Дев’ятниця до Святого Онуфрія

Святий пустиножитель Онуфрій –
Світло минулого чи Голос для майбутнього…


Так є, що святі Божі угодники, переступаючи поріг Вічності, хоч і розлучаються зі світом тілесним способом, однак їхня любов до Господа і людей, досягнувши в Небесній Батьківщині вповні досконалих рис далі супроводжує нас, тих, хто ще перебуває в мандрівці до Дому Отця. Їх співчуття і милосердя стає ще більш загострене і виражене; а через те, що в своєму житті не відмовляли Богові ні в чому, Господь в свою чергу є прихильним до їхніх просьб, даруючи Своє Безмежне Милосердя тим, за кого вони заступаються.
Ще у давнину особливо в нашому українському народі до Святого Онуфрія прибігали зі своїми клопотами і тривогами жінки, що під своїм серцем носили нове життя, відчували допомогу і підтримку в цей важливий і таїнственний час цього Божого слуги, тому слушно, що Божий люд Святого Онуфрія вважає покровителем породіль.
На перший погляд виглядає дивним, чому в Христовій Церкві шануємо саме цього святого як покровителя породіль, адже цей святий вибрав життя монаха-пустельника, провівши понад 60-років свого життя на самоті. Однак так вже розпорядилося Боже Провидіння, вказуючи на те ще обставинами народження Онуфрія. Історичні джерела нічого детально не розповідають про матір цього угодника Божого, хоч про батька відомо, що був перським управителем, людиною впливовою та багатою, однак після народження хлопчика скипів на дитя такою люттю, що за намовою злого духа кинув його у вогонь. Та Господь не дозволив, щоб смерть торкнулася дитятка. Після цього Ангел Божий наказав завезти дитину до монастиря близько Єрмополя, де дитя росло а до третього року життя кормила його лань.
Без огляду на те, що життєпис цього святого, можливо, і носить до певної міри характер легенди з огляду на час і умови, в яких жив Онуфрій, однак є та дійсність, з якою треба рахуватися, яка притаманна і нашому сьогоденню, можливо, в найбільшій мірі, як коли-небудь: Онуфрій був принаймні для свого батька, як то зараз прийнято говорити в світі зіпсутому тілесною пожадливістю, небажаною дитиною… Саме через те, що відчув на своїй шкірі отой тягар батьківської Нелюбові (страшно звучить, але факт!), саме тому, мабуть, так хоче супроводжувати своєю опікою тих, хто готується дарувати життя, беручи участь у найвищому акті Божого творення – людини .
Саме тому Боже Провидіння немовби відкриває нам, людям ХХІ століття, по-новому постать святого Онуфрія як того:
• котрий запланований Богом, але відкинутий людьми;
• котрий, живучи у тілі, пам’ятав, що тіло є не для розпусти, але храмом Святого Духа, а тому всякого роду пожадливість є запереченням Божого плану;
• котрий немов промовляє: Так, я був пустиножителем, але моє життя почалося як починається кожне людське життя, тому пам’ятайте, Ви, одружені, що Господь запитає вас, для чого ви одружувалися… де ваші діти, де плоди вашої любові… для кого ця трьохповерхова вілла… для однієї чи двох дітей тоді, коли Господь дарував Вам плідність, Ви штучно обрізали гілки родючого дерева;
• котрий, живучи в пустелі, навчає нас, що навіть в дуже несприятливих зовнішніх умовах проживання можна бути щасливим з Господом;
• котрий нагадує, що життя під серцем матері це є Дар Божий і його треба оберігати з найбільшою турботою і приймати з вдячністю, як прийняла Преблагословенна Діва Марія;
• котрий молиться за всіх небажаних і відкинутих;
• котрий грізно погрожує тим, які множать розпусту в серцях дітей навчаючи їх зневажати свою статевість і свого ближнього, котрі ширять контрацепцію, яка у своїй дії (чи то таблетки чи так звана „спіраль” чи ін’єкції є нічим іншим, як засобами абортивної дії на ранніх стадіях розвитку дитини (бо безсмертна душа, відкуплена Дорогоцінною Христовою Кров’ю вже є в тілі від моменту зачаття!);
• котрий відлунює крізь всі віки „Не чини перелюбу” „Уникай нагоди до гріха, втікай від розпусти, як від пустельної гадюки, бо умреш від її отрути”, „Не вбий!”
