Роль лідера (аніматора) у мирянській спільноті – владика Венедикт

Роль лідера (аніматора) у мирянській спільноті  - владика Венедикт«Роль лідера у мирянській спільноті»
доповідь владики Венедикта (Алексійчука).
Всеукраїнський з’їзд голів та духівників мирянських спільнот та організацій УГКЦ.

Саме служити – це завдання для лідера спільноти, бо він є покликаний служити. А те, що він є лідером і має більше влади, то більше має розв’язані руки щоб послужити. Ми цього не усвідомлюємо, що здобуваючи більшу владу, ми здобуваємо більшу спосібність, більшу можливість служити. Господь нам про це також каже: «Я прийшов щоби послужити» (пор. Мт 20,28).
Важливо є те, що Бог дав мені це, поставив на цьому місці, хотів бачити на цьому місці. Це є найкраща ситуація не тільки тому, що я можу послужити іншим, а це є найкраща ситуація також для мого освячення і спасіння. Бог мене на місці лідера спасає, не на місці рядового члена спільноти.

1. Второпність.
Треба бути второпним, вміти те, що я пізнав, відкрив, Бог для мене дав зрозуміти – второпно це впроваджувати в життя. Що значить второпно – не спішити. Поспіх нівечить будь-які добрі наміри. Навіть при будь-якому тиску обставин, не потрібно піддаватися поспіхові, а тим-паче емоції. Погляньте на наші ті чи інші недобрі кроки, рішення в спільноті – вони завжди були під емоціями, я щось сказав, під емоціями зробив.
Іншим є те, що щодо второпності, ми маємо звичай надавати етикетки. Це є наша страшна хвороба. Вміти бути відкритим на людину. Що би вона сьогодні не зробила – творила чудеса, не захоплюватись нею, не зачаровуватись. Бо з зачаруванням, а особливо в наших політичних діячах, слідує, що – розчарування. І так само, ніколи і ні на кому не вправі поставити хрестик, не розчаровуватись в комусь, завжди мати второпність і відкритість слідувати дальше.

2. Терпеливість.
Ми завжди поспішаємо, бо хочемо мати результат. Постійно спішимо, швидко змінюємо плани, коли щось не вдається, але все потребує часу.
Бути терпеливим не щодо інших лише, найперше самі до себе. Прийняти себе, свою обмеженість, яким я є в даний момент мого життя і терпіти себе, бо я такий є на разі. Хочу змінитися, прагну стати інакшим, але терплю себе. Коли зробити цей крок прийняття себе, терпіння себе, тоді ми зможемо прийняти інших.

3. Слухання
Важлива річ для лідера, щоб навчитися слухати інших людей. За всіма справами церковними якими би вони важливими, не важливими здавалися, різними проектами – рішеннями спільнот є живі люди, які прагнуть уваги.
Через кожну людину, мудру чи не мудру, яку б ми їй етикетку не приклеїли, побожну чи не побожну, модерну чи традиційну, але через кожну людину в кожній ситуації Бог хоче промовити.
Хтось з Отців каже, що найважливіша людина в твоєму житті – це та яка стоїть перед тобою, тому треба забути про всіх і вся. А так ми говоримо з одною, а думаємо про іншу. Будемо говорити з іншою, а думати про ще іншу. Треба забути про все і побачити цю людину перед собою.

4. Віра в людей
Довір’я має бути усім без винятку, а ми довіряємо лиш декому. Не має бути улюбленців в спільноті. Маємо бути однаково відкриті для всіх. Це найбільше руйнує спільноти, найперше те, коли є улюбленці в лідерів, керівника, або духівника. Якщо він це робить, то він сам руйнує спільноту.
Довіра, це також важливо для керівника. Коли хтось щось зробив добре, потверджувати це. Не хвалити, бо хвалять за щось, що би так його підтримати чи якісь інші підходи. Вміти подякувати члену спільноти, що він щось зробив. Бог віддячить в повноті, але що значить подяка, що ти йдеш і робиш добре. Роби так дальше, іди по цій дорозі. Тому є важлива подяка і в однаковій мірі є важливе зауваження, тобто зауважити, що хтось щось зробив зле, недобре.

5. Відвага
Велика біда, коли в спільноті лідер не має відваги. Як я вже згадував, він має найперше потверджувати те, що робиться добре, щоб людина робила так дальше, а як є проблеми, то відважно говорити про них. Люди потребують, щоб прийняли рішення. Тому дуже важливим є завдання лідера – приймати рішення. Не боятися. Якщо навіть зробив зле, недобре рішення, то признатися і приймати інше рішення.
Деколи брак відваги ми ховаємо за толеранцією. Так, маємо вислухати всіх, маємо толерантно відноситися до всіх до кожної думки, підходу, але ти маєш приймати рішення і не ховайся за толеранцією.

Завдання Лідера спільноти це також чувати над справедливістю в спільноті.
Мати відвагу розв’язувати конфлікти, не боятися. Конфлікти, коли вони часом є, то також Богом дані, бо конфлікт показує, що є проблема в спільноті і, що треба над цією проблемою чувати.

І на кінець – лідер завжди має молитися за спільноту, за всіх інших, яких Бог ставить на його життєвій дорозі. Що значить молитися? Що означає молитва? Уприсутнювати Бога в цій ситуації. Немов засвідчувати перед Богом – Боже, я що можу роблю, стараюсь якнайкраще щось робити, але прошу Тебе ввійди в цю ситуацію, прошу Тебе будь зі мною, будь між нами. Будь між нами, міняй людей, допомагай мені. Я немічний безпомічний, я свідомий, що Ти мене поставив тут, я свідомий, що Ти мене тут хочеш освячувати і спасати, але я бачу наскільки я слабкий і обмежений, – і молитися. І по нашій молитві і по нашій вірі Бог буде змінювати нас і тих, що навколо нас.

Світ потребує лідерів,
він очікує їх від єпископів, священиків, лідерів мирянських спільнот.