Наталя Назар, Листи до Богородиці

Тими днями Марія зібралася й пустилася швидко
в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
(Лк. 1, 39)


Наталя Назар

Листи до Богородиці

Ці вірші про Тебе і про Твою Маму, Пречисту Діву Марію;
про Твій неспокій і про Її Мир; про Твою бурю і про Її Тишу;
про Твою зраду і Її Милосердя; про Твій страх і Її Любов;
про Твій гріх і Її Найбільше Бажання: поєднати Тебе з Ісусом, Твоїм Спасителем.
Якщо ці вірші потрапили невипадково у Твої руки, значить вони для Тебе, як ще один доказ, що Пресвята Богородиця Тебе дуже любить.

© Наталя Назар, 2007

„Якби то дав мені Бог говорити про неї, як годиться,
і мислити думки, достойні дарувань… В руці його і ми, і слова наші, і вся наша обачність, і хист до діла.” (Мудрість 7, 15-16)

Благослови Господи Ісусе Христе, Сину Отця,
на Славу Твого Святого Імені
на Честь Твоєї Пренепорочної Матері
даруючи Читачеві Радість
Віри, Надії і Любові Благодаттю Святого Духа!

І
Пренепорочна Діво Маріє,
Матір Одвічної Любові!
Я писатиму Тобі листи, Маріє,
Хоч давно Тобі відомий зміст,
Та отому, що в журбі нидіє,
Буде слово це, мов благовіст.

Я писатиму Тобі листи, Маріє,
І читатиму й напам’ять заучу,
Щоб тоді, як буря шаленіє,
Стали променем комусь серед плачу.

Я писати буду доки зможу,
Доки Дух Святий дає писати,
Щоби хтось в житті крізь тьму ворожу
Зрозумів: ТИ – МИЛОСЕРДЯ МАТИ!

„ Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, − а його ж любив він, – мовить до матері: ”Жінко, ось син твій.” А тоді й до учня мовить: „Ось матір твоя.” І від тієї хвилі учень узяв її до себе.” ( Йоан19, 26-27)
„Отож постановив я взяти її до себе, щоб жити з нею, знаючи, що вона буде мені дорадницею в добрім і втіхою у клопотах і смутку.” (Мудрість 8, 9).

ІІ
Пренепорочна Діво Маріє,
Прозріння сліпих!
Захисти мене від мене
В час моєї сліпоти,
Захисти мене від мене
В час моєї глупоти.
Захисти мене від мене,
Щоби ворог не радів!
Захисти мене від мене:
Від думок, бажань і слів.
МАРІЯ: ” Мов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє – віття слави й ласки.” (Сирах 24, 16)

ІІІ
Пренепорочна Діво Маріє,
Матір Божа Неустанної Помочі!
У глибині Твоїх очей
Я віднайду Святу Надію,
У глибину моєї ночі Ти йдеш,
Щоби мене знайти…
У глибині Твоєго смутку
Я трошки Бога зрозумію…
У глибині мого безсилля
Дай: гріх мій, Сину принести.

МАРІЯ: ”Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми.” (Сирах 24,19)

ІV
Пренепорочна Діво Маріє,
Прибіжище грішників!
Подивись в мою порожню руку…
Моє нутро надміру є злиденним
Тому і сльози хлібом є щоденним.
Несу себе, немов найтяжчу муку:
Несу своє безсилля і невіру,
Несу свою гординю понад міру
І від нужди отої умліваю…
Та все ж лукаву ніч перемагаю,
В надії, що Пречистая Рука
Не відштовхне від себе жебрака.

МАРІЯ: ”Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені.” (Сирах 24, 18)

V
Пренепорочна Діво Маріє,
Царице Довір’я!
Твоє мовчання красномовне –
У нім немає німоти!
Таке велично-невимовне,
По вінця повне простоти.
Нехай збагну, нехай почую
Предивний глас Твоїх очей!
Ти душу ізціли німую,
Подай священний Свій Єлей.
МАРІЯ: ”Мов та пальма в Ен-Гаді, виросла я, мов у Єрихоні саджанці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна…” (Сирах 24, 14)

VI
Пресвята Богородице, Свята Покрово!
Мою душу твердочолу,
Мою думку темнокволу,
Співчуттям Твоїм пребагатим
Огорни мене, огорни…
Моє серце ізболіле
До любові неуміле,
Милосердям Невичерпним
Ізціли мене, ізціли…
Мої очі безутішні,
Дні життя мого прегрішні…
Пресвятим Твоїм Покровом
Захисти мене, захисти.
Попри все моя довіра:
Ти розчавиш змієзвіра! −
Це моєї віри слово
В святодень Твій, о Покрово!

” Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп′ястися йому в п’яту.” (Бт. 3, 15)

VII
Пренепорочна Діво Маріє,
Неочікувана Радосте!
О Матінко, прийди на передодні,
Коли вуста уже бліді й холодні
Поволі завмиратимуть… Прийди,
Коли прийдуть смертельні холоди.

Прийди, о Милосердя мого Мати,
Мою нужденну душу відшукати.
Як на вино змінилася водиця,
Моє нутро нехай преобразиться.

О Матінко, прийди, прийди, прийди,
Коли побачу Вічності сліди,
Зігрій мою останню ніч земну
І забери в Нев’янучу Весну.

Рука моя засвідчує бажання:
Відкрий, благаю, двері покаяння!
5.11.06 р. Б.
МАРІЯ: ”Хто мене слухає, той не осоромиться,
хто мною кермується, той не согрішить.” (Сирах 24, 22)

VIII
Пренепорочна Діво Маріє,
Надіє безнадійних!
Серце наче копанка безводна,
Думка моя зболена й холодна.
О прийди, моє Святе Натхнення,
О подай Твоє Благословення,
О, зроси росою Благодати,
Щоби мала я що іншим дати.
О, моє примирення з Ісусом,
Будь зі мною, вбогим Емаусом…
8.08.06 р. Б.
”Хто її посідає той славу успадкує;
куди б не пішов він, з ним Господнє благословення.” (Сирах 4, 13)

ІХ

Діво Маріє, Непорочне Зачаття!
О МУДРОСТЕ,
Кинь крихти в долоні ГЛУПОТИ,
Щоб вона наситившись не сконала від голоду
На дні свого БЕЗУМСТВА,
Це я…
СВІТЛО СОНЦЯ НЕВЕЧІРНЬОГО,
Торкнись очей СЛІПОТИ,
Нехай уздрить ПРАВДУ,
Це я …
ПОКОРО,
Навчи ГОРДІСТЬ ставати на коліна
Перед Утаєним ГОСПОДОМ,
Це я …
МИЛОСЕРДЯ,
Зроси ЗАКАМ’ЯНІЛІСТЬ,
Щоб проросла ПОКАЯННЯМ,
Це я…
ЛАГІДНОСТЕ,
Розтопи ЗЛОБУ,
Щоб розлились потоки СПІВЧУТТЯ,
Це я…
ВЕЛИЧНОСТЕ,
Не обтрушуй придорожного пороху,
Що пристав до Твоїх сандалей,
Це п о р о х . . .
КРАСО,
Заплач над спотвореною ІКОНОЮ БОГА,
Це я… МАРІЄ!
РОЗРАДО,
Пам ’ятай, що СТРАХ
Тримається за ПОГЛЯД ТВОЄЇ НІЖНОСТІ,
Це я…
МАТИ,
Поглянь на СПРАГУ Свого СИНА
І втамуй ЇЇ:
Приготуй ЙОМУ напій із моїх днів,
Нехай утішиться!
Бо це БОГ – ТВІЙ СИН!!!
Осінь, 2006 р. Б.
„Я полюбив її понад здоров’я і вроду, я волів її мати над світло, бо блиск від неї сну не знає. От і прийшли до мене з нею разом усі блага, і в руках її багацтво незліченне.”(Мудрість 7, 10-12)

X
Пресвята Богородице, Царице Миру!
Без Тебе світ застигне в німоті
І світло Сонця не зворушить ока,
І небо без хмаринки в висоті
Для мене буде, мов пітьма глибока!
Без Тебе не надіюсь на дива…
В Твоїх руках бринить струна вразливо…
Без Тебе і щасливу мить Різдва
Зустріти в серці просто неможливо!
06.01.07 р.Б.
„Оце ж сам Господь дасть вам знак:
Ось дівиця зачала, і породить сина
і дасть йому ім ’я Еммануїл.” (Ісая 7, 14)