• котрий нагадує, що твоє місце приготоване Мукою і Смертю Твого Спасителя в Небесній Батьківщині чекає на тебе, стреми до нього кожним порухом свого серця і допомагай іншим дійти до остаточної мети: до Радості, яку Господь приготував тим, які люблять Його і якої вже ніхто не в силі буде забрати у Тебе.
В цей час, коли Україна переживає страшні часи, коли без військових дій гине цвіт нації під скальпелем лікарів і за бажанням батька-матері, святий Онуфрій, мощі якого спочивають в околицях старовинного Лаврова, порозкидані татарською ордою, настала мить, щоб пам’ять про цього святого вийшла з незаслуженого забуття: тому, напевно, Господь дозволив, щоб Україна була єдиною в Східній Європі, яка хоронить ці Святощі, поручаючи нас Онуфрію, а Онуфрія даючи нам, щоб допоміг боротися за життя кожної дитини.
О святий пустиножителю, Отче Онуфрію, молися, щоб Україна, на яку дивними шляхами спровадив Тебе Господь, не стала пустелею через нелюбов людських сердець!
Львів, 2007, 30 вересня, День Св. Мчч. Віри , Надії, Любові та їх матері Софії.

Дев’ятниця до Святого Онуфрія
Перед своєю смертю Св. Онуфрій сказав до Пафнутія, котрий був посланий Богом у безмовну пустелю, щоб поховати тіло праведника, а життя його світові розповісти: ”Господь всім, котрі принесуть жертву на мій спомин, дасть силу збороти спокуси і чесно жити і спастися…”.
Отже, прибігай, друже, до Святого Онуфрія у своїх потребах, що стосуються Вічного і теперішнього. Однак, пам’ятаючи слова Господа „Хто прийме цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає” (Лк. 9, 48) та „Усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили” (Мт. 25, 40), давай об’єднаємось спільним наміром: пожертвувати цю дев’ятиденну молитву, крім своїх приватних намірень, також за матерів: породіль і тих, які ще очікують народження дитини, а також тих, хто переживає жахливу спокусу позбавити свою дитину права, яке дав сам Творець: Права на життя. Молися також за всіх небажаних, щоб попри все вони народилися. Хтозна кого Господь врятує твоїми молитвами… а можливо, це буде теж Онуфрій, дарма що його пустелею буде житловий масив із панельними багатоповерхівками, головне , що він буде святий! бо ти проситимеш за це, а Бог дає тому, хто просить.
День 1
Святий Онуфрій – заклик до пошани людського життя, Покровитель породіль
Призадума: Знаєш, чому Ти живеш… Бог мав Тебе у Своєму споконвічному плані, а твої батьки дали згоду на цей План. „Господи, Ти виткав мене в утробі матері моєї. Прославлю Тебе, що я дивно утворений! Мого зародка бачили очі Твої і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні.”(Пс. 139, 1, 13-14, 16а).
Святий Онуфрій, що жив ще у ІV ст. був небажаним… принаймні для свого батька, перського короля, тому після народження хлопчика, за намовою злого духа батько кинув немовля у вогонь, але Господь не дозволив звершитися цьому ганебному наміру.
Розваж, скільки в цей момент батьків не бажають подарувати життя своїм дітям, тим, котрі є в планах Божих, котрі вже є в лоні своїх матерів, і тим, котрим не дають навіть зачатися через надужиття і зневагу статевості, як Божого Дару, через контрацепцію (що в переважній більшості випадків виконує функцію аборту!). Полюби цю дитину, котру носиш під своїм серцем (якщо ти є матір’ю), котра є Божим Планом, Планом Любові для спасіння світу, як Святий Онуфрій. Кожного року через ці страшні надужиття лише з карти України зникає таке місто як Одеса (понад 1 млн. осіб), чи Львів та Івано-Франківськ разом узяті; ці діти ніколи не підуть до школи, нікому не подарують своєї щирої усмішки… тому що людина вирішила обірвати пісню Божої Любові.
