“Любомир. Бути людиною”

"Любомир. Бути людиною"Документальний цикл «Любомир. Бути людиною»
про дитинство, шкільні роки, покликання і служіння Блаженнішого Любомира Гузара.

У першій серії розповідається про дитинство Блаженнішого Любомира та обставини, за яких воно проходило.
У другій серії розповідається про шкільні роки Блаженнішого Любомира: навчання в українській гімназії Зальцбургу, отримання середньої освіти в малій духовній семінарії в Стемфорді, вступ до «Пласту», а також про священичі свячення і першу парафію, де служив майбутній Глава УГКЦ. Розповіді Блаженнішого Любомира доповнюються спогадами його друзів зі школи та «Пласту».
Третя серія розповідає про перші десятиліття УГКЦ в підпіллі, життєвий шлях Йосифа Сліпого, обставини за яких він був звільнений і переїзд до Риму, звідки почав поїздки країнами Європи, Америки, Азії, Австрії заради зміцнення зв’язків з вірними діаспори. Саме під час однієї з таких поїздок до США тоді ще молодий священик Любомир Гузар знайомиться з Патріархом Йосифом. Ця зустріч мала особливий вплив на життя Блаженнішого Любомира.
Четверта серія розповідає про те, як Патріарх Йосиф Сліпий таємно рукоположив на єпископів трьох священиків, серед яких і молодий отець Любомир Гузар. Це спричинило скандал у Ватикані, почались різні закиди у сторону Патріарха Йосифа. Проте у 1978 році Папою Римським стає Іван Павло ІІ, родом з Польщі, він добре пам’ятає утиски Церкви комуністичним режимом і стосунки покращуються. Через шість років, в 1984-му помирає Йосиф Сліпий, а в Радянському Союзі в той час починається Перебудова. Перед зустріччю Горбачова з Папою, дозволяється реєстрація греко-католицьких громад. Церква готується до виходу з підпілля.
У п’ятій серії розповідається про повернення греко-католицького духовенства з Італії до України на початку 90-х років, а також про вихід з підпілля УГКЦ, очолюваний Митрополитом Володимиром Стернюком та підпільною єпархією. З поверненням в Україну Кардинала Мирослава Івана Любачівського пожвавлюється життя Церкви. У Львові починає діяти Богословська академія, яка стала основою для Українського католицького університету. Своїми спогадами про першу зустріч з Блаженнішим Любомир ділиться Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, який в той час навчався в семінарії. В січні 2001 року, після смерті Кардинала Мирослава Івана Любачівського, в уряд Глави УГКЦ вступає Блаженніший Любомир. Вже через місяць Папа Римський посвятив його в Кардинали. В той час в Україні починають готуватись до приїзду Папи Івана Павла ІІ.
В останній, шостій, серії Блаженніший Любомир згадує свої враження від повернення в Україну, про отримання ділянки і будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра й повернення Патріаршого осідку до Києва. Також розповідається про те, як виникла Греко-Католицька Церква і які загрози були на шляху її існування, як після виходу з підпілля, Церква починає будувати церковні структури, створювати нові єпархії, змінювати державно-церковні стосунки, щоб бути вільною, і міжцерковні відносини, будуючи екуменізм. А також про зречення Блаженнішого Любомира з Глави УГКЦ та обрання нового Патріарха — Блаженнішого Святослава.