сном – світ як-небудь переживе без вас кілька годин!

Вимкніть сповіщення. Дослідження, проведене серед офісних працівників, виявило, що вони «перестрибують» з одного роду діяльності на інший у середньому кожні три хвилини. Один із головних винуватців нашої непостійності – сповіщення про нові листи й повідомлення. Переводячи на них увагу, ми відволікаємося від справи, і ефективність нашої роботи знижується. Знаючи про цей феномен, компанія «Microsoft» створила додаток для внутрішнього використання під назвою «Час подумати» (thinking time) – він дозволяє персоналу на певний час вимкнути всі сповіщення про листи, вхідні повідомлення та онлайн-дзвінки, щоб спокійно подумати про щось інше.

Відмовляйтеся від нарад. Наради – одна з основних причин зайнятості. Їх число і тривалість неухильно зростає з 1960-х рр. Кілька досліджень показали, що менеджер середньої ланки може проводити на нарадах до 50% свого робочого часу. Однак практична цінність багатьох з цих заходів сумнівна. Окрім того, працівникам потрібен час, щоб знову зібратися з думками і повернутися до роботи. У рамках одного дослідження була ретельно проаналізована продуктивність роботи 7000 менеджерів великої компанії. Дослідники виявили, що погана організація нарад коштувала бізнесу 54 мільйони доларів щорічно. Тому не бійтеся пропустити одну чи кілька непродуктивних нарад.

Розрахуйте час… і помножте його на два. Як ми вирішуємо, наскільки те чи інше завдання нам під силу? Ми приблизно розраховуємо, скільки часу на роботу може знадобитися, які є напрацювання на цю тему, а потім підсумовуємо – і часто помиляємось. Ми переоцінюємо власні сили, наділяючи себе великими інтелектуальними здібностями й старанністю, і не враховуємо всі ті зовнішні чинники, які можуть перешкодити нам виконати задумане. Тому, коли наступного разу вас попросять щось зробити, спершу подумайте, скільки ви маєте вільного часу на виконання нового завдання, враховуючи усі інші ваші справи. І кількість цього часу розділіть навпіл. Те, що залишиться, і є реальною кількістю вашого вільного часу. А потім підрахуйте, скільки часу потребує нове завдання, і помножте на два. Тоді ви зможете прийняти більш зважене рішення щодо того, чи варто братися за запропоновану роботу.

Дивіться на годинник. Скільки роботи ви залишаєте на останній день перед відпусткою? Мабуть, багато. Вчені довели: коли ми змушені стежити за часом – як у випадку з відпусткою – ми працюємо значно продуктивніше. У такому випадку порада дуже проста: якщо ви хочете зробити масу справ у найкоротші терміни, змусьте себе відстежувати час. Наприклад, купіть дуже великий годинник і повісьте його у такому місці, де ви постійно його бачитимете. Або поставте будильник, щоб він дзвонив кожні півгодини.

Закінчуйте справи вчасно. Встановлювати для себе конкретні терміни корисно з двох причин. По-перше, як уже було сказано, це допоможе вам краще контролювати час, і у вас з’явиться мета, на яку ви будете орієнтуватися. А по-друге, це скоротить число порожніх місць у вашому щоденнику, які інакше ризикували б заповнитися ще чимось – адже справ завжди є багато.

Починайте раніше. Ми часто відкладаємо найважчі або більш творчі справи наостанок, і зрештою не встигаємо їх виконати якісно та вчасно. Щоб уникнути цього, найкраще почати розмірковувати над цими справами завчасно. Що раніше ви почнете думати, з якого боку розпочати вирішувати ту чи іншу проблему, міркувати над сценаріями роботи тощо, то легше буде виконати все вчасно і якісно. І не обов`язково цілими днями думати лише про це. Достатньо присвятити цьому по 20 хвилин щодня.

Звільняйте голову. Наш мозок, як і комп`ютер, потребує періодичної чистки. Знайдіть час, щоб звільнити свою голову від непотрібної чи неактуальної інформації, наприклад, переписавши її у той самий комп`ютер чи смартфон. Але тут є три найважливіші правила. По-перше, одного разу обравши яке-небудь «сховище», ви повинні завжди тримати його під рукою. По-друге, занотовуючи у нього свої думки, ви не повинні намагатися відразу ж їх якось сортувати й аналізувати – це відволіче вас від поточних справ. Просто зафіксуйте свої ідеї. І по-третє, заведіть звичку регулярно переглядати список своїх «відправлених в сховище» думок. Коли у вас з’явиться можливість викидати з голови несвоєчасні ідеї та до того ж бути впевненими, що вони не пропадуть, ви відчуєте неймовірне полегшення.

Пожертвуйте хвилинкою. Скільки ж робочих годин або навіть тижнів ми витратили даремно через те, що взялися за справу, але не обдумали її заздалегідь? Не шкодуйте кількох хвилин, щоб подумати про бажаний результат чи те, як справу можна завершити ефективніше та швидше. Це зекономить вам купу часу в майбутньому.

Влаштовуйте (корисні!) перерви. Марк Берман, асистент професора психології в Університеті Південної Кароліни, довів: якщо люди проводили свою коротку перерву, прогулюючись серед дерев, ефективність їхньої розумової роботи зростала на 20%. Якщо ж вони гуляли гамірною вулицею, продуктивність роботи не покращувалася. Коли ми працюємо, нам доводиться напружувати увагу, і це стомлює. Під час прогулянки на природі ми перемикаємо свій мозок у режим так званої «пасивної уваги»: ми ні на чому не зосереджуємося, помічаємо якісь об’єкти, але майже відразу відволікаємося на що-небудь інше. Саме так та частина нашого мозку, яка відповідала за сконцентровану увагу, може відновитися.

… І посміхайтеся.

Зайнятість – це не тільки зовнішні дії, але й наш внутрішній стан. Ми рухаємося по нескінченній спіралі: робота тисне на нас, ми починаємо самі себе підганяти, і від того відчуваємо ще більший тиск.

… Моя остання порада проста: не сприймайте все так серйозно! Ставтеся до життя простіше. Посміхайтеся: від посмішки слабшає стрес, знижується тиск і виділяються ендорфіни. Якщо ви посміхаєтеся, люди швидше вас запам’ятовують і з більшою довірою ставляться до вас. Ви навіть зможете довше прожити, якщо будете частіше посміхатися. Тож запам’ятайте: не важливо, скільки у вас справ, ви обов’язково відчуєте себе краще, якщо будете посміхатися!

І дотепних вам колег:)

джерело