Молитва: Святий Онуфрію, що зазнав на собі тягар батьківської нелюбові, допоможи всім батькам, а особливо матерям, перемогти спокусу злого духа, що дитина може бути не бажана, що Дар Божий може бути небажаним… Нехай Святий Дух Твоїми молитвами запалить нас Своєю Любов’ю, щоб в кожній людській істоті ми пізнали Воплоченого Бога.
Царю Небесний…, Отче наш…, Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 2
Святий Онуфрій – заклик до розпізнання Божої Волі у моєму житті
Призадума: Апостол Павло пише „Божа Воля – святість ваша”(І Сл. 4, 3). Тому святість – це не привілей окремих, це обов’язок кожного християнина. Господь не буде в нас запитувати, чому ми не стали прем’єр-міністром, чому ми не написали жодної книжки, але запитає: „Як ти, друже, виконував свій обов’язок: християнина, батька, матері, дитини, лікаря, прибиральниці, водія і т .д.?”
Святий Онуфрій, почувши Божий поклик до самітницького життя, намагався щоденно відповідати на цей заклик своїм служінням Богові і людям, жертвуючи за них свій піст і молитву, одним словом, милостиню духа. Пресвята Богородиця звершувала своє покликання, виховуючи Божественне Дитятко, готуючи їжу Пресвятій Родині…
Збагни велич свого покликання! Служити з любов’ю там, де ти поставлений, не відкидай тягарів свого покликання, бо, роблячи це, ти відкидаєш ключ до Небесної брами.
Молитва: Святий Онуфрію, випроси ласки, особливо тим, що покликані до подружнього стану, добре розуміти велич свого покликання і не боятися у світі свідчити вірність Христові з відповідальністю приймаючи дар батьківства. Нехай Святий Дух Твоїми молитвами дарує усім дар мужності вистояти проти насмішок зіпсутого світу, що втікає від відповідальності, котру несе зі собою кожне покликання.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 3
Святий Онуфрій – заклик любові ближнього
Призадума: Переказ оповідає, що, будучи маленьким, Святий Онуфрій молився перед іконою Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом і, принісши хлібину, клав її перед іконою, звертаючись до Ісуса: ”Ісусе, оце Ти самотній, поділимось з Тобою…” Ця дитяча простота не зникла з часом, вона радше дозріла: на самоті, в пустелі, Онуфрій розділяє сум Спасителя з причини втрати стількох безсмертних душ. Молиться і постить задля їхнього спасіння.
Подумай, скільки важить слово. Слово вчителя, лікаря, урядовця, твого приятеля. Від твого слова залежить так багато, а деколи навіть все! Словом доброї ради можеш навіть зберегти життя ненародженої дитини, словом спокуси можеш також приректи його на смерть. Зважуй на свої слова, що вони несуть: життя чи смерть? Від твоєї молитви, від твоїх учинків братньої любові світ стане кращим, (принаймні світ довкола тебе!), кинь в океан цього страждання краплину свого співчуття і любові. Засій добрі слова, вони все одно колись проростуть, і не твоя справа, коли це станеться. Господь знає…
Молитва: Святий Онуфрію, проси, щоб особливо урядовці, лікарі, фармацевти, вихователі молоді були подібні до вефлеємських пастушків, що вітали Життя, а не до Іродових посіпак, через яких земля Юдеї просякла невинною кров’ю, щоб вони були знаряддям Божого Миру. Нехай твоїми молитвами Святий Дух буде Єдиним Натхненником наших думок, слів, молитов і вчинків.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 4
Святий Онуфрій – заклик до боротьби із спокусами
Призадума: Спокуси завжди супроводжуватимуть людину в житті, вони ходять за нею мов тінь, про це говорив і Спаситель. Тому, навчаючи нас „Отче наш” ставить і цю просьбу до Небесного Отця: „Не введи нас у спокусу…” (Мт. 6, 13).
