ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРАВДУ.

ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРАВДУ – ДІЛО МИЛОСЕРДЯ.
ПОГЛЯД З УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРСПЕКТИВИ

аудіозапис і тест доповіді на І Всеукраїнській Конгрегації Відповідальних Руху Світло-Життя
Гвардійське
8 жовтня 2016 р

Сучасна людина живе у постійному страху . Страх і невпевненість у завтрашньому дні, страх втратити роботу, страх втратити житло, страх –«що про мене подумають люди», страх не відповідати своєму статусу, страх бути відиненим своїм оточенням. Страх поневолює людину, , страх панує над нею, часто керує її вчинками. Під дією страху людина робить жахливі речі, які ніколи б не зробила, якби була в спокійному стані.
І як нам визволитися від цього
«пізнайте правду і правда визволить вас”
Пізнати істину. Казав Пилат: «Що є істина?», а Правдива Істина стояла перед ним – живий Ісус Христос .
І нам також треба стати в правді і істині перед Богом.
Нам як українському народові, нам як Рухові Світло-Життя, і кожному з нас як особистості, треба стати в правді і істині перед Богом і сказати : «Ось, Господи це я». Стати без маски, які ми часто одягаємо на себе. Часто ці маски стали для нас такі звичні, що вони вже приросли до шкіри і їх годі відірвати.

З великої ласки Божої 25 років тому ми отримали великий дар – дар Незалежності нашої країни. Цей дар ми отримали, напевно, як відповідь на молитви тих мільйонів мучеників, які поклали своє життя за свою віру, за любов до свого народу. Вони гинули на фронтах 1 і 2 світової війни, вмирали від Великого голоду, терпіли страшні муки в фашистських концтаборах і таборах ГУЛАГУ. І тепер ми отримали цей дар Незалежної країни в мирний спосіб, без крові, як подарунок від люблячого Бога.
Але чому після стількох років Незалежності ми маємо війну, чому загарбник топче нашу землю.?
Чому педчасно посивіла мати вкладає до труни свого двадцятирічного сина, убитого снайпером?
Чому ридають маленькі діти на могилі батька, який підірвався на міні?
Чому жінка вмирає зі страху, кожного разу коли бачить біля свого будинку військового – може він несе їй страшну вістку, що її чоловік загинув АТО?
Чому стільки людей змушені були втікати з рідних домівок, залишаючи все що надбали за своє життя?
Чому стільки болю, крові, стільки поранених, які втратили руки, ноги, втратили здоров’я, як фізичне, так і психічне?
Чому це все стало можливим?, Дуже багато запитань «чому?».