ХІ
Пренепорочна Діво Маріє, Мати Милосердя!
ТИ прийдеш до мене в час могó терпіння,
ТИ прийдеш до мене в час могó сум’яття,
ТИ прийдеш до мене в час могó моління,
ТИ прийдеш до мене в мить могó розп’яття.
ТИ прийдеш до мене в час моєї ночі,
ТИ прийдеш покрити мою тінь…
ТИ прийдеш, коли ніхто прийти не схоче…
ТИ прийдеш у час моїх падінь.
ТИ прийдеш у час ранкового туману,
ТИ прийдеш у хвилю самоти,
ТИ прийдеш перев’язати рану,
ТИ ПРИЙДЕШ, БО ТИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПРИЙТИ…
27.08.06 р. Б.
”Є бо у ній дух розумний, святий, однородний, многовидний, витончений, діяльний, проникливий, неосквернений, ясний, недіткнений, добролюбний, бистрий, нестримний, доброчинний, чоловіколюбний, постійний, певний, безжурний, всемогутній, вседоглядний, що пронизує всі духи розумні, чисті, щонайніжніші.” (Мудрість 7, 22-23)

ХІІ
Пресвята Одігітріє!
В тій бурі страху й сум’яття
Ти моя пристань одинока,
Пильнуй, немов зіницю ока,
Моє злиденнеє буття.
В тій бурі де знайду опору? –
Ти − мого серця супокій!
В тіні Святого Омофору
Знайду я Джерело Надій.
В тій бурі Ти ідеш по хвилі,
Немов Христос до учнів йшов,
Щоби мене в моїй невірі
Підтримала Твоя Любов.
31.07.06 р. Б.
МАРІЯ: ” Я сплю, та моє серце не засинає.” (Пісня Пісень 5, 2)

XIІІ
Пренепорочна Діво Маріє,
Утіхо втомлених сердець!
Будь моїм Світлом і Усміхом будь;
Мужністю й Миром, як бурі прийдуть.
Будь Правдомовністю й Сповіддю будь,
Щоб не втопила мене каламуть.
Будь моїм Слухом і Кроками будь,
Щоби повірили ті, що прийдуть…
Будь моїм Словом і Поглядом будь
Знаєш химерну і немічну суть!
Будь моїм Віддихом, Битвою, Силою
Зустріч готуючи з Господом милую.

”Вона бо все знає й розуміє,
вона мене водитиме в своїх чинах мудро
і мене берегтиме у своїй славі.”(Мудрість 9, 11)

XІV
Пренепорочна Діво Маріє,
Царице Святої вервиці!
Вже слів нема, Маріє, хай не буде…
Їдкі думки і ніч, немов стіна…
Візьму Твій Меч на цей ланцюг облуди,
О Воєводо, Ізбранна Жона!
У Люрді, Фатімі, де лиш явишся,
Нагадуєш про значення Меча:
„ МОЄ ДИТЯ, ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МОЛИСЯ!
ЗІПРИСЬ БЕЗСИЛЛЯМ В МІЦЬ МОГО ПЛЕЧА!”
Дай розрізняти Мудрість й мудрування…
Молись за нас, Всесильнеє Благання!
5.04.07 р. Б.
”Хто це, що наче рання зоря сходить, гарна мов місяць, ясна мов сонце, страшна мов військові загони з прапорцями?” (Пісня Пісень 6,10)

XV
Пренепорочна Діво Маріє,
Дев’ята Симфонія Бога!
Я можу уявити день без неба
І ніч без зір, і море без води…
Але Надію уявить без Тебе
Не можу я! – загубляться сліди
На бездоріжжях сумнівів й відчаю…
Немов пустеля серце напуваю
Твоїм Ім’ям і вірю: зацвіту,
Як може зацвісти лише пустеля,
Напившись вщерть Небесного Дощу!
Я уявлю весняний сад без цвіту,
І без колосся уявляю літо…
Але Любов не можу уявити,
Яка б Тебе не хтіла сотворити!

