Навіщо нам потрібні консультації психолога?
Навіщо нам потрібні консультації в психолога чи навіть психотерапія?
Як правило, до психолога чи психотерапевта звертаються люди, яким насправді важко. Ви скажете, що всім важко… Може й так. Життя – то складна штука (а з польскої “штука” – то мистецтво).
Але люди живуть так, як їм зручно, навіть якщо це і не виглядає гарно. Про зону комфорту вже всі чули. Життя в цій зоні можливо і не є легким, зате точно є передбачуваним і там точно є, так звана, “вторинна вигода”. І там не потрібно змінюватись. А саме зміни є найбільш страшним та енергозатратним процесом для нашої особистості.
Так от. До психолога звертаються люди, яким вже настільки важко, що вони готові змінюватись. Бо вже більше так не можуть. Лише тоді ми готові до крайнього кроку – змінювати себе. А не очікувати, що це хтось має змінитись… першим…
Чомусь саме кризи і труднощі спонукають нас змінюватись, а отже – розвиватись, а не деградувати з цілковитою впевненістю, що “я все знаю! Я все роблю правильно! А вони… то інші (чоловік/дружина/батьки/начальник/сусіди/уряд/президент/Бог (врешті-решт) виннні в тому, що моє життя таке…”
Коли людина усвідомлює, що власне життя чи стосунки їй зовсім не подобаються, і ніхто не поспішає її рятувати чи допомагати… лише тоді вона хоче чи не дуже хоче, але бере відповідальність за свої життя і за свої стосунки з іншими на себе… Так, це складно і навіть страшно. Бо в разі помилки неможливо буде звинуватити когось у своїх невдачах. А хто знає, як правильно?
Моя робота, як психолога, зовсім не полягає в тому, щоб розповідати, як правильно. Я не можу цього знати. В моїй картинці світу немає “правильно-неправильно”. Все, що я можу дати клієнту – це певні теоретичні знання психологічних закономірностей, підкріплені величезним досвідом, як власним, так і клієнтським. Так, в цій сфері теж є закони, і їх незнання не звільняє нас від того, щоб вони не діяли в нашому житті, бо ми хочемо інакше 🙂 .
Але, щоб клієнт міг змінювати себе, міг розвиватися і будувати своє життя по-новому, йому необхідні ресурси. Це той внутрішній стан впевненості в собі та наповненості, з яких виростає бажання рухатися, рости, творити.
І це моє завдання – дати клієнту розуміння та підтримку. Заспокоїти його, що з ним/нею все в порядку (як правило 🙂 ), бо ми в своєму егоїзмі вважаємо себе особливими, а отже і свої проблеми – унікальними. Насправді, труднощі і кризи трапляються в житті кожного! Не дивлячись на прекрасні фото в Інстаграмі :)… ці люди теж мають свої скелети в шафі.
Поступово, наповнюючи клієнта прийняттям, розумінням, підтримкою, а з іншого боку – розширюючи його горизонти сприйняття світу, даючи основи психолонічних закономірностей, ми разом рухаємось до щастя.
До вміння самому творити своє життя. Щасливе життя. Бо саме це і є метою кожного.