. Нема нічого нового під сонцем. Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» – то воно вже давно було у віках, які були перед нами. (Еклезіаст.1:9-10)
Ви знаєте , те що відбувається в нашій країні зараз до болю нагадує те, що переживав вибраний народ в VII столітті до Різдва Христового.
Майже 200 років в тогочасному світі панувала одна могутня держава Ассирія. Вона загарбала наволишні народи, підкорила майже всю територію Месопотамії. Жостокість ассирійців, здавалося, не знала меж. Для їхнього царя було звичайною річчю взяти штурмом якесь бунтівливе місто і половину мешконців посадити на палю. З іншої половини – здерти шкіру. Саме Ассирія розбила Ізраїльське Царство і десять колін Ізраїля депортувала на інші чужі землі. Юдейське царство хоч і залишалося незалежним, але це було лише номінальна незалежність. Здавалося, що це могутнє царство пануватиме вічно. І сталося так, що почалося невелике повстання у Вавілоні, потім марш об’єднаного війська Вавилону і Мідії на столицю Ассирії. Ніневія була взята штурмом, спалена, а могутнє Ассірійське царство зникло .
Це сталося майже в чудесний спосіб, і в Юдейському царстві почалося потужне національне піднесення.
– Ми незалежні, ми вільні. Господь з нами, Він воює за нас… ми вибрані, улюблені Бога… Щось подібне до «Слава нації – смерть ворогам».
І ось серед цього шуму і гамору починає гриміти голос пророка Єремії.
Він говорить до народу: «ви отримали політичну незалежність, але ви залишилися рабами, рабами гріха, рабами свого страху.»
Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать. (Єр.2:13)
Як то? Ви крадете, вбиваєте, чужоложите, кривоприсягаете, кадите перед Ваалом, бігаєте слідом за чужими богами, що їх не знали, а так приходите й стаєте передо мною в цьому домі, що носить моє ім’я, та й говорите: Ми у безпеці! – лише щоб далі коїти всі ці гидоти? (Єр.7:9,10)
Ви крадете… В Радянському Союзі було прислівя «не вкрадеш – не проживеш». Союзу вже давно не має , але багато людей продовжують жити за цим правилом.
ви …чужоложите … В Україні 70% шлюбів закінчуються розлученням. 45-50% жінок мали позашлюбні стосунки. У чоловіків справи ще гірші – 75% чоловіків зраджували своїм жінкам протягом перших двох років свого шлюбу. Лише 3-5% молодят не мають сексуального досвіду, а решта ? Для багатьох молодих людей взяти шлюб в церкві – це просто узаконити ті стосунки, які в них вже давно є.
бігаєте слідом за чужими богами .. Скажіть , будь ласка, біля якому храмі у неділю найбільше людей? У католицькому – ні, у православному – ні, у протестанському домі молитви – ні . Найбільше людей у неділю в храмі Мамони. Базар, ринок, супермаркет – місця найбільш відвідувані у неділю. І навіть добрі християни, йдуть спочатку до церкви, а потім – на базар, навіть не задумуються, що цим змушують продавців порушувати обов’язок недільного відпочинку.
кадите перед Ваалом… Чи заєте хто такий Ваал? Це демон, якого народи Ханаану почитали як бога, який дає добрий урожай, дає підність худобі. Фактично, божок добробуту. А для поклоніння йому потрібно було убити свою дитину і спалити її на жертовнику Ваала. Це називалося «перевести дитину через вогонь»
Ти взяла твоїх синів і твоїх дочок, що мені була породила, і принесла їх їм у жертву, щоб вони їх споживали. Чи ж то не досить тобі було блудування твого? Ти різала моїх дітей, ти віддавала їх їм, проводивши їх через вогонь, на честь їм. (Єзкл.16:20,21)
Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам. І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови, і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми. І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів. Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними. І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку. (Пс.106:37-42)
За роки незалежної України за де-якими оцінками було зроблено близько 40 млн. абортів (зараз в Україні проживає близько 38 млн. людей) – винищено цілий народ. Близько 80% жінок робили аборт. Скільки гінекологічних відділень в Україні перетворилися на жертовники Ваала, де батьки убивають своїх дітей заради того, щоб мати примарний добробут. І часто роблять це зі страху. Але аборт не тільки жіночий гріх – це гріх чоловіків, які відмовилися бути чоловіками. Жінка за своєю природою прагне зберегти життя, і як показують дослідження, вже навіть лежачи на операційному столі, вона чекає, що її чоловік увірветься, розкидає лікарів, і врятує її. Але чоловіки сховалися, відмовилися бути чоловіками, і може зараз за це і терплять.

Князі твої – бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить.(Ісая 1:23)
…несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі, щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати, (Ісая 10:1-2)
До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить. Найліпший з них, неначе тернина, найправедніший – немов пліт з колючок. (Мих.7:3-4а)
. Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; | і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу; вони бо їдять хліб злочинства | і п’ють вино насильства. (Прит.4:16,17)
Якщо ви думаєте , це стишки з книг пророків Ісаї, Міхея, Приповідок Соломона, чи я читаю уривок з сьогоднішньої газети.
Корупція і хабарництво панують в нашій країні, не тільки тому що не має політичної волі керівництва країни, щоб її усунути. Вона підтримується більшістю населення, не буде хабарника, якщо ніхто не дає хабар.

