Святість

СвятістьВ одному монастирі жили п’ять монахів, але згоди між ними не було – часто сварилися. Настоятель багато молився, просив в Бога просвічення, що робити, щоб між братами запанувала любов і злагода. Одного разу з’явився йому у сні Ісус і сказав: « Між вами є святий і саме він відчинить тобі браму до Царства Небесного.»
Прокинувся настоятель і думає: « Святий? Хто саме? Я – точно «ні», може брат-кухар або брат-садівник? Може брат-воротар або брат-паламар? Хто?»
Зібрав він своїх братів та й розповів їм про свій сон-видіння. Задумалися браття-монахи, поглядають один на одного і кожен собі думає: «Один з моїх братів є святий. Як знати хто? Оскільки не знаю напевно – буду з повагою і любов’ю ставитися до кожного.
Минуло зовсім небагато часу і слава про святість подвижників поширилася по цілій країні а монастир наповнився молодими монахами.
Минули роки. Старенький настоятель часто запитував себе, хто з його братів-монахів відчинить йому браму раю. Його брати вже спочивали на монастирському цвинтарі, прийшов і його час.
І ось підходить він до брами Царства Небесного і думає: «Хто? Хто відчинить мені браму?». Тільки хотів постукати, а тут брама відчинилася і він побачив, що зустрічають його усі чотири брати-монахи.

Якщо ми будемо ставитися до інших, як до святих – самі стаємо святими.

Мирон Шкробут