Навіщо нам потрібні консультації психолога. Знову.

Підсумовуючи попередню статтю про те, що дають клієнту психологічні консультації:

1. Прийняття. Безоціночне.
2. Розуміння та підтримку.
3. Інформацію. Знання.
4. Погляд на ситуацію ззовні, зі сторони.
5. Тренування здорових моделей поведінки, а також технік для певних цілей (заспокоєння, переключення уваги, зосередження тощо)
6. І конретно те, що потрібне конкретному клієнту.

Якщо вперше до психолога клієнт, як правило, звертається з відчаю (як останній шанс), то з часом і позитивним досвідом роботи з психологом клієнту вже не потрібно доходити до дна, щоб вирішувати щось змінити. Як правило, людям подобається вчитись творити своє життя і власні стосунки в ньому.

Тому вдруге (втретє, вп’яте…) приходять не розчаровані і зломлені вкрай самотні воїни, а творці, які взяли відповідальність за себе і своє життя на себе. І які вже знають, що не варто самому придумувати велосипед. А можна використати свій час (а це єдиний обмежений ресурс в нашому світі) для катання на ньому в своє задоволення. Тому звертаються знову за знаннями і підтримкою, за поглядом зі сторони і новими техніками зростання. Моя особлива повага тим клієнтам, які приходять до мене знову, але вже з іншого, вищого (точніше глибшого) рівня розвитку особистості!

Психологія, вона – як і будь яка інша сфера нашого життя. Можна пробувати самому вчити іноземну мову (слава Богу, ресурсів в наш час – величезна кількість). А можна знайти хорошого репетитора чи школу. І вчитись якісніше, цікавіше, організованіше і по порядку (спочатку – цифри, потім – числа; а дещо можна відкласти на потім, бо то нечасто використовується).

Звичайно, таке навчання – набагато дорожче. Але ж і ефективність більша. Немає безпрограшних варіантів. Завжди є ціна, яку людина готова заплатити, щоб отримати те, що хоче. Або будувати своє життя методом спроб і помилок, втрачаючи час, але економлячи гроші. Або звернутись за фаховою допомогою, не втрачаючи часу… і близьких людей… Бо гроші – то відновлювальний ресурс. А життя – ні.

Пишучи цей пост, я зовсім не закликаю всіх бігти до психологів. І не маю на увазі, що інакше не може бути. Можливо, то моя професійна деформація, але я насправді рідко бачу щасливих людей та міцні здорові сім’ї. І я знаю, що більшість розлучень можна було б уникнути, якщо б люди мали інформацію та підтримку. Багато дорослих людей зараз не відчували б самотності чи комплексу неповноцінності, якщо б їх батьки вчасно звернулись по психологічну допомогу.

Адже всі ми можемо взяти ножиці і підрізати собі волосся, чи не так? Але ж більшість людей звертаються до професійних перукарів. Щоб підрізати волосся? Ні, щоб виглядати гарно!

А чи не вартує внутрішня краса, яка залежить від внутрішньої гармонії, такого ж ставлення? Більшість людей, які повторно звертаються до психологів, вже не потребують “витягнення з болота”, але шукають шлях особистого розвитку. І знають, що лише коли учень готовий, приходить вчитель…