Здається все так страшно, і світла не видно. Залишається лише подивляти, яке велике Боже Милосердя. Як Він любить , милосердиться над нами грішними, кличе до навернення. Господь дає нам своє Світло, що над усією цією ситуацією, яка є в Україні Він тримає свою милосердну руку.
Наступного року ми будемо святкувати 100 років Фатімських об’явлень.
Марія казала у Фатімі: ” Я прийду і вимагатиму присвячення Росії Моєму Непорочному Серцю, а також проситиму про відшкодувальне Причастя у перші суботи місяця. Якщо люди послухають Мене, Росія навернеться і настане мир. Якщо ж ні, вона розповсюдить своє псевдовчення по всьому світі, викличе війни і переслідування Церкви. Добрих людей будуть мучити, Святіший Отець дуже страждатиме, загине багато народів, але врешті-решт Моє Непорочне Серце затріумфує і за деякий час запанує у світі мир».
Святійший Отець Пій ХІІ виконав волю Матері Божої. 13-го жовтня 1942-го року посвятив людство й Церкву Непорочному Серцю Марії. Чому тільки через 25 років після об’яви Богородиці це було зроблено – важко сказати, але напевно це рішення підігнав сам час – Друга світова війна. На полі битви зійшлися дві сатанинські держави – імперії коричневого і червоного кольору – фашизм і комунізм. А вже 20-21 листопада 1942 року стався перелом у битві під Сиалінградом, яка поклала початок краху нацистської Німеччини.
25 березня 1984 року святий папа Іван Павло ІІ у колегіальній єдності з усіма єпископами присвятив світ та Росію Непорочному Серцю Марії, . Незадовго до своєї смерті сестра Лусія написала про цю важливу подію: «Святіший Отець присвятить Росію, яка навернеться. Слово «навернеться» походить від слова «навернення». Це означає, що зло перетвориться на добро і на деякий час у світі запанує мир. Обіцянка миру стосується воєн, спричинених у світі через псевдовчення, яке розповсюдила Росія».
Минуло 7 років і 5 місяців і імперія зла – Радянський Союз – перестала існувати, а Україна та інші держави стали незалежними.
Папа Франциск невдовзі після свого обрання здійснив Акт присвячення світу Непорочному Серцю Марії. Сталася ця подія в Римі перед фігурою Матінки Божої Фатімської 13 жовтня 2013 року.
А вже 21 листопада 2013 року на свято Архистратига Михаїла в Києві розпочалися протести, які переросли в Революцію Гідності.
Ми не знаємо Божого плану , але я знаю що Він любить всіх свої дітей: і українців, і поляків, і росіян. І хоче , щоб ми усі звільнилися з неволі гріха, перестали бути рабами страху.
“Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.”(4Цар.17:13б)
Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, – говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять.» (Вих.1:16-20)
Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля? (Єзкл.18:31)
Візьміть слова з собою й поверніться до Господа. Скажіть йому: «Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. (Ос.14:3)
Ходіть, до Господа повернімся: бо він розірвав, він і загоїть; він ударив, він і рани перев’яже. Через два дні він оживить нас, на третій день на ноги нас поставить, і будемо перед ним жити. І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати; його прибуття певне, як зірниця, як дощ, він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю.(Ос.6:1-3)
Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину. Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість,(Ос.10:12)

