Літургією крок за кроком -20

(продовження…)

Коли церква завершила виспівувати 33 псалом, і завершили роздавати антидор, наступає відпуст. Можлива роздача антидору і в самому кінці літургії. Як правило, на заамвонній молитві диякон стоїть праворуч і вказує своїм орарем на ікону Спасителя, що є на іконостасі. Після закінченні заамвонної молитви священик входить у царські двері, і повертається відразу до проскомидійного стика, де звершувалась перша частина літургії – проскомидія, і де тепер перебувають святі дари – Євхаристія. Ієрей проказує молитву на споживання святих Дарів «Сповнення закону і пророків Сам єси, Христе Боже наш. Ти, що сповнив увесь Отчий задум, сповни радости й веселости серця наші завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь». Ця молитва вказує на те, що сповнилося відкуплення і спасіння людського роду в Ісусі Христі, як і виконання всього закону і пророчества в Ньому. Священик закликає Христа наповнити «радости й веселости серця наші завжди», бо ми стали учасниками цього звершення і спасіння, як і те, що ми злучились з Христом у святих тайнах Євхаристії, тому можемо в повноті надіятись на милість Божу.
В цей момент диякон входить північними дияконськими дверми і споживає святі Дари зі страхом і з усякою обережністю, що є на проскомидійнику.
Відпуст, наступає по закінченні псалма і роздачі антидору, священик стає у царських дверях, і благословляючи людей рукою хрестовидно, виголошує молитву: «Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюб´ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні». Хор в церкві відповідає: «Амінь», приймаючи і погоджуючись з цим благословенням. Немов кажучи: «нехай благословення Господнє буде на нас». Подібно в Старому Завіті чинили священики також, благословляли народ по завершенню молінь.
Ієрей, далі повертається до престолу, виголошуючи: «Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі», віддаючи славу Христові. Люди в церкві починали славослов’я: «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3рази), Благослови».
Священик знову повертається до людей обличчям, виголошуючи молитву, в якій просить Христа і Богородицю з святими берегти і спасти вірних: «Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері (і інше відповідно до дня тижня, що змінюється), святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, святого (якого є храм) і святого (якого є день), і всіх Святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець».
Цей відпуст може змінюватись в різні свята святих та празники, оскільки деякі празники і святі мають особисті відпусти.
На завершення літургії хор остаточно запечатує своїм виспівом: «Амінь».
На урочистих і надзвичайних літургіях священик, обернений до народу, виголошує многоліття, як приписує звичай.
Після цього ієрей заходить у святилище і зачиняє царські двері, цілує престіл з дияконом на вияв своєї вдячності й любові до Христа, за звершину літургію, і можливість її сповняти.
Закриття царських дверей, це також образ того, що двері раю теж можуть бути закритими для нас в часі суду Божого, тому поки є ще час, використовуймо час на спасіння своєї душі, для приготування до вічного життя.
Диякон по завершенні споживання святих дарів, з дбайливістю, щоб ніщо з дуже дрібних окрушок не впало або не зосталося, споживши він витирає (губкою) всю мокрість, і складає весь святий посуд разом, у відповідне для цього місце.
На кінці священик і диякон у святилищі або в захристії, скидають з себе святі літургічні ризи – одіж, промовляючи молитви: « «Нині відпускаєш слугу твого, Владико,за твоїм словом у мирі. Бо побачили очі мої, спасення твоє; що приготував ти перед усіма народами; Світло на просвіту народам, і на славу люду твого Ізраїля». Трисвяте. І по Отче наш:
Тропар, глас 8: «Благодать уст твоїх, наче світла осяйність вогню, просвітила вселенну: не скарби грошолюбства світові вона придбала, але висоту смиренномудрости нам показала. Тому, навчаючи нас своїми словами, моли отче Йоане Злотоустий, Слово Христа Бога, щоб спаслися душі наші».
Слава: Кондак, глас 6: «Всеблаженний, преподобний Йоане Золотоустий, ти прийняв з небес божественну благодать, і твоїми устами навчаєш усіх поклонятися в Тройці єдиному Богові. Достойно хвалимо тебе, бо ти є вчитель, який Божих таїн навчає».
І нині: Богородичний: «Заступнице християн бездоганна, посереднице до творця незамінна, не погорди молінням грішних, але випереди, як блага, з поміччю нам, що вірно тобі співаємо. Поспішить на молитву і скоро прийди на моління, заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що Тебе почитають». Господи, помилуй (12раз). Чеснішу… Слава: Інині: і відпуст.

(Кінець статті: ” Літургією крок за кроком”.)
ієромонах Андрей Павлишин,ЧСВВ