Що я втрачаю, не молячись псалмами?

Що я втрачаю, не молячись псалмами?

А хтось молиться псалмами? А чому? Що ви відчуваєте, коли молитеся псалмами? Досвід і традиція церкви вважає, що молитися псалмами настільки важливо, що для священників, монахів, монашок таку молитву зробили обов’язковою: це бревіарій, або літургія годин, або часослов в грецькій традиції.
Насправді ідея Літургії годин дає можливість людині постійно перебувати в Божій присутності, освячуючи кожну годину дня. Ми зараз не будемо в це вдаватися… Але
Можливо і нам буде корисно те, що чинить Церква від самого початку? Зауважте, що перший псалом, а відтоді і вся книга Псалмів починається словом:… Блажен чоловік…

Оскільки псалми написані євреями, в єврейській традиції писання. Тому для розуміння книги псалмів не зайвим буде трошки ознайомитися з єврейською традицією. А саме: євреї вірили, що зміст книги (головну думку) можна умістити в першому розділі. В даному випадку в першому псалмі. Головну думку першого розділа умістити в першому вірші. І відповідно здогадайтесь, головна думка вірша міститься – де? Навіть в єврейському каноні перша книга Біблії називається «берешіт» – тобто початок. Чому? – Тому що книга починається словами «На початку сотворив Бог»
А 1-ий псалом так само до речі як і вся книга псалмів починається словом «Блажен» – тобто зміст всієї книги – «блажен». Часто ми не розуміємо цього давнього слова «блажен». Але якщо подивимося на Вульгату найкращий переклад Біблії на латину, яку здійснив Ієронім, один із столпів Західної Церкви, там вживається слово – «beatos» – щасливий, а точніше перекладається «дуже дуже щасливий». Тому можемо говорити що молитва псалмами може бути для Вас своєрідним рецептом щастя. А тепер вперед – здобуваймо ключі від щастя:
Давайте розберемося, що таке молитва псалмами, спробуємо їх почитати, помолитися.
Отже, сьогодні говорячи про псалми хочемо зазначити, що:
1. Псалми, які є людською молитвою (Давида), є також Словом Божим і є нашою молитвою. Тобто ми молимося Божим Словом, а точніше Боже Слово чинимо своїм словом, скерованим до Бога
2. Псалми є молитвою-обітницею. Чому це так? І як псалми є нашою обітницею ми поговоримо далі
3. Псалми відкривають людське серце – вивільняють правдиві емоції
4. Псалми вказують на послідовність: висхідні псалми
5. Псалми говорять про Ісуса, псалми говорять про Боже Слово = ми вже знаємо, що Ісус це втілене Боже Слово
=
– Молюся Божим Словом
– Псалми – молитва обітниця
– Псалми і емоції
– Відслідковуємо послідовність
– Псалми – Ісус і Боже Слово

Отож перше: Молитва Божим Словом
Дуже чудовим способом молитви Святим Письмом є молитва псалмами. Коли ми молимося Псалмами, ми Слово Боже, те, що говорить нам Бог одночасно чинимо нашим зверненням до Нього – тобто молимося до Бога Його ж словами.
Скажіть будь ласка часто ви молитеся до Бога? А буває у вас такі ситуації ніби молимося, але не знаємо за що молитися? Або молимося за машину, а відкриваємо Псалтир і читаємо «Блажен муж, який…але в Законі Бога замилування має» – і врешті решт переоцінюєш свої молтиви. Чого насправді потребуєш.
А бувають ситуації, коли Господь не відповідає на ваші молитви. Але можливо проблема полягає в тому, що ви молитеся своїм людським словом, а Бог хоче, щоби ви зверталися до Нього Його Словом.
Знайома вам така ситуація, коли приходить до Вас дитина і що просить, починає канючити: ну дай, ну дай. Або приходить і говорить: а ти обіцяв. При цьому так лагідно і хитро посміхається – приблизно так само відбувається з молитвою псалмів. Ви приходите до Бога і звертаєтесь до Нього Його власним Словом. Напевно така молитва є ефективною.
Саме тому в християнському світі, найпоширенішою молитвою є Отче Наш. Тому, що це і молитва людська і Слово Боже. Молитва розарій – настільки потужну традицію має в католицькій Церкві – а своїми коріннями уприаєтсья в ангельське привітання Богоридиці.

