Господь промовляє до України

Господь промовляє до України

Я переходив попри тебе й уздрів, і ось видно було, що прийшла твоя пора любови. І я накинув полу одежі моєї на тебе й прикрив твою наготу. Я присягнув тобі; увійшов у союз з тобою, – слово Господа Бога, – і ти стала моєю.
Я викупав тебе в воді, обмив із тебе кров і намастив тебе олією.
Я одягнув тебе в гаптовану одежу, обув тебе в сап’янці, підперезав тебе вісоном і вкрив тебе шовком.
Я прикрасив тебе оздобами, надів тобі на руки обручки, а на шию намисто.

Я дав тобі каблучку до носа, і кульчики до вух і пишний вінець тобі на голову.
Ти розкошувала в золоті й у сріблі, одіж твоя була – вісон, шовк і гаптована тканина. Питльованою мукою, медом і олією ти годувалась. Прекрасною ти стала, хоч би й у цариці.
І слава твоя пронеслась проміж народами з-за твоєї вроди, бо вона (врода) була досконала величчю, яку я поклав на тебе, – слово Господа Бога.
Ти ж, покладаючись на твою вроду й послуговуючись твоєю славою, запопалася блудувати, і щедро блудувала з кожним перехожим.
Ти вживала твою одежу, щоб робити з неї собі узвишшя барвисті, та й на них блудувала.
Ти взяла прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я був дав тобі, і наробила собі з них чоловічих подоб, щоб блудувати з ними.
Ти взяла твою гаптовану одежу й нею їх покрила; мою олію й мій ладан ти перед ними поклала.
Та й хліб мій, що я був дав тобі, питльовану муку, олію й мед, якими я годував тебе, усе те ти поклала перед ними, на приємний запах їм, – слово Господа Бога.
Ти взяла твоїх синів і твоїх дочок, що мені була породила, і принесла їх їм у жертву, щоб вони їх споживали. Чи ж то не досить тобі було блудування твого?
Ти різала моїх дітей, ти віддавала їх їм, проводивши їх через вогонь, на честь їм.
І при всіх твоїх гидотах та блудодійствах. ти й не згадала про час твоїх молодощів, як була гола й невкрита, вовтузилась у власній крові.
(Иез.16:8-22)

в Господа суд із мешканцями краю: нема бо правди, ані милосердя, ні знання Бога в краю. Невірні клятьби, брехні, душогубства, крадіж та перелюби! Прорвано перепони, кров ллється без упину! Ось чому край сумує (Ос.4:1б-3а)
…був розкішною лозою, що плоди родила гойно. Але що більш плодів було в нього, то більше жертовників він намножив; що кращою була земля в нього, то кращими були божки в нього. Серце в них подвійне: вони тепер будуть покутувати. Він повалить їхні жертовники і зруйнує бовванів їхніх. (Ос.10:1,2)
Вони чужоложили, на руках у них кров, вони чужоложили з своїми бовванами, ба й дітей своїх, що мені породили, проводили через вогонь, їм на їжу.(Иез.23:37)
І саме тоді, як різали своїх дітей своїм бовванам, того ж дня входили в мою святиню, щоб її сквернити. От що коїли вони посеред мого дому! (Иез.23:39)
Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.(Пс.53:4)
Народ мій гине через брак знання. Тому, що ти відкинув знання, – то й я тебе відкину від мого священства; забув ти про закон Бога твого, – то й я твоїх синів забуду. (Ос.4:6)
Відступники погрузли глибоко у вбивствах, та я провчу їх усіх.(Ос.5:2)
І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!(Пс.81:13)
Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає. Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі! І виноградна лоза висхла, смоківниця зів’яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня – всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських. (Йоіл.1:10-12)
Побожні зникли з краю, нема між людьми справедливих; на кров усі роблять засідки; один на одного сіті закидає. До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить. Найліпший з них, неначе тернина, найправедніший – немов пліт з колючок. День, оповіщений твоїми вартовими, – твоя кара – настає; тепер прийде на них тривога. (Мих.7:2-4)

