ЯК ВІДНАЙТИ СПОКІЙ?

СПОКІЙ
Метушня — це одна з більших хворіб модерного світу. Людина має забагато праці й хотіла б усе зробити. А тому що їй бракує часу на це, вона спішиться, біжить, нервувться, попадає в роздратування або зневіру, і врешті став сама собі нестерпною, знесилюється, вкорочує собі життя, не виконує того, що хотіла б і робить наполовину те, що мала б робити. Це — поразка цілого життя. Треба їй запобігти, її направити. Трошки панування над собою, трошки зорганізованости та Віри й оминеться метушню з усіма її наслідками.
— «У мене забагато праці! Клопоти придавляють мене!»
Ніколи не кажи цього. І від інших вимагай, щоб не казали. І не думай навіть про це: повіриш, що це правда, і наслідки будуть страшні.
— Великі люди виконують десять разів більше праці, ніж ми, в десять разів менше часу, ніж ми. Чому? Тому, що вони вміють організуватись. Вони зберігають постійно спокій розуму й нервів, або квапливо віднаходять його, та всім єством кидаються в кожну працю.
— Не ниши в листах: « Не маю ні хвилиночки часу для себе… пишу тобі лише кілька слів… а бажав би… » Пиши негайно по-простому тих кілька слів, без опису твоїх неможливостей, твоїх бажань, твоїх надій… Заощадиш час і збережеш спокій.
— Не кажи гостям: « Не можу прийняти вас, хіба тільки на хвилиночку ». А потім тримаєш їх десять хвилин, і під час того робиш щось інше. Попроси їх сісти, пожертвуй їм тих десять хвилин, спокійно, і намагайся робити враження, що в тебе не має нічого іншого до роботи.
— Хтось запрошує тебе до себе? Не кажи, що ти не можеш, що зайнятий…, бо, кінець-кінцем, призначиш на це якийсь день. Натомість кажи відразу: « Дякую! Дуже радо прийду… » і скажи коли прийдеш, навіть якби той день мусів бути досить далекий.
— Якщо хтось більше разів тобі, каже: « Я не хотів вам перешкоджати того дня… бо виглядало, що ви спішились, були заклопотані… », це має бути важний знак для тебе, бо напевно й інші хотіли приступити до тебе, та відійшли ні з чим. А вони напевно потребували тебе.
— Ніхто не звіряється людині заклопотаній, « зайнятій по вуха » працею, бо думається, що вона не має часу, не має « місця » в собі для нас.
— Якщо ти справді хочеш бути братом усіх, тримай відчинені твої «двері», май готову одну кімнату для гостей, навіть незнайомих.
— Ти маєш багато часу, але ти вживаєш його, щоб витрачати.
— Ти ніколи не заощадиш часу, якщо будеш робити більше речей нараз. Коли при столі наливаєш якийсь напій, наповнюєш склянки одну по одній. В житті треба наповнювати хвилину одну по одній; інакше деякі будуть переповнені, а інші порожні.
— Повторяй собі постійно: — тепер маю говорити тільки з одною особою: з тією, що зараз стоїть переді мною; — тепер маю писати одного листа: того, що пишу; — тепер маю робити тільки одну річ: ту, що роблю…
Так ти швидше виконаєш те, що маєш робити, і дуже краще, і не знесилишся.
— Спати та відпочити — це не є марнування часу; а також їсти, і то скільки кожний потребує. Треба пізнати себе добре й вживати стільки часу на сон і відпочинок, стільки їжі, скільки потрібно, щоб утримати рівновагу сил ума й тіла.
Не їж менше, аніж потрібно, бо знесилишся.
Не їж більше, аніж потрібно, бо станеш обжорою.
Маєш виконати дуже важливу працю, а мусиш спати чи відпочивати? Офіруй твій сон чи відпочинок Богові й будь спокійний: ти не марнуєш свого часу.
— Час — це дуже гарний подарунок від Бога. Він вимагатиме від нас точного рахунку з нього. Але будь спокійний: Бог — це добрий батько: як Він дає нам працю, то дає й усі можливості й засоби, щоб її виконати. Бог дає нам на кожну працю стільки часу, скільки потрібно, щоб її виконати, якщо ця праця є в його планах.
— Коли тобі бракує часу, щоб усе виконати, відклади все на бік і молися протягом кількох хвилин. Потім установи собі порядок справ за їхньою важливістю під Божим оком. Те, що ти не можеш дійсно зробити, залиши, навіть якби люди настоювали, нерозуміючи тебе: видно що Бог не хоче від тебе тієї праці. Отож ніколи немає в тебе надміру праці.
— Коли ти пізнав те, що Бог бажає від тебе, тоді відклади все інше набік, і кинься цілий у ту працю. Бог хоче тебе в ній, в тій годині, в тім місці, а ніде інде.