Друге: псалми-обітниця

Молитва Псалмами – це молитва обітницею – ми проголошуємо те, що Господь приготував для нас, проголошуємо на наше життя ту реальність, яка є в Божому Слові. Наприклад:
Пс 86, 2: Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Хто з нас може так сказати про себе: Я вірний?.. Як тоді молитися таким Словом, коли реальність зовсім інша, коли не один раз ти себе впіймав на невірності Божим заповідям, присягав, що це останній раз і знову було те саме? Молись цим Словом, як обітницею Бога, якщо Господь говорить, що Ти вірний, то так вже є в реальності Божій. Молись…
Пс 9, 1 – 4:
1. Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”.
2. Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
3. Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім’я твоє, Всевишній.
4. Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
Можливо ситуація твого життя не така, яку ти бачиш в Псалмах, повір те, що ти читаєш і чим молишся є більш правдиве. Спробуй помолитися Псалмом 131, як обітницею Бога для Тебе:
Псалмом 131
Висхідна пісня. Давида. Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. 2. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене. 3. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.

Може Тебе бентежить, що це не правда, що так насправді серце має горде, прагнеш великих осягнень, тоді молись цими словами, як обітницею Бога для Тебе, якщо Бог говорить, що Твоє серце не горде, значить твоє серце не горде – це Його обітниця для тебе.

Третє: правдиві емоції
Молитва Псалмами показує, як насправді виглядає біблійна молитва, тому Псалми є виразом правдивих почуттів серця, молитвою, яка дозволяє стати в правді перед Богом в радості і прославленні, але також прийти до Бога з своїм жалем, можливо навіть гнівом на Бога і образою. Молитва Псалмами добуває з нашого нутра правдиві почуття. Під час співу псалмів серце співака відкривалося на ті почуття, яким переповнені псалми (Загальне впровадження до Часослову).
В цьому пункті: емоції – я хотів виділити наступні речі, які дають нам псалми:
– Правдиві емоційні стани: окремо хочу зупинитися над загальновідомим моральним правилом «гніватися не можна», «християни мають бути чемними»
– Правдиве покаяння
Отож, гнів і правдиві емоції
Нам здається, що гніватись зовсім не можна, а тим більше на Бога, потрібно схилити голову і на все посміхатися побожною усмішкою. Погляньмо, однак, як молиться псалміст – Пс 13:
(попросити прочитати кого небудь з залу) – уявіть, як про це молиться Давид
1. Провідникові хору. Псалом. Давида. 2. Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице твоє від мене? 3. Доки журбою буду терзати мою душу, тужити щодня серцем? 4. Доки мій ворог буде зноситись надо мною? Зглянься і вислухай мене, о Господи, мій Боже! 5. Просвіти мої очі, щоб не заснути смертю, щоб не сказав мій ворог: “Я його подужав!”, 6. щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.
Зверніть увагу на останній вірш Псалму: Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв. Здається ці слова, якби не зовсім пасують до решти. Псалміст жаліється перед Богом, скоріш всього не за добро, якого переживає і раптом говорить такі слова: Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв – саме це є молитвою обітниці, молитвою у вірі.
Нам говорять, що гніватися не можна і ми самі так думаємо і іншим аткож говоримо, але подивіться, що робив «муж по Божому серці»

35. (34) Благання про допомогу проти ворогів 1-6; 17-28; невдячні вороги переслідують 7-16

1 Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.
2 Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!
3 Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!
4 Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.
5 Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.
6 Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.
7 Бо без причини тайно нап’яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.
8 Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап’яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму. (Давид говорить іншими словами: нехай тобі пусте буде, щоб ти повиздихав. Ось молитва «мужа по Божому серцю»).
9 Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.
10 Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.
11 Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.
12 Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.
13 Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.
14 Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір’ю, засмучений хилився.
15 І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.
16 Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.
17 Господи, докіль будеш дивитись? (Тепер Давид нарікає на Бога). Спаси від рикаючих мою душу, від левенят – мою єдину.
18 Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.
19 Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.
20 Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.
21 І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”
22 Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!
23 Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!
24 Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,
25 нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”
26 Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.
27 Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”
28 Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.

