“Жінка, натхнена Святим Духом”

"Жінка, натхнена Святим Духом"

Технічний прогрес забезпечив нам швидке вирішення справ, які колись вимагали багато зусиль та часу. Як у масштабних виробництвах, так і в повсякденному житті, сьогодні є можливість зробити те, на що раніше потрібні були дні, місяці, а то й роки. А що може відбутися за три дня з душею… жінки? 22-24 листопада в Брюховичах при василіянській духовній семінарії відбувалися реколекції для жінок та дівчат, які мали назву «Жінка, натхнена Святим Духом». Звісно таланти о.Олега Сартакова, який був нашим реколектантом ці три дня, позитивно вплинули на сприйняття живого Слова, Богу подяка!

65 жінок з різних куточків Західної України приїхали з різними сподіваннями та сімейними ситуаціями. Для когось ці дні стали переворотом та цілковитим переосмисленням своєї особи та особи Бога, для когось це був період посіву, після якого потрібен час, щоб ті зерна дали добрий плід, так чи інакше, для кожної жінки цей період був конкретною зупинкою для практичних дій.

«Жіноча гідність, жіночність», ці слова особисто для мене завжди були болючими, бо часто стикалася з грубістю і приниженням, тому на свій захист більше перейняла роль хлопчака – сильного, незалежного і грубого. Звісно це відчувається і в стосунках з чоловіком та вихованні двох донечок. З часом Бог лікував минулі рани, але саме на цих реколекціях Господь вразив мене прямо в серце, потішив і підтримав. Твоя і моя жіночність та гідність безпосередньо залежить від того, наскільки ти і я будемо наповнювати своє серце Святим Духом! Чому саме Св. Духом? Бог, який є Трійцею – Отцем, Сином і Святим Духом є Спільнотою Любові, так само, як і сім’я. Яка особа Божа ближча жінці? Отець та Син ближче до чоловічих ознак, а от Святий Дух – Той, Хто потішає, надихає, підтримує, пригадує Слово Боже, пробуджує сумління, тихий і лагідний… Саме Він відкриває нам нашу жіночу роль! Почерк Святого Духа – це почерк жінки. Єврейською мовою «руах ха-кодеш», Святий Дух – жіночого роду. Використані біблійні тексти та, що особливо порадувало, влучні та практичні церковні документи (Катехизм КЦ, енцикліки, документи ІІ Ватиканського Собору…) прояснювали роль жінки в Церкві.

Через страх, що наша жіночність зробить нас вразливими і беззахисними, та через спокусу керувати, перетягуємо роль чоловіка на себе, цим самим стаємо «гібридами», ані жінкою, ані чоловіком… не усвідомлюючи, як глибоко калічимо свого чоловіка, себе та власних дітей… Перед Богом чоловік і жінка є рівними, але кожного з нас Бог наділив особливою роллю, чоловіка – чоловічою, жінку – жіночою. Нам, жінкам, не слід боятися ролі, яку нам довірив Люблячий Батько. Наше жіноче щастя – слухати, бути вдячними, надихати, підтримувати, не докоряти, приймати, заохочувати своїх не досконалих, коханих і неповторних чоловіків! Не біймося!

А на завершення запитайте себе: яка жінка, в доброму сенсі, найбільше вплинула на мене? Чи зможуть мої діти відповісти на таке саме запитання: «моя мама»?

Слава Ісусу Христу!