«Молитва Явиса»: короткий аналіз
«Явис візвав до Бога Ізраїля: “Коли б ти мене благословив та розпросторив мої межі, коли б рука твоя була зо мною й ти оборонив би мене від напасти, щоб я не бідував!” І Бог послав, чого він просив» (1 Хронік 4, 10).
1. «Коли б ти мене благословив»: прохання про Божу прихильність. В наступних висловах Явис конкретизує, у чому та Божа прихильність мала би проявитися.
2. «Та розпросторив мої межі»: Явис просить про збільшення своїх земельних володінь. Вочевидь тої землі, яку він мав, було йому замало.
3. «Коли б рука твоя була зо мною»: Явис просить про Божу допомогу у тому, що він збирається робити. Далі Явис конкретизує, чого саме ця Божа допомога мала би стосуватися.
4. «Й ти оборонив би мене від напасти»: Явис просить, щоби Бог охоронив його як від неособових лих, так і від особових (від ворогів). Кінцева фраза конкретизує:
5. «Щоб я не бідував»: Явис просить, щоби він не зазнавав матеріальних негараздів.
З цього можна зробити такі висновки.
«Молитва Явиса»:
А) егоцентрична: Явис просить тільки за себе, а не за інших. (В молитві також відсутня подяка і прослава).
Б) матеріалістична: Явис просить про побільшення земельних володінь і про відсутність матеріальних негараздів (не хоче бідувати).
Підсумовуючи, можна сказати, що «Молитва Явиса» – цілком в дусі автентичного Юдаїзму, котрий у своїй сутності матеріалістичний: в Юдаїзмі немає ні поняття нематеріальної безсмертної душі, ні її окремого від тіла існування, ні існування за межею смерті (Див.: Hans Walter Wolff. Anthropologie des Alten Testaments. — Chr. Kaiser Verlag: München, 1984. – С. 40). Поняття näp̄äš («непеш» або «нефеш»), що його перекладають як «душа», насправді означає «гортань» (варіанти: «горло», «шия», «паща»), котра прагне дихати і їсти, й котру за метонімією pars pro toto автор Ягвістичного тексту вживає для означення цілої людини як живої істоти (Див.: Там само. – С. 25-35). Тому людині залишається лише просити про побільшення земельних володінь та про те, «щоб не бідувати»: щоби вона та її нащадки могли жити на землі.
Бог, тим не менше, вислуховує й такі молитви: Він любить людину й дає їй те, чого вона просить відповідно до її духовного розвитку.
Однак, питання, чи така молитва повинна бути зразком для християнського благочестя, залишається відкритим.
Петро Гусак