І знову ми бачимо, що Давид закінчує свій псалом подякою Богу, прославленням Бога. Можливо саме тому, що він був відкритий перед Богом, віддавав Богові всі свої переживання, він отримував від Бога благодать і мир в таких важких життєвих ситуаціях.
Скажіть, бувало у вас так, що насварились накричались і ніби заспокоїлись і відлегло?
А кричите на кого на ближніх? А коли до Бога приходите, то сумирно руки складуєте, очі підводите?
А Давид робив навпаки: пригадайте, що багато псалмів відносить до таких важких періодів його життя, коли його переслідували Саул та Аввесалом – люди, які підступно і жорстоко шукли смерті Давида, хоча він не шукав їх зла, а навпаки добра.
Але коли у нього була можливість відомстити Саулу за його жорстокість і несправедливість – він скористався цим? – Ні. Коли загинув Аввесалом – Давид плакав і побивався. Він викричався Богові, повністю віддав йому свій біль і без прикрас відкрив і показав, що має на серці, а Бог дав благодать не вбивати Саула і не радіти зі смерті Авесалома.
Коли ми постійно відкриваємося перед Богом, коли ми Йому все довіряємо, не прагнути утаїти щось – наша взаємність з Ним зростає. Саме тому Бог назвав Давида мужем по Своєму серцю. А Давид напевно знав, що Господь його любить і береже. Врешті решт саме ім’я Давид з євр перекладається «улюблений». Саме коли є така відкритість Бог може влити усвідомлення, що ти є моїм улюбленим, навіть, якщо здається, що весь світ проти тебе. Давайте подивимося на це:

34. (33) Хвала Господеві 2-4 заклик надіятися на доброту Божу 5-11; зберігання заповідей 12-23
1 Давида, коли він удавав божевільного перед Авімелехом, і той прогнав його, і він пішов. 2 Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене. 3 Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться. 4 Величайте Господа зо мною, і вознесімо ім’я його вкупі. 5 Я шукав Господа, і він почув мене; і звільнив мене від усіх моїх страхів. 6 Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться. 7 Ось візвав бідолаха, і Господь почув, і врятував його від усіх його напастей. 8 Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє. 9 Спробуйте й подивіться, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає. 10 Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що його бояться. 11 Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне. 12 Ходіть, мої діти, послухайте мене: остраху Господнього навчу вас. 13 Хто той, що життя любить, що рад бачити дні щасливі? 14 Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих. 15 Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся! 16 Очі Господні на праведних; вуха його – на їхній заклик. 17 А обличчя Господнє проти злочинців, щоб знищити з землі їхню пам’ять. 18 Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх. 19 Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає. 20 Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує. 21 Він усі його кості зберігає, ані одна з них не зламається. 22 Злоба грішника його ж убиває, і ті, що ненавидять праведника, зазнають кари. 23 Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до нього прибігає, покараний не буде.


Праведне покаяння – ми часто приступаємо до таїнств Церкви, в тому числі таїнства сповіді, тому правдиве покаяння для нас тема важлива і сподіваюся знайома, але спробуємо подивитися на приклад Давида, на його приклад покаяння.

51. (50) Покаянна молитва 3-4; визнання гріхів 5-8; різні прохання: про благодать 9-11; про витривалість 12-19; за Єрусалим 20-21
1 Провідникові хору. Псалом. Давида, 2 коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією. (пояснити ситуацію з Давидом коротко) 3 Помилуй мене, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини (Давид апелює не до чогось іншого, але до Божого милосердя). 4 Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого. 5 Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною. 6 Тобі, тобі єдиному, згрішив я, (Давид говорить, що згрішив одному Богові, а як Версавія, як Урія – проти них ти не згрішив, Давиде. Але варто пам’ятати, що передо всім гріх – проти Бога. Своїм гріхом перш за все я зранюю Бога. Щось подібне ми можемо прочитати в притчі про блудного сина: «Я згрішився проти неба і проти тебе») і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити. 7 Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати. 8 Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш. 9 Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший. 10 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив. (коли сильно прогрішився, пригадайте, хочеться і воно автоматично получається обличчя зробити похмурим, голову похиленою, плечі зстулити, винуватий погляд, а Давид просить про радість. Згрішив і радості хоче – ми собі такого не дозволяємо) 11 Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини. 12 Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм. 13 Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене. 14 Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним, 15 щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе. (Давид тільки що згрішив перед Господом, але ще когось називає грішником і більше – говорить, що він, тих грішників буде навчати. Коли згрішимо – то картаємо себе, вважаємо, що ми негідні і недостойні навіть просто звертатися до Бога. А служити Йому – це вершина наглості. Але насправді Бог дає велику гідність, велике достоїнство людині).16 Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям. 17 Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою. 18 Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш. 19 Жертви Богові – дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш. 20 Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури. 21 Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.