Князі твої – бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить.(Ис.1:23)
Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу; вони бо їдять хліб злочинства і п’ють вино насильства. (Прит.4:16,17)
Коли мине їх пияцтво, вони беруться до блудництва; князі його кохаються в безчесті.(Ос.4:18)
… ревуть по-лев’ячому, роздирають здобич. Вони пожирають людей, забирають скарби й дорогоцінності, намножують у ній вдовиць. (Иез.22:25б)
.. проливають кров, гублять душі, щоб тільки наживитись. (Иез.22:27б)
Пси, ненажери ненаситні! Це пастирі лихі, безглузді! Усі пильнують власну дорогу, кожен без винятку про свою користь дбає. (Ис.56:11)
Чи ж не належиться вам знати справедливість, – вам, що ненавидите добро й любите зло; вам, що здираєте з них шкіру й тіло з костей їхніх, і що їсте народу мого тіло й лупите з них шкіру та ламаєте їхні кості й кришите їх, наче в горщику, немов у казані м’ясо? (Мих.3:1б-3
Ви безчестите мене перед моїм народом за пригорщі ячменю та за шматок хліба, погублюючи душі, що не повинні вмирати, і обіцяючи життя тим, що не повинні жити, бо ви ошукуєте мій народ, що любить слухати брехні. (Иез.13:19)
Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі, щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати, І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші? І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята. (Ис.10:1-4)
Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. (Иак.5:1-4)
Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний? Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій – немов гостра бритва, майстер облуди. Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду. Погибельні лише любиш речі, язику лукавий. Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих. (Пс.52:3-7)

Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступились назад від нього!(Ис.1:4)
Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас мої очі. Навіть коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую. Руки ваші повні крови. (Ис.1:15)
Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.(Лук.12:2)

Господь промовляє до України

Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні ливних жертв.
Призначте піст,
скличте святкові збори;
зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого,
і взивайте до Господа.
(Йоіл.1:13-14)

“Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.”(4Цар.17:13б)

Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, – говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять.» (Ис.1:16-20)
Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля? (Иез.18:31)
Візьміть слова з собою й поверніться до Господа. Скажіть йому: «Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. (Ос.14:3)
Ходіть, до Господа повернімся: бо він розірвав, він і загоїть; він ударив, він і рани перев’яже. Через два дні він оживить нас, на третій день на ноги нас поставить, і будемо перед ним жити. І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати; його прибуття певне, як зірниця, як дощ, він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю.(Ос.6:1-3)
Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину. Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість,(Ос.10:12)
Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. (Пс.2:10,11)
Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми, я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку:(Пс.81:14,15)

Господь промовляє до України

Мій сину! слухай слова мої уважно, нахили вухо до моїх глаголів.
Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, сховай їх в осерді твого серця,
вони бо життя тому, хто їх знайде, і здоров’я для всього його тіла.
Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела.
Відкинь лукавство уст від себе, і губ неправду віддали від себе.
Очі твої нехай дивляться просто, вії твої нехай зорять перед тобою.
Вирівняй стежку для ноги твоєї, нехай усі твої дороги будуть прості.
Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; відверни ногу твою від зла.
(Прит.4:20-27)

Набирайсь мудрости, розуму набирайся, не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст.
Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; люби її, і вона буде тебе охороняти.

Початок мудрости: здобувай мудрість! Усім твоїм маєтком здобувай розум.
Цінуй її високо, й вона тебе підійме, вона тебе прославить, коли ти її обіймеш;
вона тобі на голову вінець слави покладе і пишною короною тебе прикрасить.
Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, й років життя твого буде багато.
Дороги мудрости тебе навчаю, веду тебе по стежках простих.
Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, а побіжиш – не спотикнешся.
Держись науки, її не занедбуй; пильнуй її, вона бо життя твоє.
Не ходи стежкою безбожних, і не простуй дорогою ледачих.
Ухиляйсь від неї, не ходи нею, зверни із неї та й далі йди.
(Прит.4:5-15)

Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння.
Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи.
(Пс.62:2,3)
Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія.
Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, – я не захитаюсь.
У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі.
(Пс.62:6-8)

Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, й праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться.(Ос.14:10)

текст записав Мирон Шкробут