Послух як ознака правдивості натхнення.

Послух як ознака правдивості натхнення.

св. Франциск Сальський
(1567-1622)
(уривок з «Трактату про Божу любов»)

Послух як ознака правдивості натхнення (книга 8, глава 13)
Усе певне в послусі, усе підозріле поза ним. Коли Бог оселяє натхнення в серці, то першим із них є послух… Якщо хтось каже, що до нього прийшло натхнення, і відмовляється бути слухняним своїм наставникам та виконувати їхні настанови, то він є брехуном. Усі пророки й провидці, яким Бог давав натхнення, завжди любили Церкву, завжди єдналися з її вченням, а також завжди вона випробовувала їх… Свв. Франциск і Домінік та інші отці-засновники монаших орденів приходили на службу душам через надзвичайне натхнення, але вони ще покірніше й сердечніше підпорядковувалися святій ієрархії Церкви.

Отже, трьома найкращими й найпевнішими ознаками правдивого натхнення є
наполегливість замість непостійності та легковажності,
мир і лагідність серця замість неспокою й поспіху,
покірний послух замість упертості й дивакуватості.