Святий Онуфрій провів у пустелі понад 60 років свого життя: голод, холод, самотність… спокуси недовір’я та сумніву: „те, що ти робиш є непотрібне Богові… ти все одно загинеш марно…повернись у світ, можна жити в світі і бути спасенним…”, і так день в день 60 років… Терпіння робить людське серце вразливим на біль ближнього. Саме боротьба зі спокусами дала нагоду вповні зрозуміти власне безсилля і потребу надії на Господа. ”Без мене ви нічого чинити не можете”, –сказав Спаситель до своїх учнів. Нічого… Особливо нічого, що сягало б у Вічність. Пам’ятай, що святі воюють на твоїй стороні, коли борешся проти спокус… Святий Онуфрій знає про те, що перебуваєш на полі бою, і промовляє тобі, тому, хто хитається: ” Варто боротися! Христос боровся у Гетсиманії, переносячи смертельний страх. Ніколи не занедбуй молитву, якою б обтяжливою і „несмачною” вона тобі не видавалася. Мужність – це страх, котрий вміє молитися.”
Молитва: Святий Онуфрію, Ти, котрий перейшов вогонь проби, боротьбу зі спокусами, і тим навчений Милосердним Господом до вияву великого співчуття, допоможи всім, хто переносить важкі спокуси. Нехай Твоїми молитвами Святий Дух дарує ласку пізнання Правди і силу визнати Її навіть ціною життя, бо лише зодягнені в Його Силу можемо це звершити.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 5
Святий Онуфрій – заклик до збереження чистоти свого стану
Призадума: „Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога” (Мт. 5, 8). Диявол так боїться чесноти чистоти власне тому, що знає цю правду, а тому не хоче, щоб люди бачили Бога ні в теперішньому житті, ні у вічності. Бо хто побачить, той не зможе не полюбити. Кожен покликаний до чистоти. Однак чистоти свого стану. Святий Онуфрій вибрав чистоту монашу: добровільне зрікшись радостей подружжя задля того, щоб цілковито віддатися справам Божим. Однак, як про це казав сам Спаситель не кожному дано зрозуміти таємницю цього покликання, безженність ради Царства Небесного (Мт. 19, 10-12). Тому існує ще чистота вільного стану і чистота подружня. Світ не цінить чистоти, зневажає Її, забуваючи, що власне чистота є запорукою свободи. Пожадливість, яка закрила очі неодруженої людини, робить її невільником розпусти і страху перед відповідальністю, у подружжі вона теж закриває очі подругам, в тій мірі, що не бачать Бога з Його Планом подарувати їм ще одне життя, життя, яке мало б прославити Його Святе Ім’я, подібно, як Святий Онуфрій, дарма що в іншій пустелі, пустелі, якою є цей спраглий Бога, сучасний світ. Тому власне гріх нечистоти в найбільшій мірі спричинює катаракту серця в тій мірі, що в ненародженій дитині не бачать Бога. Бога, котрий теж став ембріоном в лоні Пречистої, Пренепорочної Діви Марії.
Молитва: Святий Онуфрію, Ти, котрий добре розумів чесноту чистоти, навчи нас на всі речі і особливо людей дивитися не поглядом пожадливості, котра поневолює і несе смерть, але допоможи на кожну людину дивитися, як на храм Святого Духа. Нехай Святий Дух Твоїми молитвами очистить наші помисли, наш погляд і дарує бажання осягнути чесноту чистоти, через яку бачитимемо Бога в наших ближніх, а у Вічності Світло Його Святого Лику.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 6
Святий Онуфрій – заклик до великого довір’я в Боже Милосердя і вдячності
Призадума: Життєпис містить згадку про те, що Святий Онуфрій жив у печері, біля якої було джерело і пальма. Однак довший час в безмовній місцині цього не було: пустельник перебував в жорстоких умовах дикої природи на межі виживання. Спрага, голод, самотність, одним словом, рій спокус проти тіла та душі були щоденними супутниками Онуфрія, проте він жив вдячністю, розуміючи, що все дарунок милосердної десниці Творця, все для його спасіння. Вдячність – це ознака шляхетності, вдячність у терпінні це ознака непохитного довір’я. Згодом, утверджений в довір’ї і любові, цей праведник одержав від Милосердного Господа все необхідне для свого життєвого стану. Так, саме для його стану Господь дав все необхідне. „Залиши на Господа твою турботу і Він тебе підтримає”(Пс. 55, 23).