Нехай утрачу все що дано й маю,
Без Тебе я Життя не уявляю.
Моя Розрадо, о Святе Мовчання,
Ти – Небо Дня, Ти − з Господом Єднання!
31.03.07р.Б.
Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: ”Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?”(Лк.1, 41-43).
І мовила Марія: ”Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї;ось бо від нині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім′я” (Лк.1, 46-48)

ХVI
Пренепорочна Діво Маріє,
Драбино Небесна!
Чи ж Ти не була шансом Юди,
Як стала шансом Ти Петра
І ніжним поглядом вела
До стіп Незнаної Любові?

Чи ж би Ти була не підняла
І не очистила руки, яка тримала срібняки,
Й не привела до покаяння,
Петрове з Господом Єднання?
Якби прийшов, не відпустила,
Бо Юду Ти також любила!
В і н н е п р и й ш о в…
Я ж повна звірства, благаю:
Визволь з лицемірства!
В і н н е п р и й ш о в …
Я ж уповаю пройти крізь Тебе,
Брамо Раю,
До стіп Незнананої Любові.
5.06.07 Р. Б.
„Вона бо для людей − скарб невичерпний.
Ті, що набули її, в приязнь із Богом увіходять і єднаються з ним завдяки дарам її повчань.” (Мудрість 7,14)

XVII
„Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику.
Прийшов він і став шукати на ній плода та не найшов.
Тоді він сказав до виноградаря: оце три роки, як я приходжу,
шукаючи плоду на цій смоковниці , і не находжу.
Зрубай її: навіщо займає землю?
Той озвавсь до нього: пане, лиши її ще на цей рік:
я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.
Може, що вродить нарік, а як ні, зрубаєш її.” (Лк.13, 6-9)

Пренепорочна Діво Маріє,
Обручнице Святого Духа!
Твоя безплідна смоковниця…
Прийди, обріж безплідні віти,
Зроси Росою корінь їй
І стій, лиш біля неї стій…
Від Твого Погляду звершиться:
Твоя безплідна смоковниця
Ще зацвіте, ще дасть плоди!
Не розчаровуйся… Не йди…
Бо як підеш, ніякий гній,
Ти ж знаєш, не поможе їй.
5.06.07 р.Б.
„Вона бо втаємничена в Боже знання
і діла його визначає.”(Мудрість 8, 4)

XVIIІ
Пренепорочна Діво Маріє,
Незбагненне Таїнство Промислу Божого!
І вже мені ні радості ні друга,
В моєму серці оселилась Туга.
Серед пісків житейскої пустелі
Душа стримить до Вічної Оселі.
До болю ранить гарне і прекрасне,
Бо все воно мінливе і дочасне.
Ось я її залишу на папері
В надії, що колись відкривши двері
Покину все й на Вічності порозі
Я все ж спочину у моєму Бозі.
І хай прийду з порожніми руками,
Мене зустріне Ніжне Серце Мами!

„Вона − подув Божої сили і чистий виплив слави Вседержителя; тому нічого заплямленого не впаде на неї. Вона – вічного світла відблиск, безплямне дзеркало Божого діяння і образ його доброти.” (Мудрість 7, 25-26)

ХІХ
МАРІЄ, МАМО!
Для мене більше не існує слів,
Моя душа уже немов молитва.
Офірки тихий вогник мерехтів
І розтинав цю темряву, як бритва.
Хай буде ніч, що допустив Господь,
В якій відчую я за Світлом спрагу…
Великопосну звершимо тріодь…
Офірочко, збуди в мені відвагу…
Ми ж створені для ночі і для Світла…
„Вогонь чи смерть − одне мені із двох”−
Маріє, це ж уся моя молитва,
Ти ж запалила й взяла багатьох…
31.01.08 р. Б.
„Любов бо, як смерть сильна… Стріли її – вогненні стріли,
правдиве полум’я Господнє. Водам великим любові не вгасити, ані рікам її не затопити.” (Пісня Пісень 8, 6-7)

*** Моє Ніщо − безмежне і страшне,
Коли залишиш в спокої мене…
Моє Ніщо − найбільший мій тягар,
Душі моїй смертельний твій удар.
Моє Ніщо − калічиш, валиш з ніг
І через тебе падаю у гріх!
Моє Ніщо з тобою ми зрослись
А попри те, душе моя, молись
І вір що все, чого не можеш ти,
На слово ЖІНКИ зможеш осягти!
16.11.06 р. Б.
”Хоч і одна, вона все може; і, залишившися сама в собі, вона все відновляє; вона з роду в рід у святі душі сходить і робить з них друзів Божих та пророків.” (Мудрість 7, 27).

