Гомосексуалізм – це гріх, який треба сповідати

Гомосексуалізм - це гріх, який треба сповідати

Це ж воля Божа – ваше освячення.
Бережіть самих себе від розпусти

Захисники гомосексуалізму у виправдання своєї точки зору посилаються на такі уривки, як 2 Сам 1,26: “Болію за тебе, мій брате Йонатане. Ти мені дуже прекрасний, прекрасною мені понад любов жінок є твоя любов”. Тут мова йде не про сексуальні стосунки, а про дружбу, яку Давид цінував вище, ніж любов жінки. Але, будь Давид та Йонатан гомосексуалістами, їх просто побили б камінням, відповідно до заповідей книги Левіт: “І не спатимеш з чоловіком жіночим ложем, бо це огидне” (18,22); “І хто спатиме з чоловіком ложем жінки, обидва зробили огидне, хай смертю помруть, вони винні” (20,13).
У 19 розділі книги Буття Бог також засуджує гомосексуалізм. Його захисники нерідко відповідають на це, що гріх Содому полягав не в гомосексуалізмі, а в згвалтуванні. Спершу жителі Содому не примушували силою гостей Лота вступити з ними в статевий зв’язок, проте Лот все одно закликав їх “не робити зла” (Бут 19,4-8). Інші древні джерела, такі як роботи Йосипа Флавія і Новий Завіт підтверджують, що гріхом Содому був таки гомосексуалізм: “Також Содома і Гомора та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту й ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню, і взяті за приклад” (Юди 7).

До того ж, Послання до Римлян 1,21-32 і 1 Послання до Коринтян 6,9-11 категорично засуджують лесбіянство і гомосексуалізм (пор. 1Тим 1,9-10).

Ось тексти Святого Писання:

“Бо те, що можна знати про Бога, відоме їм: це об’явив їм Бог. Бо все його непізнане від створення світу стає пізнаним для розуму, і його вічна сила і Божественість; так що нема їм виправдання, бо пізнавши Бога, не прославили його як Бога, не подякували йому. Бо думки їхні нікчемні, а немудрі серця – темні. Називаючи себе мудрими, – подуріли й замінили славу нетлінного Бога подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів. Тому Бог через пожадливість їхніх сердець віддав їх у нечисть, щоб на самих собі власними тілами чинили нечистоту. Вони замінили правду Божу на брехню, віддали честь і служіння створеному більше, ніж творцеві, який є вічно благословенний! Амінь. Через це Бог піддав їх ганебним пристрастям, бо і їхні жінки змінили природне єднання на протиприродне; так само й чоловіки, полишивши природне єднання з жінкою, розгорілися своєю пристрастю один до одного, чинячи ганьбу чоловіки чоловікам й одержуючи самі в собі належну відплату за свій блуд. Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог на покруч розуму, щоб чинили непристойність. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрости, вбивства, суперечки, омани, поганих звичаїв; обмовники вони, наклепники, богоненависники, зухвалі, горді, хвальки, винахідники зла, непокірні батькам, нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні]. Деякі з них знають про суд Божий, – що ті, хто таке чинить, гідні смерти; але не тільки продовжують чинити, а й схвалюють інших, що таке чинять” (Рим 1,19-32).

Святий апостол Павло пояснює, як суспільство доходить до цього гріха. Насамперед, природня талановитість осіб спокушуваних до гомосексуального гріха, свідчить, що вони можуть знати правду про Бога і вона відома їм: це об’явив їм Бог. По-друге: до цього гріха доходить через те, що такі особи чи суспільства пізнавши Бога, не прославили його як Бога, не подякували йому. Так трапляється зазвичай через демонічні навіювання, нав’язливі думки, про що пише Апостол – думки їхні нікчемні. Наслідок опанування душі нікчемними думками – немудре серце і темне. Решта фактів з життя гомосексуального суспільства витікають як прямий наслідок.

“Або чи не знаєте, що неправедні не будуть спадкоємцями Божого Царства? Не ошукуйте себе: ні розпусники (πόρνοι), ні ідолослужителі (εἰδωλολάτραι), ні перелюбники (μοιχοὶ), ні блудники (μαλακοὶ), ні мужоложники (ἀρσενοκοι̃ται), ні злодії (κλέπται), ні скупарі (πλεονέκται), ні п’яниці (μέθυσοι), ні злоріки (λοίδοροι), ні розбійники (ἅρπαγες) Божого Царства не успадкують. І такими були деякі з вас; але ви обмилися, але ви освятилися, але ви виправдалися ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога” (1Кор 6,9-11).

Тут грецьке слово μοιχός означає перелюбника, а μαλακός м’який, женопо­дібний – термін для зазначення гомосек­суаліста, чоловіка, що є пасивною стороною у відносинах з іншим чоловіком. Слово άρσενοκοίτης означає чоловіка, що вступає в сексуальні відносини з іншим чоловіком.

“Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно виконує; знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців, розпусників (πόρνοις), мужоложців (ἀρσενοκοίταις), розбійників, ошуканців, кривоприсяжників і для всього іншого, що противиться здоровому навчанню, за доброю вісткою слави блаженного Бога, яка мені була довірена” (1Тим 1,8-11).


Захисники гомосексуалізму заперечують, що в 1-й главі Римлян мова йде всього лише про поганські культи. Посилаючись на 6-й розділ 1 Послання до Коринтян, вони стверджують, що Бог лише забороняє надмірний і безладний секс, але не гомосексуальні відносини.

Варто відзначити таку обставину, що навіть якщо б це було так, і Господь засуджував би тільки безладні зв’язки, то і тоді під осуд потраплять від 90 до 99% всіх гомосексуалістів! За останніми статистичними даними, лише кожен сьомий гомосексуаліст мав за своє життя не менше 50 партнерів, а інші з опитаних гомосексуалістів мали відносини з абсолютно незнайомими людьми! Більше того, контекст згаданих послань Павла однозначно стверджує, що гомосексуалізм абсолютно не природній для людини (Рим 1,26,27). Поставивши його в один ряд з іншими гріхами, згаданими в цих віршах, ми побачимо, що помірної форми гомосексуалізму не існує, як не існує помірної форми вбивства, грабіжництва чи перелюбу. Підводячи підсумок, можна сказати, що Біблія засуджує всі форми статевого розбещення, до числа яких входить і гомосексуалізм.

“Бо з серця виходять лукаві думки, убивства, перелюби, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, хули. Це те, що опоганює людину” (Мт 15,19-20);

“Що виходить від людини, те її робить нечистою. З середини, з людського серця виходять злі думки, перелюби, розпуста, вбивства, крадіжки, захланність, лукавства, омана, безсоромність, заздрість, огуда, гордощі, безглуздя. Усе це зло з середини виходить і людину опоганює” (Мк 7,20-23);

“Подобалося бо Святому Духові і нам не накласти на вас ніякого більшого тягаря, за винятком цього необхідного, стримуватися від жертв ідолам, і крови, і задушення, і розпусти. Добре зробите, як цього будете стерегтися. Бувайте здорові!” (Діян 15,28-29);

“Учинки тіла очевидні: це є [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чарування, ворожнечі, сварки, ревнощі, лють, гнів, суперечки, єресі, заздрощі, пияцтво, гульня і тощо. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке чинить, Божого Царства не успадкує” (Гал 5,19-21);

“Це ж воля Божа – ваше освячення. Бережіть самих себе від розпусти” (1Сол 4,3);

“Подружжя в усіх хай буде чесним і ліжко безплямним, розпусників же і перелюбників судитиме Бог” (Євр 13,4).

о. Олег Сартаков