Майбутнє за “сильними” чи все ж таки за “слабкими” чоловіками?

Майбутнє за "сильними" чи все ж таки за "слабкими" чоловіками?На тему цього допису мене наштовхнув діалог з одним із читачів мого блогу після публікації статті «Справжній чоловік в коротеньких штанцях». Ми дискутували про те, що в сучасному світі, який стрімко змінюється, роль мужчини-завойовника, першопрохідця не є такою вже і актуальною, як це було, скажімо, навіть на початку минулого століття. Суспільство пропонує нові ролі для сучасних чоловіків як соціальні так і гендерні, багато які традиційні уявлення про «силу» та «слабкість» переживають свою трансформацію і отримують нове значення. Власне, ці питання і не лише вони, підштовхнули мене до короткого аналізу-роздуму – а що ж в дійсності відбувається зараз, чи насправді сучасний світ настільки докорінно змінюється, що такі традиційно архитипічні ролі Чоловіка і Жінки відходять у небуття? Що ж тоді приходить їм на зміну?
Маючи можливсть співставляти та порівнювати різні культурні та соціальні спільноти, бо так вже сталось в моєму житті, що деякий час я жила в Західній Африці, а зараз перебуваю в Північній Америці, та й робота моя як не як пов’язана із спілкуванням з людьми, я прийшла до ось таких висновків.
Мужчини «слабшають» на очах. Чоловічі журнали рясніють рекламою косметики, секс -символом на сьогоднішній день є гарненький (гламурний) хлопчина з тонкою лінією губ. Чоловіки багато в чому здають позиції жінкам на робочому місці, у бізнесі, в університетах, в повсякденному житті. Голівуд все частіше пропагує вже не альфа і навіть не бета, а омега- самців – останніх у зграї, таких собі вічних підлітків, для яких і не є принциповим дорослішання.
Що це: «сильні чоловіки» відходять у минуле? На зміну патріархату приходить матріархат? Я думаю, що ні. Мені здається, ми стоїмо на порозі чогось абсолютно нового, причому, найцікавіше нас ще чекає попереду.
Сучасна поп -культура б’є по самому слабкому місцю чоловіків – зближенню з жінками. «Слабкістю» як в нашому так і в Західному суспільстві прийнято називати якості, властиві жінкам: ранимість , чутливість, здатність до співчуття та співпереживання. Ще зовсім недавно між жінками та чоловіками була «китайська стіна» в поведінці, характері і життєвих цілях. У чоловічому світі все було просто: ти або мужик або мудак (вже вибачайте мій «французький», ніяк не могла підібрати слова). Причому поняття мужика обмежувалося доволі вузькими рамками альфа- самця, такого собі «царя гори».
Зрозуміло, що переважна більшість чоловіків в ці рамки не влазили і потрапляли в категорію невдахи. З такими правилами гри чоловіки програють по-любому. Я не зустрічала невразливих чоловіків. Той, хто вибрав все життя доказувати собі та іншим, що він «цар гори», навіть на вершині зайнятий лише тим, щоб там втриматися. До сивини, до хвороб, до повної відключки. Той, хто відмовився від боротьби, впадає в ступор, не в силах тягнути ярлик слабака.
Так не могло тривати вічно і сучасний світ вносить свої корективи. Нова якість «сильного чоловіка» – ранимість – приходить на зміну ілюзорної невразливості альфа-самця. Сучасний світ визнав, що альфа-самець – недосяжний, придуманий Голівудом і рекламою образ самодостатнього секс-героя в броні, який тримає все під контролем. Він так само мертвонароджений , як і світ, який йому доручили створити.
Справжній світ – взаємозалежний, ранимий і непередбачуваний. Це багато в чому «жіночий» світ, і вижити в ньому можна не стільки, йдучи на пролом, пробиваючи лобом стіни, а адаптовуючись. Може тому останнім часом так багато уваги у вихованні дітей, при наймі тут на Заході, приділяють поняттям рівності, відкритості, співпраці.
Новий світ розквітає прямо на наших очах. Гендерні кордони розмиваються м’якою, але такою наполегливою “епохою інь”, яка приходить на зміну “епохи тестостерону”. Чоловіки в Торонто та й не тільки тут катають дитячі коляски, возяться з малюками на дитячих майданчиках, стоять в черзі в супермаркетах, готують вечерю на рівні з жінками. Все менше залишається професій, суто чоловічих або суто жіночих.
Хочемо ми цього чи ні, але світ змінюється, стає більш м’яким, текучим, культури перемішалися, поняття кар’єри в своєму традиційному понятті застаріло, такий соціальний устрій як капіталізм тріщить по швах, особливо тут на Заході це дуже помітно, природа стогне і просить уваги.
«Мачизм» відживає своє, хоча найзавзятіші ще захищаються насаджуючи кулаком повагу до своєї «чоловічої гідності».
«Новий» мужчина шукає своє місце в мінливому світі, відшукуючи нову силу. І десь дуже чітко розуміючи, що слабкість – не вада. Це тимчасовий стан. Привал на довгому шляху. Той, хто в цьому зізнається сам собі – здатен на політ. Той, хто цього боїться – так ніколи і не встане.
І на останок. Чоловіки, не бійтеся бути слабким. Через слабкість чоловік знаходить свою справжню силу, ніжну і надійну, по якій так скучають жінки. Жінкам потрібна нова опора, жива і тверда, щоб мати можливість розслабитися у своїй жіночності. А кращого подарунка, ніж довіру жінки, навряд чи вам знайти.

Наталя Гаєвська