Знайти своє покликання – приклад святої Терези із Ліз’є
Cвята Тереза із Ліз’є або Маленька Тереза від Ісуса, вчитель Церкви. Народилася в прекрасній родині, її батьки також удостоїлись вінця святості після своєї смерті. Любляча і побожна родина, що може бути краще приклад для формування християнських чеснот. Дуже скоро Тереза усвідомила своє покликання до монашого богопосвяченого життя. Незважаючи на свій ще зовсім юний вік, вона домагається, щоби її відправили до монастиря кармелітанок-босих. Це закритий контеплятивний (споглядальний) монастир. Недовго довелося Терезі перебувати у чернечих келіях, адже невдовзі вона помирає від туберкульозу. Їй трохи більше двадцяти років. Що особливого встигла зробити Тереза? Чим вона відзначилася? За що отримала почесний титул вчителя Церкви? Про це та інше в циклі передач «Школа лідерства» з отцем Олегом Кондратюком на Радіо Марія.
1. як знайти своє покликання?
2. Я вибираю все Ким вона була? Чим відзначилася? Що можемо почерпнути для себе із життєвого досвіду святої?
На «Школі лідерства» ми продовжуємо говорити про святу Терезу з Ліз’є, Маленьку Терезу від дитятка Ісуса, католицьку святу, молоду дівчину, яка пішла з життя досить рано, але удостоїлась бути вчителем Церкви. Ким вона була? Чим відзначилася? Що можемо почерпнути для себе із життєвого досвіду святої? Характерний епізод з дитинства Терези стосується свята, коли батьки приготували Терезі та іншим дітям – а їх в сім’ї Мартенів було чимало – кошик з подарунками. Батьки запропонували дітям вибирати собі подарунок з кошику. Тереза простягла руки до кошику і сказала: «Я вибираю все». Цей маленький епізод може говорити про невихованість маленької дівчинки, про дитячий егоїзм, але якщо прослідкуємо подальше життя святої, побачимо, що слова «я вибираю все», є лейтмотивом всіх життєвих прагнень Терези. Коли Тереза вже вмирала від туберкульозу, і сестри нею опікувалися, нерідко вона говорила їм: «Ви не знаєте за ким ви піклуєтесь, адже ви доглядаєте велику святу». Молода дівчина, що вмирала від туберкульозу, на порозі смерті, дозволяла собі подібні висловлювання. Пізніше в її щоденнику ми червоною стрічкою прослідкуємо за прагненням бути великою святою. Ні, не просто святою, але великою. На менше Тереза не погоджувалася. В таїнстві сповіді, монахиня Тереза, побожно складаючи свої гріхи перед священиком, заявляє про прагнення бути великою святою, як Тереза Авільська. Коли вона чує у відповідь, що таке прагнення є зухвальством, дозволяє собі посперечатись зі священиком в таїнстві. Вона розуміє, що під час таїнства священик є особою alter-Christus, але все одно сперечається. «Господь Ісус Христос вчить нас бути досконалим, як Отець досконалий, тому бути великою, як Тереза Авільска, це дуже незначне прагнення» – говорить Тереза. Вміння самостійно мислити, бажання іти за покликом свого серця, навіть якщо це стосується неможливого, дитяча безпосередність – все це робить Терезу кимось виключним із поважного ряду вчителів Церкви. В її щоденнику ми прочитаємо про нестримне бажання бути священиком і підіймати Христа в Святій Євхаристії, потім вона зізнається, що скромна роль диякона, як святий Франциск, становить осердя її стремлінь. Далі, продовжує Тереза, вона хоче бути учителем Церкви, апостолом, який несе світло Євангелія в далекі безбожні краї, вона хоче бути місіонером, мучеником, додаючи, що померти за Христа лише одним видом мучеництва для неї абсолютно недостатньо. Вона перераховує славних мучеників, які зазнали різних страждань, говорячи, що прагне померти, як і вони. Дійсно, вона вибирає все. Здавалось би безглузді мріяння молодої монахині, але що робити, коли Тереза, помираючи молодою дівчиною, стає в ряду разом з поважними фігурами вчителів Церкви, коли її визнають покровителем місій, хоча вона перебувала в закритому монастирі. Зараз мощі Терези подорожують світом, були вони і в Україні. Фактично прагнення бути апостолом також реалізувалося. Як їй вдалося?