Наскільки ми християни? ТЕСТ СВ. БЕНЕДИКТА

Наскільки ми християни?  ТЕСТ СВ. БЕНЕДИКТА

Сенсація!

Винайдено об’єктивний спосіб емпірично оцінити рівень християнства кожної людини! Робоча назва нової технології — Євангелія.

Що ми можемо сказати про те, наскільки ми християни? Гадаю, кожен скаже: ет, моя оцінка не буде об’єктивною.

Отже, є такий об’єктивний визначник. Євангелія називає речі своїми іменами, не обгортає непотріб в гарний подарунковий папір і не перев’язує його кольоровою стрічкою з бантиком. Євангелія дає нам нагоду відповісти на конкретні питання: так-так, ні-ні, а що більше того — від лукавого. Це такий ступінь щирості, який не залишає нам ілюзій про стан свого духовного розвитку.

Св. Бенедикт, батько західнохристиянського чернецтва, ще в VI ст. уклав своєрідний тест на відповідність вимогам Євангелії і вмістив його в своєму монашому Уставі. Але, як швидко самі переконаєтесь, ці вимагання не торкаються лише монахів.

Сама ідея сучасної інтерпретації зібраних разом в Уставі св. Бенедикта євангельських принципів належить французькому журналісту й письменнику Андре Фроссарові. Він запропонував цей тест у чудовій невеличкій книзі про західноєвропейське чернецтво “Сіль землі” (яка була видана також в Україні, у видавництві Кайрос, здається 1996 року, російською мовою). Можливо, не всі мали змогу прочитати цю, без перебільшення, геніальну працю, тож запрошую до перевірки: скільки кілограмів християнства в моїй живій масі?

За кожен пункт, який ви послідовно впроваджуєте у своє життя (не зважаючи на труднощі і падіння), додайте собі 1 бал.

1.Любити Господа Бога всім серцем, всією душею, всіма силами.

2.Любити ближнього, як себе самого.

3.Не вбивати.

4.Не віддаватися розпусті.

5.Не красти.

6.Не заздрити.

7.Не свідчити неправдиво.

8.Поважати всіх людей.

9.Не робити іншим те, чого б ми не бажали собі.

10.Відрікатись себе.

11.Практикувати умертвіння тіла.

12.Не прив’язуватись до того, що приємно почуттям.

13.Любити піст.

14.Полегшувати долю бідних.

15.Вдягати голих.

16.Провідувати хворих.

17.Хоронити померлих.

18.Підтримувати тих, що переживають випробування.

19.Втішати засмучених.

20.Не поділяти вподобань цього світу.

21.Не цінувати нічого понад любов Христа.

22.Не віддаватись гніву.

23.Не планувати помсти.

24.Не плекати в серці лукавих намірів.

25.Не давати неправдивого миру.

26.Не занедбувати милосердя.

27.Не клястися, щоб не виявитись клятвопорушником.

28.Бути правдивим як серцем, так і вустами.

29.Не віддавати злом за зло.

30.Не толерувати несправедливості, але з терпінням зносити ту, що заподіяна нам.

31.Любити своїх ворогів.

32.Відповідати на прокльони не прокльонами, а благословенням.

33.Зносити гоніння за правду.

34.Не бути пихатим.

35.Не бути жадібним до вина.

36.Не бути жадібним до їжі.

37.Не бути любителем поспати.

38.Не бути лінивим.

39.Не нарікати.

40.Не обмовляти.

41.Покладати надію в Бозі.

42.Приписувати Богу те добре, що віднайдеш в собі.

43.В злі завжди звинувачувати самого себе.

44.Пам’ятати про судний день.

45.Боятися пекла.

46.Всіма силами душі прямувати до вічного життя.

47.Завжди пам’ятати про смерть.

48.Завжди уважати на свої вчинки.

49.Бути впевненим, що Бог бачить нас всюди.

50.Розбивати об Христа усі недобрі думки, як тільки вони виникають в серці.

51.І відкривати їх людині, досвідченій в духовних справах.

52.Берегти вуста від всякого злого слова.

53.Не любити багатослів’я.

54.Не говорити непотрібних слів.

55.Не любити занадто часто й голосно сміятись.

56.Охоче віддаватись духовному читанню.

57.Часто віддаватись молитві.