Господь хоче звільнити нас , хоче щоб ми були вільними. Той могутній молитовний порив на Майдані, був криком до Бога по порятунок. Як ізраїльський народ в Єгипті волав до Бога «Рятуй, нас бо гинемо…»
Господь хоче вивести нас з Єгипту нашого гріха . А що Він зробив перед тим , як вивести обраний народ з Єгипту?
Він кличе Мойсея., з’являється йому на горі Хорив у вогняному кущі і розмовляє з ним. Цей діалог біля вогняного куща є дуже важливий, тому перед тим, як звільнити народ з рабства, Господь хоче звільнити від рабства самого Мойсея. Мойсей, навіть повставши колись проти фараона, убивши єгиптянина, не перестав бути рабом, рабом свого страху, рабом своїх комплексів. А раб не може звільнити раба, звільнити когось з рабства може лише вільний, або той, хто став на шлях звільнення.
Розмовляючи з Богом, Мойсей не є щирий, ніби одягає маску. Викручується, придумує різні відмазки, він боїться сказати правду.
Спочатку одягає маску «фальшивої покори»
І промовив Господь:… Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ мій, синів Ізраїля, з Єгипту.
І сказав Мойсей до Бога: «Хто ж я такий, щоб мені йти до фараона і вивести синів Ізраїля з Єгипту?»
А Бог на те: «Я буду з тобою; ось це буде тобі за знак, що сам я тебе послав: як виведеш людей з Єгипту, служитимете Богу на цій горі.» .»(Вих.3:10-12)
Потім маску «незнання»
І сказав Мойсей до Бога: «Як прийду ж оце я до синів Ізраїля і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як йому на ім’я? – то що мені їм відповісти?»
І промовив Бог до Мойсея: «Я той, хто є.» І додав: «Так промовиш до синів Ізраїля: ,,Я – є» післав мене до вас.»(Вих.3:13-14)
Наступна маска – «це вони погані»
І відповів Мойсей та й каже: «Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь.»
І промовив до нього Господь: «Що це в тебе в руці?» І сказав Мойсей: «Палиця.»
І промовив Господь: «Кинь її на землю!» Кинув він її на землю, і стала з неї гадина. І втік Мойсей від неї.
І сказав Господь до Мойсея: «Простягни руку твою та візьми її за хвіст». І простяг руку й схопив її, і стала з гадини знову палиця в його руці. (Вих.4:1-4)
Потім маска «пожалій мене»
Сказав Мойсей Господові: «Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий.»
А Господь йому: «Хто дав уста людині? Хто сотворив німого або глухого, чи видющого або сліпого? Хіба не я, Господь? Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити.» (Вих.4:10-12 ).
І так Господь терпеливо знімає з Мойсея маску за маскою, поки Мойсей не стає перед Богом в правді і істині. Тоді …він сказав: «Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш.»(Вих.4:13)
« не хочу я йти, ну чого ти причепися, мені тут добре. Я живу спокійно, пасу вівці мого тестя, має своє шатро, маю жінку Ціпору, маю дітей, а Ти хочеш, щоб я це все покинув і пішов через пустелю в Єгипет. Я не хочу йти , я звідти втік.»
Після цього запалав Господь гнівом, але не пише, щоб Він чимось грозив Мойсеєві.
І запалав Господь гнівом на Мойсея та й сказав: «Хіба нема Арона, левія, брата твого? Я знаю, що він вміє добре промовляти; та ось він і сам уже йде тобі назустріч, і зрадіє серцем, як побачить тебе. Ти промовлятимеш до нього, вкладатимеш слова в уста його; я ж буду в устах у тебе і в устах у нього і навчатиму вас, що вам чинити. Він промовлятиме за тебе до народу; він буде тобі устами, а ти будеш йому богом. І оцю палицю візьми з собою в руки, нею творитимеш чудеса.»(Вих.4:8-17)
Напевно, ось цей момент, коли Мойсей став в правді перед Богом і перед собою – виявив свій страх, став початком його звільнення, його зцілення від страху. Від того часу Мойсей розмовляв з Богом як людина з людиною, без маски, щиро. Мойсей втік з Єгипту, а Господь посилає його саме туди, де живе його страх. Він йде в Єгипет, щоб говорити до фараона. Мойсей йде, не з дурнуватою поставою гордині «ось я всім покажу…», а в дусі покори Богові, любові і служінні своїм братам і сестрам. З кожним кроком, наближаючись до Єгипту він звільняється від свого страху.