ХХ
ЖІНКО! Альфо й Омего духовного сповнення!
Оцим завершую Тобі свої листи
А помилки повиправляй, прости…
Чекатиму, що відповіш мені.
Я буду їх прочитувати дні.
Пиши без слів, без ком і без крапок,
Моє життя – оце Тобі листок…
Пиши терпінням, докором, сльозами,
Бо Твій рядок це ніжний почерк Мами.
Пиши будь-ласка словом несказанним,
Холодним ранком дощовим туманним…
Хай Дух Святий збагнути їх поможе!
Р.S.: Останній поклади на смертне ложе.
9.06.07. Р. Б.
„Я осягну безсмертя через неї.” (Мудрість 8,13)

P.S.
Слово деяким читачам
Не докоряйте осені за дощ,
Не докоряйте вересню за квіти,
За жовту бaрву на підлозі площ
І літу за бажання відлетіти.
Не докоряйте за короткі дні,
За винограду стиглі грона сині.
За Тугу цю не докоряй мені,
Як за сумну мелодію пташині…
Не докоряйте за мої роки,
Не докоряйте за не Ваші мрії…
Я прагну бути лиш пером Руки,
Яка створила Квіточку Надії.
31.08.06 -10.03.08 р. Б.
МАРІЯ: „ Я нарцис шаронський, лілея на долині.” (Пісня Пісень 2,1)
„Що моя лілея між будяками, то моя люба між дочками.” (Пісня Пісень 2, 2)

Замість епілогу

• „Служники її – богослужебники Святого; залюблені в неї –улюбленці Господа.” (Сирах 4,14)
• Хто не визнає Святої Богородиці є відлучений від Бога. Св. Григорій Назіянський
• Христа завжди знаходимо разом з Марією і через Марію… І той, хто шукає Христа поза Марією, даремно Його шукає. Св. Бонавентура
• Бог учинив Марію мостом спасіння, щоб ми могли користуватися Нею і так безпечно пройти бурхливе море цього світу і дійти до щасливої райської пристані. Св. Йосафат Кунцевич
• З цілого серця прошу вас, щоб щоденно відмовляли вервицю. Коли смерть буде близько, будете благословити ту годину в котрій взяли собі до серця те, що вам говорив. Навіть коли ти є на краю прірви, навіть коли ти є однією ногою в пеклі, навіть коли запродав свою душу дияволові, вервиця тобі виєднає сокрушення і пробачення гріхів. Св. Людовік Марія Гриньон
• Пречиста Діво, Божа Мати!
Навчи мене любити Господа.
Обираю Тебе собі за Матір.
Прости мені, якщо я в чомусь була негідною Твоєї любові.
Я все поручаю нашій Непорочній Діві Марії. Бл. Йосафата Гордашевська
• Якщо відчуватимете свою провину хоч би то був гріх цілком свідомий і тяжкий і часто дуже часто повторюваний не дайтеся ніколи ошукати себе дияволу знеохочення. Кожен може стати святим і то великим святим за допомогою Богородиці, лиш би того хотів. Св. Максиміліян Кольбе
• „Як багато ми можемо навчитись від Пренепорочної Діви Марії! Вона була дуже скромна бо цілковито віддалась Богові. Вона була повна ласки.”„Відмовляйте вервицю щодня і навчайте інших її відмовляти.”
Св. Мати Тереза

• „Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її; бо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її.”
(Сирах 25, 28)
• ”Слухай но сину, сприйми мою думку, не відкинь моєї поради: встроми свої ноги у пута її, а твій карк у її нашийник; вистежуй її, вишукуй її, і спізнати себе вона дасть; а заволодівши нею не випускай її, бо наостоток ти знайдеш у ній спочинок, і раюванням вона тобі стане, і пута її будуть тобі захистом могутнім, а нашийник її – шати препишні.”(Сирах 6 (23,24,27-29))