Святий Ону́фрій Вели́кий, преподобний – покровитель родин.
Святий Ону́фрій Вели́кий, преподобний ( грец Ονούφριος з єгипетського “Онн-нфр” той, хто завжди добрий, † 400, Єгипет) — єгипетський ранньо-християнський святий та пустельник, один з Отців Церкви. Жив у єгипетській пустелі у III ст. Був одним з Отців Пустельників, які мали глибокий вплив на східню духовість у віках 3-му та 4 му.Він так любив Євхаристійного Ісуса, що бажав причащатися в пустелі щодня. Господь зробив чудо Своєму вірному слузі: два ангели щодня приносили Онуфрієві св. Причастяу його печеру, де він строго постив і молився аж до свого святого відходу по небесну нагороду.Вшановування св. Онуфрія швидко поширилося на християнському Сході, а після хрестоносних війн — також і на Заході.Життя Святого Онуфрія згідно з Панфутієм. Життя Онуфрія Великого покрите таємницею. Знаємо про життя Преп. Онуфрія зі свідчень монаха Пафнутія. Святий прожив був вже 60 літ у пустині, коли його відвідав Пафнутій. Його волосся та борода звисали до землі. За звичай так не буває — борода доходить до певної довжини і більше не росте. Та Панфутій писав, що його борода виросла до колін в один день, щоб покрити його наготу, коли з нього зпали залишки одежі з якої прибув був у пустиню. Все волосся на ньому було біле, як сніг і вся постать його неначе сяяла.Побачивши Пафнутія Онуфрій назвав його по імені і розказав про своє життя в пустині. Це його Ангел Хоронитель привів його сюди, сказав він. Довгий час він кормився овочами, яких дуже важко можна було знайти, а потім коли він переніс терпеливо та з вірою напади демонів та коли його серце утвердилося і зосередилося на Божій любові та милості, Ангел Божий приносив йому хліб для поживи. Крім того Божим провидінням виросла біля його келії пальма, яка родила багато фініків і близько стало текти джерело води. Однак, говорив Онуфрій із сяючим обличчям: «Я переважно харчуюсь і заспокоюю свою спрагу солодкими словами Божими!» А на запит Пафнутія: «Як ви причащаєтесь?» відповів пустинник, що йому Ангел Божий приносить Святе Причастя що суботи. На наступний день Старець сказав Пафнутію, що наступив час прощатися з землею. Став він на коліна, помолився і тихо віддав Богу свій дух. У той момент Пафнутій побачив, як небесне сяйво покрило тіло старого і почув ангельський спів. Похоронивши тіло Онуфрія Пафнутій повернувся у свій монастир і розказав іншим про чудесне життя цього мужа і про велич Божого Провидіння, яке постійно кормить та захищає тих, які цілковито віддали себе на служіння Богові. Онуфрій упокоївся в році 400.
Шанування Святого Онуфрія на українських землях:
Святий Ону́фрій Вели́кий, преподобний – шанований Східною Католицькою Церквою(УГКЦ), на Його честь є достатньо багато збудовано церков і монастирів, що є найстаршими.
Онуфрій є покровителем подорожуючих, породіль(вагітних-легкі пологи), родин що є бездітними, є покровителем родин – щоб родина була в достатку. Фігури святого, в старовину, частенько ставили на перехресті доріг, щоб святий беріг подорожуючих; у монастирях, надбрамні церкви-каплиці називали на його честь, щоб він вимолював ласки для тих,хто приходить до монастиря, чи відходить з нього. Онуфрій мав ласку покликання від Бога, він покинув заможне життя, обрав монашу убогість, але завжди пам’ятав про потреби родин, і завжди молився за них, щоб Бог опікувався ними і їм нічого не брало, особливо, цінував молодь і дітей – « це цвіт майбутньої святості», – стверджує передання його слова. Тому не дивно, що український народ шанував його і почитав, бо для нашого народу – друга святість по Бозі. Монастирі де були його мощі, мали особливе шанування в народі, це місця постійного паломництва.
У місті Львові в монастирі св. Онуфрія оо.Василіян, що на вул. Б. Хмельницького, є також мощі святого, що були передані для всенародного почитання з Апостольської столиці.
Пам’ять — 25 червня Преп. Онуфрія Великого.