Господь хоче і наш народ звільнити з рабства гріха. І Господь також кличе Мойсея, Він кличе багатьох Мойсеїв. Він не використовує вже для цього палаючий кущ, а має інші гаджети.
Він дзвонить по телефону і каже: «Слухай, Мойсею, Я хочу вивести частину мого народу з рабства. Для цього Я готую реколекції для родин – Оазу Нового Життя І ступеня. Хочу, щоб ти і твоя дружина Ціпора були відповідальною парою на цих реколекціях.
А Мойсей дістає набір масок, які вже були випробувані біля палаючого куща, і починає викручуватися.
Спочатку одягає маску фальшивої покори: «Господи, та хто я такий, я не достойний, я не гідний»
– Скільки разів Я буду тобі говорити, що Оазу веде не модератор, і не відповідальна пара – Оазу веде Святий Дух. Я буду там! Іди!
Наступна маска «незнання»: – Я не знаю, я не маю теологічної освіти…
– Там буде священик, модератор Оази , він про це подбає. Ти йди!
– Ти знаєш які бувають люди на Оазі, вони мене не послухають…
– Ти тим не переймайся, Я там буду, Я виливатиму свою благодать на всіх, буду робити чудеса навернення. Ти йди!
– Та я не вмію гарно говорити, я тугоязикий…
– Що ти мені розповідаєш байки? В тебе жінка говорить за двох! Ти йди!
Господь кличе того Мойсея, каже: «йди, служи своїм братам і сестрам». І дуже часто Він кличе нас туди, де нам найстрашніше. Коли ми йдемо служити іншим людям, ми звільняюся від того страху, який з’їдає нас, від того страху, який робить нас невільниками. Ми можемо сміливо сказати: «Я – вільний! Я не боюся того, що про мене скажуть люди! Я не боюся того, що я скажу на якійсь забаві, що я не пю горілки. Це мій вільний вибір.
Жінка, яка панічно боїться завагітніти, коли молиться протягом девяти місяців за збереження життя чужої ненародженої дитини, звільняється від свого страху. Через це служіння.
Господь дав нам такий великий дар – дар служіння.
Погляньте на Мойсея – як Господь його веде, дає йому сили. Той, хто трусився від страху біля палаючого куща, сміливо входить до фараона і каже: «Відпусти мій народ!». До фараона, якого в Єгипті вважали за бога, він говорить як вільна людина. Мойсей став настільки вільним, що став в проломі перед самим Богом і говорить: «Боже, не знищуй цей народ…». Наскільки Господь дає нам можливість бути вільними.
Це той Мойсей, який не міг два слова звязати. Почитайте книгу Второзаконня. Там є дві промови Мойсея, які він виголосив перед народом Ізраїля незадовго до своєї смерті. Це промови людини, яка казала, що вона не може говорити добре.
Господь відкриває наші таланти. Ми навіть не знаємо, що вони в нас є. Але треба зробити той перший крок – стати в правді перед Богом. Сказати: «Господи, я не хочу їхати на цю Оазу, я боюся!!!». Сказати правду , не видумувати відмазки.
Говорю вам наперед , якщо Господь зателефонує вам і запропонує бути аніматорами, чи відповідальною парою на Оазі, не дивуйтеся, якщо почуєте: «Зніми маску, говори зі мною як людина з людиною, я не хочу говорити з маскою. Не одягай маску!!!»
Бувають і такі випадки. Мойсей почув поклик Бога, вирішує, що треба йти. Приходить додому, говорить своїй дружині Ціпорі про своє рішення, а та Ціпора… Цілий тиждень його пиляє, говорить який він телепень, бовдур і невдаха, як вона не хоче ним соромитися. То він потім дзвонить і каже: «Вибачте, я попередньо згодився, але тепер мушу відмовитися через сімейні обставини». А та «сімейна обставина» стоїть поряд і уважно слухає, щоб часом десь там про неї не подумали погано… Замість того, щоб чоловіка підтримати, утвердити, молитися за нього. А потім дивується, що її чоловік після цього потух. Сама його опустила нижче пінтуса, та він і повірив у те, що він телепень, бовдур і невдаха.
Жінки будьте підтримкою своїм чоловікам, довіряйте їм.

Наш Рух має в могутній потенціал.
У нашому русі є чотири великі загони війська, які сидять у резерві. Де-хто , правда, каже що вони сховалися у кущах, але маю надію, що вони просто чекають слушного часу у засідці.
1. Це ті, хто вже 5 -10-15 років належать до Руху, приходять на зустрічі Домашньої Церкви, але ще жодного разу не були на Оазі. Досі харчуються молоком, хоча повинні вже їсти тверду їжу і не хочуть зростати.
2. Це родини, які пережили Оазу 1 ступеня, отримали сильне емоційне піднесення, але пройшло 2-3 роки, емоції заспокоїлися, і вони так «згасли, потухли»
3. Це родини, які пережили Оазу 2 ступеня, вийшли з Єгипту, перейшли через Червоне море, отримали таблиці Завіту і пропали у пустелі. На Оазу ІІІ ступеня, на якому говориться про обіцяну землю, про Царство Боже, про Святу Церкву вони не їдуть. А чому? Будьмо щирі – бо «потім скажуть обирати служіння, а я не хочу служити, я не для цього приходжу на зустрічі, я хочу щоб мені служили – організували реколекції, день спільноти, пригостили смачними тістечками. А я вже потім висловлю свої критичні зауваження і скажу, що зробили не так».
4. І ще один загін. Це наш золотий запас – наші ветерани, ті, хто своєю невтомною працею причинився до розвитку Руху. Вони багато і невтомно працювали – пілотували нові кола, організовували реколекції, всі свої відпустки проводили на Оазах. А тепер побачили, що почали працювати молоді подружжя, тож тихенько позалазили на піч, і вирішили, що мають покой. Дорогі наші ветерани, в Домашній Церкві пенсії не має, а покой будете мати тоді, як над вами заспівають «зі святими упокой…». Нам потрібний ваш досвід, слово підтримки, де-коли просто ваша присутність. Можу засвідчити, коли ми з дружиною вперше були відповідальною парою на Оазі, учасниками була досвідчена родина Андрущишин. Наскільки нам було спокійніше, бо знали , що завжди можемо запитати поради в родини, яка пережила дуже багато реколекцій.
Тож дорогі наші резервні загони!
Час настав, пора виходити з засідки. І в атаку!

