Вчимось керувати гнівом!
Як правильно злитися
Досі пам’ятаю слова свого батька колись: «а на тата злитися – не можна!». Тоді відчула моторошну розгубленість, гнів і образу. І навіть розуміння того, що він так говорив зі свого страху і невміння справлятися з моєї дитячої агресивністю – не скасовує тих моїх переживань. А дитячий досвід – так чи інакше – стає основою дорослому житті.
Думаю, кожному, є що згадати про батьківські заборони й неприйняття. Особливо – вашого дитячого роздратування, злості, гніву або люті. Це могли бути прямі послання батьків: «не гнівайся», «злитися погано, негарно …». Або ж – те, що мама / тата в момент злості дитини, погрози «замовкни, а то …!» І т.д. У дорослому віці ми починаємо забороняти злитися самим собі. Блокуючи – усвідомлено чи ні – все пориви висловити своє обурення, яке накопичується всередині і поступово перетворюється в лють. У одних людей потім несподівано з’являються хвороби серця, судин, головні болі. Інші – можуть, що називається, «зірватися» на когось із-за дрібниці. Втім, це все можна виправити.
Навчившись усвідомлювати свої емоції і грамотно з ними обходитися. Адже здорова агресія – це дуже добре! Саме вона допомагає нам рухатися по життю, приймати рішення, відстоювати свої кордони, задовольняти потреби. Питання тільки в тому, як виражати агресію і при цьому не втрачати відносини зі значимими людьми. Пропоную вам пройти маленький тест. Пограємо в «сантехніків емоцій».
Візьміть олівець, ручку чи фломастер і подивіться на малюнок з чотирма краниками. Страх, сум, злість і радість. Вам потрібно намалювати, як біжить з них вода. Поміркуйте – як ви у вашому житті висловлюєте позначені емоції? Стримуєте чи – або вони «ллються» з усієї сили, з бризками? Не лукавте – будьте чесними самі з собою! Після того, як ви домалювали потоки води – подивіться на них. Які емоції у вас виражаються вільно, а які – «течуть тоненькою цівкою» або взагалі не з’являються? Як тече вода в кранику «злість»? Промальовані чи краплі, якої величини потік, він вирує або тече плавно? Який він у порівнянні з іншими? Якщо потік злості маленький, убогий, тече мляво – це означає, що ви не даєте повною мірою виходити вашої злості.
Результат – швидше за все ви замінюєте її іншою емоцією. Наприклад, краник страху дуже активний, або краник радості. Але щоб людський організм гармонійно функціонував, абсолютно всім емоціям важливо мати своє місце і виражатися на всі 100%. Як бути злим? Отже, ви зрозуміли, що краник злості у вас працює не на всю потужність. Що ж робити? Ясно, що висловлювати цю емоцію безконтрольно – ризиковано. Це може зачепити інших людей і вони перестануть з вами спілкуватися.
Пропоную практичні кроки, які допоможуть безпечно обійтися зі своєю агресією.
1 крок. Усвідомлення. Подумайте: на кого з людей ви найбільше стримуєте гніву? Або злість, або роздратування? А може бути це взагалі – лють, сказ? Або холодна ненависть? Це можуть бути дуже близькі та улюблені вами люди. Не бійтеся собі зізнатися: найчастіше – саме на тих, кого ми дуже любимо, ми найбільше сердимося. Це – нормально.
2 крок. Пошук причини.
Поміркуйте: яка головна причина вашої злості на цих людей. Згадайте минулі ситуації, коли найяскравіше відчували обурення. Яка ваша потреба при цьому була ущемлена? Що б ви хотіли в цій ситуації зробити для себе? І чому – не змогли?
3 крок. Вислів.
Якщо ви зараз відчули злість – спробуйте описати – які відчуття ви відчуваєте? У вас швидше забилося серце, стало жарко, руки стиснулися в кулаки? Як ви відчуваєте злість, гнів у тілі? Запишіть зазначене на папері – це дуже важливо. А тепер візьміть окремий аркуш паперу і спробуйте зобразити ваш гнів. Це може бути все, що завгодно – звір, казковий герой, чи просто мазки, штрихи, щось безформне. Натискайте на олівець так, як хочете, малюйте стільки ліній, скільки хочеться.
4 крок. Вербалізація.
Тепер ви знаєте, на кого, а що і як ви злитеся. Похваліть себе за виконану важливу роботу! Останній крок – сказати про свої почуття тим, кому вони адресовані. Цей крок найважчий і може зажадати часу. Якщо ви відчуваєте, що не готові, краще дочекатися більш безпечного моменту. Якщо ж ресурс поговорити з людиною є – вперед! У діалозі намагайтеся користуватися «я-повідомленнями». Тобто не поспішайте образити співрозмовника і наговорити йому, який він поганий. Говорите про себе – це найкращий варіант з усіх поглядів. Говорячи про себе, ви не зможете нікого образити. Скажіть про свої почуття прямо: я злюся. Опишіть ситуацію, в якій ви відчули гнів – і як ви його відчули. Наприклад, «коли ти сказала то й то, я відчула гнів – стало жарко, руки спітніли, дуже забилося серце». Потім – поясніть, як би ви хотіли, щоб ця ситуація обернулася. Яка ваша потреба не задовольнилася. Запропонуйте співрозмовникові разом пошукати способи домовитися. Вислухайте його точку зору, його мотив і потребу. Спробуйте знайти компроміс, щоб було добре обом.
Звичайно, ці кроки даються непросто. Деякі люди роками навчаються усвідомлювати, виражати і вербалізувати свої почуття. Але, нічого не отримує той, хто нічого не робить. Пробуйте! Можливо, що все одразу зробити не вдасться. Але все одно – це буде для вас цінним досвідом. Дивишся, на якийсь із спроб ви відчуєте, як вам стало радісно! Від того, що не приховали від людини своїх щирих почуттів, поділилися з ним, і знайшли вихід, що влаштовує всіх. У цьому – справжня близькість у відносинах!