Матюки призводять до хвороб і старіння

Матюки призводять до хвороб і старіння
— Дехто любить говорити: “це мене вбиває”, “це мені в печінках сидить”, “я цього не переварюю”, “я — в шоці”, “я — мертвий”, “голова мені пухне”. А потім думають, звідки проблеми з травленням, пухлина мозку, проблеми печінки, чому людина так рано з життя пішла? Люди просто не розуміють, яку велику силу мають слова, — каже філософ і філолог Ліліана Кудрик, 40 років, зі Львова.

Від того, які слова вживає людина, може залежати її життя?

— Слова, що ми найчастіше промовляємо, матеріалізуються в нашому житті. Прикладів безліч. Спільна молитва про зцілення — і безнадійно хворі стають на ноги. Наші предки придумали різні замовляння. Сьогодні знахарка вже не розуміє значення цих слів, але повторює, бо бачить їх дію. Прошепче — і рана загоюється. Слова, вимовлені з любов’ю, заліковують душевні рани, образи, сумніви, розчарування. А прокльон може зламати долю цілим поколінням. Вікінги боялися помираючих воїнів. Бо вони знали, що воїн при смерті може прошептати прокляття і це вб’є ворога. Але якщо людина світла й добра, її це зазвичай не вражає. Вона як скло, воно прозоре і не затримує на собі темряви, вона проходить та йде далі.

Найтяжчі прокльони батьків — завжди збуваються. Тому матері особливо мають стежити за тим, що говорять дітям. Деякі повторюють: “ти дурний”, “ти дебіл”, “звідки ти взявся, такий дурень, на мою голову”, “ти мені набрид”, “та я тебе заб’ю”. І чого доброго потім можна чекати? А треба і сварити обережно: “ти мене розчарував сьогодні”, “мені соромно за тебе”, “я хочу пишатися тобою”, “зроби так, щоб мамі не було боляче”.

Мати Святого Августина, християнка, 17 років молилася за нього. І він з розпусника і грішника став найвидатнішим з Отців церкви. Ось що значить молитва матері.

Інколи ненароком вдаришся ліктем і так хочеться “висловитися”.

— Краще сказати “ой!”, “мамо!”. “Щоб тебе качка копнула”, — жартівливо говорять українці замість прокльону. Але потім узагалі треба викорінити зі своєї мови такі “вставні” слова. Бо це пустослів’я. Замінники допустимі, але не доцільні. Так само і слова-паразити. “Нехай жодне пусте слово не виходить з вуст ваших”, — сказано у Біблії.

Слово виражає, ким є людина насправді: “Чим сповнене серце, те говорять вуста”. Добра людина каже добре — слова підтримки, надії, сподівання. Лиха — критикує, гнівається, висловлює незадоволення, агресію, роздратування. Слова — як лакмусовий папірець — за ними можна пізнати людину. Показовою є українська казка про дідову і бабину дочку. З вуст доброї сипляться перли. З вуст злої бабиної — гадюки. Це гаддя — погані слова, які отруюють простір довкола людини.

Російський професор Іван Бєлявський, доктор біології, понад 15 років вивчав, як впливає на організм людини навіть найменше односкладове слово. І встановив закономірність — захистив це як дисертацію: матірщинники виявляються старшими від свого паспортного віку, частіше хворіють, швидше вмирають. Мало того, якщо дитина ще в утробі матері чує матюки, вона народиться із закладеними хворобами. Нецензурні слова руйнують генетичний код, призводять до занепаду, запускають програму на самознищення на клітинному рівні.

Якщо слова мають таку дію, то за їх допомогою можна змінити своє життя на краще?

— Є напрацьовані психотехніки для зміни себе і власного життя. Наприклад афірмація. Це такі короткі осмислені фрази, які проговорюємо вголос або подумки. З їх допомогою американська письменниця Луїза Хей подолала рак. Ось для прикладу: “я здоровий”, “я успішний і багатий”, “справлюся з цією проблемою”, “у мене прекрасні стосунки з друзями”, “у мене чудовий чоловік”. Але все, що ми говоримо щодня — це і є афірмації. Тому треба думати, що промовляємо.

Японський учений Емото Масару зробив такий дослід. На одних пробірках з водою писав слова “любов”, “мати Тереза”, “Ісус”, а на інших — “Гітлер”, “диявол”, “війна”. І заморожував. У другому випадку кристали води були деформовані, хаотично розташовані. У першому — у вигляді зірочок і візерунків. Також брав три посудини з рисом, залитим водою, і говорив з ними. До однієї промовляв: “Я тебе люблю, ти прекрасний”. До другої: “Я тебе ненавиджу, ти огидний”. А на третю не звертав уваги. Відповідно вода від тих слів діяла на зерно по-різному. У першій посудині рис від неї забродив та давав приємний запах, у другій — засмердівся, у третій — просто згнив. Тобто і байдужість — теж погано. А позитивні слова — позитивні ефекти.

http://gazeta.ua