Дар служіння в Русі Світло-Життя.
Одного разу мав розмову з чоловіком – членом Віднови у Святому Дусі. Він мене питає:
– Рух Світло-Життя є харизматичний?
– Так.
– А який дар у вас найважливіший, дар пророцтв, чи дар говорити іншими мовами.
Чомусь Господь дав мені на думку відповісти, що в нашому Русі найважливішим даром Святого Духа є дар служіння.
Ми хочемо дарувати служіння своїм братам і сестрам.
Як Христос-слуга « Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.” (Матв.20:28)
Як Марія-слугиня “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” (Лук.1:38б)
Саме через дар служіння ми звільняємося від наших страхів, звільняємося від рабства. Тому що , коли ми в поставі любові і покори йдемо служити нашим братам і сестрам, йдемо служити туди де нам страшно, Господь звільняє нас від страху.
Дуже обкрадають себе ті родини, які намагаються уникнути служіння, втікають від нього. Вони ніби втікають від того палаючого куща назад в мідіянську пустелю, і живуть там в полоні своїх страхів, своїх комплексів.
Бог звільняє через служіння.
Бог не кличе мудрих, Бог не кличе сильних, … мужніх, …відважних. Бог дає мудрість, Бог дає силу, ….мужність,…сміливість, тим хто відгукнувся на його поклик.

Де знайти сили, відвагу, відповісти на перший поклик Бога. У Святому Письмі є чудовий опис покликання пророка Ісаї.
…бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома – літав. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!» Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму. І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.» І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника. Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.» (Ісая 6. 1-7)
Ці слова серафима дуже важливі. Їх промовляє священик на кожній Літургії східного обряду. Одразу після Причастя священик піднімає чашу з Пресвятими Тілом і Кров’ю над головами вірних і промовляє: «Оце торкнулося уст ваших і відніметься беззаконня ваші і всі гріхи ваші очистить».
Євхаристійний Христос, який приходить до нас у Святому Причасті, Він дає нам силу. Він визволяє нас з рабства гріха, дає нам ласку дітьми Божими називатися.
Пророк Ісая після того, як його уст торкнулася жаріюча вуглина з жертовника, почав чути Бога. Побудьте в тиші після Святого Причастя, послухайте Бога. Можливо, ви почуєте ці самі слова, які почув Ісая: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» (Ісая 6. 8а)

«Кого б мені послати? Хто нам піде?» до тих родин, які живуть в пеклі постійних сварок, бійок, яким просто ніхто не сказав, що таке любов…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?» до тих чоловіків і жінок, живуть в стані постійного алкогольного, чи наркотичного спяніння, лише тому, що ніхто не сказав ім, що правдиве щастя в Бозі…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?» до бідних стареньких покинутих людей, єдиним прагненням яких є , щоб хтось просто посидів біля них, потримав їх за руку…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?» до дітей, яких батьки покинули в дитячих будинках, які в кожному дорослому бачать маму чи тата…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?» до молоді, яка живе за сценаріями, які їм подає телебачення чи соціальні мережі, лише тому, що ніхто не сказав ім, що правдиве життя є в Ісусі Христі, який переміг смерть…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?»…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?»…
«Кого б мені послати? Хто нам піде?»…
Тих Божих покликів може тисячі, мільйони, всі різні, особливі для кожної людині.

Нехай Милосердний Господь дасть нам силу відповісти словами святого пророка Ісаї «Ось я, пошли мене!» (Ісая 6. 8б)