„Що буде, коли в сім’ї народиться ще одна дитина, ми не матимемо чим її прогодувати,” – так думають люди котрі не довір’яють Богові. Господь може не дати нам розкоші, проте Він дасть ВСЕ НЕОБХІДНЕ. А властиво справа просто в небажанні, щоб хтось потурбував наш егоїстичний спокій. Ізоляція через егоїзм – це ознака пекла…
Молитва: Святий Онуфрію, навчи нас довір’яти, що Господь близько, дуже близько: тут і вже! Нехай Святий Дух Твоїми святими молитвами сповнить наші серця безмежним довір’ям до Його Провидіння, через яке одержимо не завжди ТЕ, ЧОГО ХОЧЕМО, однак ЗАВЖДИ ВСЕ НЕОБХІДНЕ, ОСОБЛИВО ДЛЯ НАШОГО СПАСІННЯ.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 7
Святий Онуфрій – заклик до наслідування Пресвятої Богородиці
Призадума: Пустиножитель Пафнутій, завдяки якому зберігся опис життя Святого Онуфрія, розповідає, що після довшого перебування в пустелі, коли праведник з терпінням та вірою витримав усі напади демонів, а його серце утвердилося в Божій Любові, Ангел почав приносити йому хліб, проте Онуфрій наголошував, що живиться переважно „Словами Божими”. Власне у Святому Письмі про Пречисту Діву Марію Богородицю читаємо , що Марія „зберігала всі ці слова у своїм серці” ( Лк. 2, 51). Свою Небесну Матір наслідував і цей муж віри, подібно до Непорочної Діви говорив Божій Волі завжди: „ТАК”! Завжди ТАК…
В житті кожного є випадки, коли сказати ТАК є дуже важко…Святий Онуфрій навчає нас, що, коли триматимемось за руку Марії, зможемо говорити Богові ТАК. В пустелі, на безлюдді, Богородиця була біля нього. Марія близько біля тебе в твоїй пустелі самотності, в пустелі, де як води, бракує доброї поради, щирої усмішки ближнього… Тільки МАТИ іде за своїми дітьми, іде, виконуючи Заповіт СВОГО СИНА: „Жено, ось син твій” (Ів.19, 26). І ти пам’ятай Заповіт Господа, даний з висоти Хреста: ” Ось мати твоя” (Ів.19, 27)…
Молитва: Святий Онуфрію, що, живучи в пустелі, зростав для Господа під Всемогутнім Покровом Пресвятої Богородиці, допоможи нам повсякчасно пам’ятати, що Діва Марія, наша Небесна Матінка близько нас, що немає вільного простору, який нас роз’єднує. Нехай Святий Дух Твоїми святими молитвами запалить наші серця Святою Любов’ю до Богородиці через яку Господеві подобалося прийти до людей і через яку люди наближаються до Господа.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 8
Святий Онуфрій – заклик до гідного і частого прийняття Святих Христових Тайн
Призадума: На багатьох іконах, особливо українських, Святого Онуфрія зображають як причасника Тіла і Крові Господньої, з рук Ангела. Розповідаючи своє життя монаху Пафнутію, святий Онуфрій сказав, що живився переважно Словом Божим а щосуботи і неділі Ангел Божий приносив йому Святе Причастя.
Пустеля – це місце, де голод відчувається дуже гостро: все відходить на другий план; значення має лише хліб, який дає силу перейти цю безмовну мертвоту. Онуфрій відчував найперше голод за Хлібом Життя. Бог дарує йому Себе, а потім дарує фінікову пальму і джерело… Христос говорить про це: „Шукайте перше царства Божого та його справедливости, і все те вам додасться” (Мт. 6, 33); „Я – хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустелі й померли. А це хліб, що з неба сходить, щоб той, хто його їстиме, не вмер. Я –хліб живий що зійшов з неба. Коли хто їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що я дам, то моє тіло за життя світу.” (Ів. 6, 47-51)..
