Блаженна мучениця Тарсикія

Сестра Тарсикія (Ольга) Мацьків (23.03.1919 – 18.07.1944) – наймолодша серед тих, яких Папа Іван Павло ІІ зачислив до лику Блаженних візантійсько-української католицької Церкви 27 червня 2001 року перебуваючи у Львові. У 18 років вона стала Сестрою Служебницею Непорочної Діви Марії. Коли її вбив радянський солдат, мотивуючи свій вчинок тим, „що вона – монашка”, їй було лише 25. Не думай, що на початку ХХ століття в молодої людини було більше шансів стати святою, ніж тепер. Світ завжди був переповнений злом і насиллям від часу гріхопадіння Адама і Єви, а лукавий має у своєму арсеналі багато „вишуканих” методів зводити душі зі стежки Божої Правди.
Спокуса ідолопоклонства, зробити з себе Бога, з правом визначати, що є добре, а що – зле, привела до того, що ХХ століття слушно можна назвати епохою новітнього ідолопоклонства: розпуста, аборт, евтаназія легалізовані парламентами багатьох держав, найважчий смертельний гріх узаконений… У цей час Господь дарує нам ще одного Свого свідка – блаженну Тарсикію, яка звірилася на Господа всім своїм серцем і не покладалася на власний розум, яка не гадала, що вона мудра, але боялася Господа і від зла ухилялася
( див. Сирах 3 (5,7)).
Вона стреміла до Правди, не своєї правди, але тої, яка створила Закон з Любові до людини. Якщо природні закони забезпечують гармонію у Всесвіті, то сам розум підказує, що мусить бути абсолютний моральний закон, який би забезпечував гармонію людині і суспільству. І цим моральним законом є 10 Божих Заповідей. Усякі дурисвіти кажуть, що Заповіді Божі – це рабство, обмеження свободи, клітка. Добре, нехай буде клітка. Але скажи, що буде з хвилястим папугою, якщо у Львові він залишиться без клітки на проспекті Свободи? Чи ж доля його не в пазурах чорного вороняччя? Отак і з людиною поки вона є в цій клітці, вона в безпеці, а та уявна свобода поза кліткою гарантує їй лише смерть у повноті!
Блаженна Тарсикія була молодою людиною планети Земля кривавого ХХ століття. У неї була також „кість і плоть”, а це значить, що в неї були подібні труднощі: навчання в школі, гімназії (м. Ходорів, Львівщина), згодом у Державній Промисловій Жіночій школі у Львові, вибір життєвого покликання та опір з боку матері, що боляче переносила; спокуси молодого віку, мабуть, ще більшою мірою, бо відгукнулася на покликання до Богопосвяченого життя, життя крайнього радикалізму, тобто перекреслити себе на 100% задля Христа; вона була учасницею всіх жахіть війни; тривога перед смертю, близькість якої по-особливому відчувала, про що засвідчують спогади сестер, які були з нею у ці останні дні*. З Божою поміччю і під Покровом Богородиці, Яку безмежно любила, маючи до Неї непохитне довір’я, вона переборола усе… Весь секрет Її святості простий: через Марію до Ісуса, Святі Тайни Сповідь і Пресвята Євхаристія та сумлінне виконання щоденних малих обов’язків з Великою Любов’ю. Одне, чого по-справжньому боялася у своєму житті, то це гріха. Гріха, що ображає Бога, бо протестує проти Його Любові. Сучасний світ боїться усього, починаючи від карієсу і закінчуючи СНІДом, боїться фізичної смерті, але гріха, на жаль, боїться так мало людей. Боїмося втратити здоров’я, а вічного щастя безсмертної душі втратити не боїмося…
Блаженну Тарсикію вважають Покровителькою молоді. У своїх листах до рідного брата і сестер завжди нагадувала, щоб виконували Заповіді Божі, щоб зберігали чистоту серця. Проминули її журби і тривоги, але журба про спасіння душ не минулася навіть у країні Вічного Блаженства. Подібно, як Свята Тереза з Ліз’є, що теж, до слова, померла в її віці, могла б сказати: „Я була би щасливою, якщо в годину смерті могла подарувати Ісусові хоч одну душу! Ця душа вирвана з полум’я безодні вічно славила б Бога. Скільки милостей я вимолю для вас, коли буду на Небі! Я відчуваю, що скоро осягну вічний Мир… Однак я відчуваю, що моя місія продовжується. Як і колись я повинна пробуджувати в душах любов до Всеблагого Бога, любов, подібну до моєї. Як і колись я повинна вказувати їм мій малий шлях. Якщо Господь вислухає мої мольби, моє Небо буде на землі до кінця часу. Так, пробуваючи на Небі я хочу творити добро на землі”**. Усе те, що сказала Тереза, Наша блаженна Тарсикія вмістила в одному реченні: „Я МАЮ СТАТИСЬ ВСІМ ДЛЯ ВСІХ”*. Господь звершив її прагнення! Він прийняв її цілопальну жертву, на яку вона пішла добровільно. Сестра Дам’яна Чепіль згадує: „Перед самим фронтом, коли надходило військо с. Тарсикія з Отцем Володимиром Коваликом пішла до церкви. Там вона зложила обітницю, що жертвує своє життя за навернення Росії. Про це сестри довідалися з його вуст відразу після смерті с. Тарсикії” *. Куля, що прошила її голову і обірвала нитку її дочасного життя виявилася безсилою супроти нитки Божественної Любові, яка єднає її з потребами Христової Церкви, українського народу і кожного з нас зокрема. Це означає, що там, у Вічності вона не дивиться з іронічною посмішкою на наші проблеми, на твої запитання, на які шукаєш відповіді. Вона хоче тобі допомогти і як справжня Сестра Служебниця Непорочної Діви Марії тобі допоможе пізнати ту Любов, якою палає до тебе Любляче Серце Ісуса та Його Непорочної Матері, котра є також і твоєю Мамою, та відповісти на цю Любов насамперед через дотримання Божих Заповідей, бо сам Христос сказав: Хто мене любить той заповіді мої зберігатиме.
Прибігай до блаженної мучениці Тарсикії. Просто подружися з нею, думаю вартує… Адже дружба зі святими – це цінний дар Божий, а я дозволю собі вкласти у вуста блаженної Тарсикії слова Святого Письма:
”Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду”(Сирах: 22, 25).

Джерела:
Святе Письмо Старого та Нового Завіту
* С. Любомира Г. Надич, СНДМ. Блаженна Тарсикія мучениця за віру. Львів, 2001. – 40с.
** Св. Тереза из Лизье. Мысли. Т.2,3. Из-тво: «КАЙРОС», 1998.

© Наталя Назар, 2008