Четверте: Послідовність. Висхідні псалми

Пс 1:
1. Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає,
2. але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.

В цих рядках можемо побачити остереження перед входженням в грішне життя, яке розпочинається поступово: від того, що хтось починає ходити за порадою безбожників. Ще навіть не написано за безбожниками, але за їх порадою, потім починає ступати на путь грішників – наслідувати конкретні вчинки, а потім крок до того, щоб засідати на засіданні блюзнірів.

Пс 131:
Висхідна пісня. Давида. Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. 2. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене. 3. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.


Маємо також певну послідовність: все починається від (1) гордості серця, потім (2) очі, які несуться в гору – горді очі, а потім (3) гонитва за тим, що велике і дивне. Коли читаєш і роздумуєш над цим псалмом і бачиш, що також біжиш за тим, що велике і дивне, то знай, де все починається… – Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела (Прип 4, 23).
Висхідні пісні
Етапи духовного життя, духовного досвіду, переживань особливо можемо побачити на прикладі Псалмів ступеневих (gradualis). Коли паломники йшли в Єрусалим, то в залежності куди вони входили, на чергових етапах свого паломництва вони співали різні пісні. Це сходження до святині можна також розуміти в духовному значенні – наше сходження до Бога, наші кроки до Бога.

Пс 100:4 – 5: Увійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою; дякуйте йому, благословіте його ім’я! Бо добрий Господь, повіки його милість і по всі роди його вірність.

В цьому Псалмі маємо дві стадії підходу до Бога: 1) в Його ворота, 2) в Його двори, ворота дають нам доступ в двори Божі, а через двори ми можемо потрапити в Божий дім, в Божу присутність. Не можна увійти в двори, на подвір’я не проходячи через ворота, через браму і так само не можна увійти в дім, не проходячи через подвір’я. Що дає нам вхід, “перепустку” в брами Бога? Увійдіть в Його брами з подякуванням… Наша подяка це “перепустка” в Божі брами. Якщо не ввійдемо в брами, то далі також не ввійдемо і не досвідчимо Божої присутності.
І ще один Псалом:

133. (132) Братня любов
1. Висхідна пісня. Давида.
Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть укупі!
2. Немов на голові найліпше миро, що на бороду стікає, бороду Арона, на комір його шат стікає.
3. Немов роса хермонська, що спадає на сіонські гори: бо там Господь зсилає благословення, життя повіки.
– життя в мирі з братами
– благословення, мудрість
– борода – зрілість

П’яте: Псалми – Ісус і Боже Слово.
1. В попередніх конференціях ми дізналися, що вся Біблія говорить про Ісуса. Не виключенням є книга Псалмів. Давайте спробуємо пошукати Ісуса в текстах Псалмів. Коли воскреслий Ісус явився своїм учням і ті не йняли віри, Господь сказав:
“Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”
Тобто в псалмах також написано про Ісуса. Є Псалми, які мають виразний характер месіанський (Пс 2; Пс 22; Пс 110). Спробуємо їх відкрити. А є також прообрази, символи, метафори, які можемо узріти духовними очима. Спробуймо декілька текстів прочитати в пасхальному світлі:

Пс 42:
Як лань прагне до водних потоків так душа моя прагне до тебе, Боже (Ісус назвав себе джерелом води живої, також обіцяв потоки живої води, а говорив про Святого Духа, якого мали отримати віруючі в Нього).
3. Душа моя жадає Бога, Бога живого, – коли бо прийду й побачу обличчя Боже (Хто мене бачить, Отця бачить)?
4. Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
5. Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
6. Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
7. Душа моя пригноблена в мені (молитва Ісуса в Гетсемані); тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
8. Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене (Безодня любові Бога кличе до безодні мого серця гуркотом водоспадів – благодатей).
9. Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
10. Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
11. Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій? (Не важко в цих словах побачити терпіння Ісуса, Його муку – інших спасав, нехай тепер себе самого спасе. Побачимо, чи прийде Його Ілля рятувати.)»
12. Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.

Псалми і Слово Боже
Знову повертайомся до нашого початку, тобто до псалма №1 і читаймо
Читаємо
Цікаво, що псалми, яка є книгою молитов перш за все говорить про читання Божого Слова. Здавалося, що читання і псалми є чимось окремим, але в своєму першому псалмі (в своїй першій молитві) псалміст говорить про необхідність читати слово. І фактично в читанні Божого Слова віднаходить рецепт щастя людини – «блажен чоловік». Як часто на молитві ви себе вмовляли, що треба читати Біблію: «ну Боже – дай мені зрозуміти Боже Слово, дай мені читати Його щодня – прошу тебе побори мою лінь». Я особисто час на молитві проводжу, випрошуючи на різні Божі благодаті. Це доречі повертаємося до пункту, що робиться, коли ми Боже Слово робимо своєю молитвою – наша молитва змінюється, причому в такий спосіб, як Богові вгодно.
Але давайте заглибимося в перший псалом ще глибше. Чому я хочу вам запропонувати 1ий псалом, бо ви його добре знаєте і також мене дуже турбує тема, яка піднімається в псалмі. Як ви взагалі думаєте про що псалом? – Про зрілість.
Зараз я сам перебуваю на такому життєвому етапі, що нещодавно одружився, а ле вже скоро (влітку дасть Бог) стану батьком. І для мене так незвично спочатку стати чоловіком, адже був сам, студентом, жив у гуртожитку – і раптом відповідальність за жінку. А тут поворот ще крутіший – дитина. Тому тема зрілості мені цікава: я потребую зрілістю, щоб керувати своєю сім’єю: розуміти і допомагати дружині, виховувати дитину.
І по-друге, зрілість, на мій погляд, дуже рідко зустрічається в принципі в суспільстві, в церкві, навіть серед тих людей, які за своїм віком мають осягнути зрілість і мудрість. Це моє спостереження і я зараз не говорю, що це істина.
Отож, перший псалом: як зростати в зрілості – за допомогою читання Божого Слова, але як треба його читати – «день і ніч», говорит псалом. Тоді ми можемо зрозуміти, що без Церкви, молитви, Божого слова осягнути зрілість в принципі неможливо. Можна старатися, видавати себе за іншого, але це буде не зрілість. По друге, люди, які є в Церкві не марнуйте свого часу – дітям і молодим поколінням не вистачає вашої зрілості. Поширене ставлення до старших людей – не розуміють. Сьоггоднішні діти говорять своїм батькам, що вони «відстали», «не розуміють» – у дітям бракує авторитетів. Ми говоримо: «Ах, які погані молоді, не поважають» – але не поважають тому, що немає авторитету, а авторитету заслуговують – чим зрілістю, а зрілість виростає з читання і роздумування Слова. Навіть в церкві можна почути про обов’язок молитви і читання релігійної літератури. А Біблія, а Слово.
Але подивіться читання Слова має умови: «день і ніч». Хто з вас може таким читанням похвалитися? Святий Амвросій Медіоланський іще один великий стовп Західної Церкви – його історія – його читання Слова: «коли свою нічну роботу я перервав читанням Божого Слова, щоб відпочити і знайти натхнення» – так пише він до свого приятеля. Так ніби це буденні речі. – його сміливість перед імператором Феодосієм – а після того як Амвросій помер, імператор сказав: «Я знав тільки одного єпископа, тільки одного».

джерело: Радіо Марія