Молитва: Святий Онуфрію, котрий живився Євхаристійним Хлібом, молися, щоб Святий Дух збудив в моєму серці сильний і надокучливий голод за Пресвятою Євхаристією, голод за живим Богом, котрий спрямує мої бажання до Святої Сповіді, бо через цю Тайну Божого Милосердя, одержавши прощення моїх гріхів, зможу, як і Ти, прийняти Бога живого і у Його Силі перейти свою пустелю життя, в якій мені часто бракує необхідного… Бо коли приходить Бог, вже нічого не бракує, бо лише тоді стану здатним дивитися на особи, обставини і речі в світлі Божої Правди. Правди котра визволяє від страху, незадоволення, бунту, нарікання. Правди, котра вчить вдячності за все те, що розумію і чого ще не розумію…
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…

День 9
Святий Онуфрій – заклик дивитися далі…
Призадума: Кожен чув про таку хворобу очей, як короткозорість. Однак від фізичної ще страшніша короткозорість духовна, коли людина дивиться на речі навіть не завжди в перспективі земного життя, але в перспективі одного дня, години чи навіть миті.
Якщо б Святий Онуфрій був людиною короткозорою, ніколи б не дав відповіді на поклик Божий: „Йди за мною!”; радше вибрав би світ насолоди і розваг, адже був перським принцом, сином короля Нарзеса; однак дивився далі і бачив Вічність.
До щасливої вічності можна прийти у різних покликаннях, однак стежка вузька для всіх: стежка Божих Заповідей. „Хочеш ввійти у життя вічне, зберігай Заповіді,” – каже Господь Ісус до кожного з нас. „Хто має мої заповіді й береже їх, той мене любить”. (Ів. 14,21).
Смерть Онуфрія була гарною, дуже гарною. Гарно вмерти – це вмерти в Бозі, щоб жити вічно. „Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя (Ів. 5, 24).
Не дивися на смаки короткозорого світу, він вибирає гріх. „Ось перед людьми життя і смерть, що забажає те йому й дається” (Сирах 15, 17). Якщо б батьки навчали своїх дітей дивилася далі, замість того щоб пасти отого „єгипетського бичка”, пожирача часу, який є часом нашого спасіння, – телевізора, навіть в перспективі теперішності, не кажучи вже про Вічність, не було б стільки гріха нечистоти, а разом з тим хворих на СНІД, психічні розлади, не було б стільки самогубств; якщо б подружжя дивилося далі, кожне дароване Богом життя і Божий план приймався б з радістю, а будинки перестарілих не були б переповнені самотніми через невдячність дітей-одинаків…
Молитва: Святий Онуфрію, Ти, що готовий був радше вмерти, ніж вибрати гріх, що є протестом проти найсвятішої Божої Волі та Доброти, нехай Твоїми молитвами Святий Дух дарує нам Своє Світло, щоб ми бачили істинну вартість всіх речей, розуміли наслідки гріха і робили наш вибір з огляду на Вічність, пам’ятаючи, що ми сотворені для Бога і небесної слави. Не для слави земної, кар’єри, бізнесу, розваг. Щоб ми розуміли, що все це лише може бути середники служіння Богу і ближнім (коли не суперечить Божим заповідям). Небо – наша пристань, а земля – лише корабель. Молися, щоб ми, подібно до Тебе, котрий пізнав Бога як єдине і найвище Добро, закінчили свій земний шлях в обіймах Творця, зі словами Твоєї останньої молитви: ”Господи, в руки Твої передаю душу мою”. Амінь.
Царю Небесний…, Отче наш., Богородице Діво…,Слава Отцю…
„МОЛЮСЯ ЗА ВСІХ ДІТЕЙ, НЕНАРОДЖЕНИХ І НАРОДЖЕНИХ. НЕХАЙ КОЖНА ДИТИНА БУДЕ БАЖАНА І ОТОЧЕНА ЛЮБОВЮ”(СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ІВАН ПАВЛО ІІ)