58.Кожний день в молитві із сльозами сповідувати Богу вчинені гріхи і надалі з них виправлятись.

59.Не виконувати забаганок тіла.

60.Ненавидіти свою волю. У всьому підкорятися наукам настоятеля (душпастиря), навіть якщо – не приведи Бог – він суперечить собі ділами, пам’ятаючи Господень завіт: «Що вони кажуть, виконуйте, але діл їх не чиніть».

61.Не намагатися уславитися як святий, до того як ним станеш.

62.Кожний день виконувати життям завіти Господа.

63.Любити чистоту.

64.Уникати ненависті.

65.Не ревнувати й не піддаватись заздрощам.

66.Не любити сперечатись.

67.Уникати почестей.

68.Шанувати старших.

69.Любити молодших.

70.Молитися за ворогів, в любові Христовій.

71.До заходу сонця миритися з тими, з ким роз’єднав нас розбрат.

72.Ніколи не зневірюватись у Божому милосерді.

Фроссар коментує цей тест, кажучи, що в етиці сьогодення можна віднайти не більш від десятка з наведених пунктів. Важко з ним не погодитись.

Увага! Далі — спойлер, підсумування результатів тесту. Будьте совісні і не заглядайте туди, поки не підрахуєте свої бали smile

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Я довго думав і вирішив не додавати власних коментарів що до результатів. Гадаю кожний і так все про себе зрозумів. Тому я лише подаю дещо самоіронічний, але дуже влучний коментар Андре Фроссара:


мінімум 5 балів: ви можете стати непоганим депутатом від Християнсько-Демократичної Партії;
20 балів: ви можете давати добрі поради;
36 балів: звичайна моральність і етика для вас — вже далекий спогад, ви починаєте входити у вищі сфери любові, навіть не дуже скривившись;
але якщо ви справді осягли здобуток з усіх 72 балів: св. Бенедикт просто скаже у наступній главі Уставу, що є надія колись зробити з вас хоч трохи духовну людину!

А тепер пан Андре пропонує нам пройти цей тест ще раз, але трохи інакше: відмічайте ті пункти, які сьогодні виховання, загальноприйнята (і загальноприйнятна) мораль, звичаї тощо, вважають за застарілі, безпідставні, абсурдні або навіть неможливі до виконання. Ви будете вражені.

“Поміркований” християнин виявить, що половина його християнства — списана за непотрібністю, а це місце зайняла якась напіврелігія, без жодних конкретних рамок і принципів. В попередній версії тесту можна було дивуватись так великій відстані до досконалості. Тепер можна віднести враження, що досконалість не тільки далека, але що ми її навіть не прагнемо осягнути.

І все ж таки, кілька слів від себе

Пропоную підійти до цього тесту як до добрячого струсу, до поштовху, який має нас і наше християнство вивести з ситуації ступору, а може навіть і стагнації. Не варто впадати у відчай чи депресію — поки ми живемо, все в наших руках. Господь не посилає своїх слів і вимагань, щоб копати лежачого, але щоб він мав змогу ухопитись за них і повстати.

Ви пройшли цей тест. Ви знаєте, що вам вже вдається (краще чи гірше) реалізувати в своєму житті. Розвивайте ці свої здобутки, стережіться, щоб їх не втратити. Також ви побачили, що для вас становить певні труднощі. Ось ваш “план робіт” на найближчий час!

Одна маленька порада — не намагайтесь виправити в собі відразу все. Не вийде. Ми ж звичайні люди, а не супермени. Дитина не навчиться ходити, поки не буде ставити один крок за другим — по одному за раз. Виберіть найбільш реальну ціль, один пункт, і працюйте над ним з усією наполегливістю, не забувайте просити про допомогу Господа, бо це Він подає свої благодаті, кому схоче. Часто повертайтесь до цього списку, як людина, що робить великі закупи і час від часу звіряється із списком потрібних речей, щоб нічого не забути.

Може, в цілому цей процес займе у вас роки, а то й десятиріччя (напевно не тиждень чи пару місяців). Але тоді Господь, що повернеться до свого маєтку, на певно помітить доброго слугу, що зробив з Його маєтку прибуток.

Простуйте стежки Господу, бо швидко прийде і не забариться!

Гряди, Господи! Амінь!

о. Юрій Блажиєвський