Ми живемо в системі
Почну з того, що маю на увазі, говорячи “Система”. Оскільки я соціолог за фахом, та й математики для вивчення в нас було достатньо, поняття система є досить зрозумілим мені.
З вікіпедії система – скінченна множина функціональних елементів й відношень між ними, виокремлена з середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу.
Там є ще багато тексту про елементи, компоненти, цілі, функції та властивості. Але для мене важливим є те, що система є організованою діяльністю окремих елементів, які є спеціально адаптовані для життя у цій системі. Тобто без цих елементів система не працює. Важливим є також такі властивості системи як порядок, стан рівноваги і стійкості системи. Це знову ж таки означає чітку організацію всіх елементів системи. А якщо врахувати, що метою системи є самовідтворення, тобто будь-яка система намагається існувати як можна довше, і найкраще це втілюється таким чином, що система боїться змін. Система працює, все начебто в порядку (ще не розвалилось – значить працює) і це означає те, що так і потрібно працювати далі. Адже будь які зміни однозначно негативно вплинуть на дану систему.
Розвиток відбувається двома шляхами – еволюційно і революційно. Якщо зміни розвалять систему – утвориться нова (попередня система зникне, а вона цього не хоче…). Якщо ж навіть зміни є позитивні для даної системи, то все одно усім елементам системи доведеться пристосовуватись. І система уже буде іншою. Нехай не відразу, а поступово, еволюційно, але іншою. Адже властивістю системи є також те, що коли змінюється один елемент, то й усім іншим доведеться змінитись, щоб система могла працювати далі. Це гарно видно на прикладі механізму годинника: коли змінюються параметри (величина чичастота зубців, чи навіть найменша форма зубців) одного колесика, то мусять змінити свої параметри всі решта колесики механізму. І в результаті – механізм інший 🙂
Чому я так багато пишу про систему? Тому, що наше суспільство, як і будь яке інше людське суспільство є системою. І правила ті ж.
Суспільство як система
Тут усе просто. Наше українське суспільство (як і будь яке інше) чітко організоване в систему. і вона має свої правила і закони. Хоч інколи нам здається, що правил немає і закони не працюють. Але це не зовсім ті правила і закони, які прописані в Конституції чи в різних статутах. Нам може здаватись, що в суспільстві хаос і безлад, що порядку немає і правила не діють. Це ми дивимося з позиції одного елемента. Але якщо подивитись на нашу систему ззовні, згори, неупереджено. То мусимо визнати, що ця система працює, діє. Живе і відтворюється вже багато років.
Бо саме такою і є наша система. З її корупційними схемами і неписаними правилами, з її неповагою до простих елементів, але і до законів теж. І змінити нам її дуже важко. Ми на це часто нарікаємо. Не знаючи того, що система хоче жити і бути саме такою, якою вона є. І хоч революція (минулорічний Майдан) мав вплив на зміни в системі, але все ж зміни відбуваються досить повільно, еволюційно. Хоча, це з точки зору одного елемента зміни повільні, а для системи це може бути досить швидко, часом важко пристосовуватись 🙂
Загалом не люблю говорити про політику чи суспільство на рівні країни. Змінювати країну далеко не є моєю головною ціллю, швидше глибоким потаємним бажанням… бо люблю свою Україну!!!
Але блог не про це. Чому? Тому що бачу єдиний вихід. І бачу його не в тому, щоб працювати на зміну законів чи мітингувати за права. Але в тому, щоб змінювати себе. Пам”ятаєте про колесико годинникового механізму? Змінюючи себе, маємо шанс змінювати реальність навколо себе. Ось про це і буду писати багато 🙂
І ще раз про систему
Тут хочу сказати, що я зовсім не проти системи. Не скриваю, звичайно, що система нашого українського суспільства мені не зовсім подобається (м”яко кажучи). Не подобається неповага до законів і правил, а також те, що є рівні і рівніші, що більшість підприємливих людей думають (змушені думати) про те, як обійти правила і в результаті цього є дуже низький рівень довіри в нашому суспільстві. Не подобається неповага мужчин до жінок та жінок до мужчин вже навні суспільних стереотипів. Не подобається зменшення цінності сім”ї та відношення до багатодітності. Та й загалом не подобається ставлення до дітей. Не подобається зростання споживацького підходу до життя та ринкові відносини у сфері людського спілкування. Не подобається те, що важко знайти справжнє служіння і безумовну любов. Багато ще чого не подобається.
Але з іншого боку, я розумію необхідність системи. Навіть найгірша система краща, ніж її відсутність. Легко говорити про те, як все погано і не працює, коли є безперебійно світло і газ, вода й інтернет вдома. Коли щодня є свіжий хліб в магазині (хоч і не такий смачний як домашній :), коли інші системи (лікарні, державні установи, школи і навіть садочки) працюють безперебійно. І хоч я та члени моєї сім”ї вже не так часто користуємося послугами цих підсистем, все ж є певний порядок у суспільстві. Це потрібно цінувати.
Простий приклад. Ми живемо зараз у Трускавці, але часто їздимо у Львів (це 100 км). Чоловік по роботі, діти на Пластові чи інші заходи, я більше для розвитку та спілкування. Автобуси їздять щогодини, мають чіткий графік. І це зручно. Це система. Але, коли подорожчав долар, а з ним і бензин, система впала. Змінився розклад руху, але зміни не були відображені на сторінці в Інтернеті. А найгірше те, що часом просто відміняли якийсь рейс. В останню хвилину (чи то квитків замало продали, чи автобус поламаний…).
Коли я розрахувала час і впевнена в системі (автобус вчасно виїде, вчасно приїде, а значить я буду вчасно), то так набагато легше будувати своє життя, так я не буду тратити свої нерви на дрібниці, які від мене не залежать, буду мати більше спокою і сил для важливішої роботи.
Саме тому система є важливою, просто необхідною. І її потрібно поважати. вона організовує наше життя, заощаджує нашу енергію завдяки впорядкованості та передбачуваності різних процесів у суспільстві. Але саме ми можемо покращити суспільство, у якому живемо! Зміни починаються з нас. З кожного з нас зокрема. Як говорила Мати Тереза: Хочеш змінити світ – йди додому і люби свою сім”ю. Тобто, якщо ми змінимо себе, а ми є елементами системи, то зі зміною навіть одного елемента система змушена змінюватись.