Як поводитися у храмі на час Великодня?

ВЕЛИКДЕНЬ. ПАСХА
Найбільшим і найважливішим празником Христової Церкви є Великдень. Це відображено і в структурі всього церковного року, в якому багато празників пов’язано з датою Пасхи. Тема Христового Воскресення як вершини усього Божого діяння для нашого спасення пронизує усі богослуження, будучи ніби віссю для церковної молитви. Великодні богослуження починаються «надгробним», яке завершується перенесенням плащаниці до святилища і хресним ходом довкола храму з іконою воскреслого Христа. Після обходу служать воскресну утреню і Божественну літургію. По закінченні великодніх відправ на церковному подвір’ї відбувається освячення пасок та іншої поживи.

Як  поводитися  у храмі на час Великодня?

• Чому в деяких храмах при обході на Великдень несуть плащаницю або й Чесні Дари?

Під час обходу перед воскресною утренею нести плащаницю неслушно, бо в цей час співаємо «Христос воскрес…», плащаниця, натомість, є символом смерти. Отож, на обході доречно нести ікону воскреслого Спасителя. Виносити Чесні Дари під час процесії також немає жодних підстав, бо цей звичай у нашій традиції є лише запозиченою місцевою практикою деяких латинських Церков.

Як  поводитися  у храмі на час Великодня?

• Для чого освячують поживу на Великдень і що слід освячувати?

У нашому обряді віддавна прийнято освячувати у день Пасхи різноманітну поживу: хліб (паску), м’ясо, масло, сир, яйця та інші продукти. Цей звичай пояснюють тим, що колись під час Великого посту люди зовсім не вживали м’ясних і молочних продуктів, отож, по закінченні посту перший раз «скоромне» їли освяченим. В молитвах, якими освячують поживу на Великдень, згадано хліб (паску), м’ясо, масло, сир, яйця, тобто, окрім хліба, все те, від чого утримувалися впродовж посту. Згідно з народними традиціями, освячують і інші продукти, які під
час посту не споживали. Якихось церковних приписів з цього приводу не існує, всюди щодо цього дотримуються місцевих звичаїв. Проте давні церковні закони забороняють входити у храм із будь-якою поживою, особливо м’ясною (кошики із паскою слід залишати в притворі церкви). Така заборона пов’язана із давньою боротьбою з пережитками поганства. Поживу на Великдень освячують, як правило, на церковному подвір’ї.

• Чому в деяких храмах паски святять у суботу?

У містах освячення пасок часто влаштовують напередодні свята, в суботу, бо на сам Великдень неможливо забезпечити швидке освячення великої кількости пасок. Як бачимо із попереднього пояснення, благословення поживи стосується посту, що минув, і спільної великодньої трапези, а тому немає перешкод освячувати їжу в переддень Пасхи. Звісно, в суботу освяченого не споживають, а чекають Великодня.

• Що таке «артос»?

Артосом (грец. хліб) називають хліб, що його освячують в день Пасхи на літургії по заамвонній молитві. Артос освячують на знак присутности воскреслого Христа разом із Його Церквою, бо Христос став для вірних справжнім «хлібом життя» (див. Йо. 6, 48-51). На артосі зазвичай вибито знак хреста або на нього (на артос) кладуть ікону Христового воскресення, округлої форми. Після освячення артос кладуть на тетраподі. У Світлу суботу священик звершує спеціяльну молитву «На роздроблення артоса», після чого його ділять на шматки і роздають вірним. У нас, однак, роздроблювати артос і роздавати вірним прийнято в Томину неділю по літургії.

Частина з книги ” Як поводитися у храмі?”