Кому потрібна молитва? Мені чи Богу?

Кому потрібна молитва? Мені чи Богу?
Кому потрібна молитва? Мені чи Богу? Мені здавалося, що молитвою можна заслужити добре відношення Бога, Його ласки і любов… Мені здавалося, що потрібно молитись щодня, десь як і робити домашні завдання в школі. Тоді будуть хороші оцінки, хороше ставлення вчителя, похвала і любов батьків. Бо особисто мені домашні завдання були непотрібні. Нецікаво, не хотілось марнувати час, адже стільки цікавого навколо.

І з молитвою те ж саме. Не хочеться, немає часу, сил, натхнення. Але ідея “караючого” Бога працює як і пам’ять про погані оцінки та покарання. А я ж відмінниця! Не можу допустити, щоб про мене думали погано. Не вмію прийняти себе не ідеальну..
.
Однак! Молитви Богу не потрібні, Він і так нас любить! Усіх! Причому однаково… І святих, і тих, хто ніколи не молився!
Тоді навіщо ж молитись? Насправді, молитва – це подарунок Бога. Він запрошує нас до розмови. До щирої, відвертої розмови. І в цій розмові з Богом ми можемо бути такими, як є. Не потрібно старатись виглядати краще. Бо це лицемірство, а Бог точно знає, якими ми є.

І в цій розмові з Богом ми наче наближаємося до Нього, беремо часточку Його спокою і впевненості, відчуваємо Його любов. Молитва це засіб, який допомагає нам зростати і ставати більш щасливими. Адже, де наша увага, там і енергія. Якщо ми звертаємося в молитві до Бога, стараємося концентруватися на Його могутності, милосердя і святості, тоді черпаємо Його енергію, відчуваємо Його силу, прийняття і любов.

Але! Молитва повинна бути щирою!!! А не просто виконанням обов’язку…