Настрій

Настрій

Коли ми щось робимо, що нами керує? Разом із розумінням необхідності того, що має бути зроблено, є і внутрішній настрій.

Він може бути “бійцівський”, як у воїна, який хоче завоювати світ (такий же настрій може бути і в будь-якої мами, яка вирішила поприбирати дитячу кімнату :). Тобто настрій, який змушує нас зібратися, зосередитися і робити заплановане, не особливо зважаючи на зовнішні обставини (та й на себе внутрішньо теж ні). Це настрій переможця, настрій конкуренції та боротьби за виживання чи, точніше, за успіх у суспільстві. Адже саме суспільні стереотипи нам визначають, за що саме і як саме потрібно боротись (схвалення і прийняття іншими є достатньо важливим стимулом для кожного з нас). Я б назвала цей настрій “зовнішнім”.

Інший настрій базується більше на внутрішніх відчуттях, на розумінні себе і усвідомленні власних потреб (саме власних потреб, а не суспільних стереотипів). Це настрій більш емоційний, більш чутливий до себе та інших. У цьому настрої людина теж може робити важливі і необхідні справи, але при цьому важливішим стає процес, а не результат. Цей настрій я б назвала ” внутрішнім”.

Думаю, що більших результатів досягається у “зовнішньому” настрої, але більш щасливою є людина, яка більшість своїх справ робить у “внутрішньому” настрої.