Янгол приходить двічі

Янгол приходить двічі… Ця думка прийшла до мене одного разу, та збагнути її сутності поки що не можу.
Одразу в уяві постає людиноподібна істота з білими крилами за плечима. Цей ангел не може полетіти до Раю. Він, як неприкаяна душа ходить поміж людьми з поламаними крилами, сумно дивлячись на життя…
Люди реагують на його появу в різний спосіб: одні тихо шепочуться, інші – показують пальцями, хтось відверто регоче, а дехто готовий пожбурити каменюкою в слід…
Тільки діти пригощають небесного посланця цукеркою, яблучком, зазирають в очі. Вони готові полікувати його крила, та не знають, як саме. Дорослі ж цим зовсім не переймаються…
Ангел спокійний, він не засуджує людей, чия байдужість втримує його на землі. Колись крила загояться і він покине нас. Ми будемо шукати його в натовпі. Лише тоді відчуємо порожнечу, яку неможливо заповнити… Але все це буде потім…
Ангел приходить двічі… Тож, зустріч відбудеться…