Коротенька історія «Свідків Єгови»

Коротенька історія «Свідків Єгови»

50 років тому “Свідки Єгови” було менше, ніж 100 000. Зараз по світі їх нараховується декілька мільйонів. Вони не мають церковних будівель; замість церков вони мають т. зв. “королівські зали”. Їхні зібрання постійно малі, звичайно нараховують менше ніж 200 осіб. Більшість з тих, що є “свідками”, були колись католиками, православними, або протестантами. Давайте трохи заглянемо у їхню історію, бо це допоможе нам краще зрозуміти їхню своєрідну доктрину.

Секта, яка тепер відома, як “Свідки Єгови”, була започаткована Карлом Тазе Раселом (Charles Taze Russel), який народився у 1852 році і працював торговцем у Пітсбурзі (США). Він був вихований у родині конґреалістів (одного із численних відгалужень протестантизму). Отож, він був вихований конґреалістом, але у 17 річному віці, намагаючись навернути до християнства одного атеїста, закінчив тим, що сам відпав від віри. Правда він не став цілковитим атеїстом, але аґностиком. Декілька років після цього він відвідав зібрання адвентистів, де почув, що Ісус може повернутися у будь-яку хвилину, і таким чином Расел зацікавився Святим Письмом.

Ведучим світлом адвентистів на той час був Вільям Міллер (William Miller), яскравий проповідник, котрий заповідав кінець світу у 1843 році. Коли цього не сталося, він “відкрив” математичну помилку в есхатологічних розрахунках і сказав, що кінець настане у 1844. Коли його передбачення знову не збулося, багато людей розчарувалися і покинули рух адвентистів. Залишок, під керівництвом Елена Г. Вайта (Ellen G. White) утворив “Церкву адвентистів сьомого дня”.

Саме цей скорочений адвентизм вплинув на Расела, котрий прийняв титул “пастора”, хоч сам навіть не закінчив звичайної середньої школи. У 1879 році він започаткував видання під назвою “Вартова башта”, котре пізніше стане відомим, як Біблія Вартової башти і суспільною брошурою, навчальним органом “свідків Єгови”. У 1908 році, штаб секти був перенесений до Брукліна, де він діє і до сьогодні.

Перед тим як розпочати гучну релігійну кар’єру, Расел рекламував те, що сам назвав “чудом зерна”, котре продавав по 60 доларів за бушель (1 бушель = 36,6 літрів). Він заявляв, що воно родитиме у 5 разів більше, ніж звичайне зерно. Це було встановлено на суді, коли проти нього була порушена справа за шахрайство. Пізніше він спекулював фальшивим рецептом зцілення від раку (тобто продавав “лікувальний” біб), котрий він сам назвав “тисячолітнім бобом” (подейкували, що біб був названий так тому, що треба було чекати тисячу років для того, щоб пустив паростки).

Дивні навчання

Расел навчав своїх послідовників про те, що пекла нема і про зникнення усіх тих, хто не спасся (це навчання він запозичив від адвентистів), про те, що нема Пресвятої Тройці (він говорив, що тільки Отець, Єгова, є Богом), ідентифікував Ісуса з Архангелом Михаїлом, зводив Особу Святого Духа до сили, навчав про смертність (безсмертної) душі, і заповідав повернення Ісуса у 1914 році.

Коли прийшов і минув 1914 рік, а Ісуса ніхто не бачив, Расел видозмінив своє навчання і твердив, що Ісус насправді повернувся на Землю, але його повернення було невидиме. Його видиме повернення настане пізніше, але таки дуже скоро. Результатом цього буде остаточний конфлікт між Богом і дияволом, – силами добра і силами зла, – у котрому Бог буде переможцем. Цей конфлікт єговісти називають армагедоном, і майже все, про що вони навчають, зосереджується на цій доктрині (про армагедон).

Расел помер у 1916, а його наступником у проводі секти став “суддя” Йосиф Р. Рутерфорд (Joseph R. Rutherford). Народжений у 1869 р. в родині баптистів, став правним дорадником “Вартової башти”. Він ніколи не був дійсним суддею, але прийняв цей титул, і, як повірений, він заміщав принаймі один раз відсутнього суддю.

Якийсь час він твердив, що Расел за розповсюдженням Євангелія стоїть відразу після св. ап. Павла, але пізніше, у своєму намаганні витіснити власними писаннями твори попередника, дозволив на те, щоб книги Расела взагалі перестали друкуватись. Саме Рутерфорд витворив гасло: “Мільйони людей, які живуть нині, ніколи не помруть”. Але він мав на увазі людей, котрі жили у 1914 і будуть жити надалі, коли прийде армагедон, і світ буде відновлено до райського стану.

У 1931 році Рутерфорд змінив назву секти на “Свідків Єгови”, посилаючись на слова з книги пророка Ісаї 43,10: “Ви мої свідки, – слово Ягве, – і мій слуга, котрого я вибрав”. Як організатор, він забезпечив місіонерів переносними грамофонами, які ті носили від дверей до дверей, разом із записаними словами Рутерфорда. Вони не мали багато що казати, коли подзвонили чи постукали до чиїхось дверей; усе, що вони повинні були зробити, це увімкнути запис слів Рутерфорда. Він дуже відкрито виявляв свою ненависть до католицизму у своїй радіопрограмі та у памфлетах, які писав. Пізніше його наступники пом’якшили антикатолицизм секти, але їхні журнали “Пробудись” та “Вартова башта” і надалі час від часу містять в собі антикатолицькі статті, хоч у більш прихованому стилі на відміну від того, як це було відверто прозоро за часів Рутерфорда. Рутерфорд казав, що у 1925 році Авраам, Ісаак і пророки повернуться на землю і для них він приготував великий особняк під назвою Бет Сарім (Beth Sarim у перекладі озн. Дім Князів) у місті Сан Дієго, штат Каліфорнія. Він перейшов жити у цей будинок (де й помер у 1942 р.) і купив автомобіль, на якому збирався обвозити воскреслих патріярхів. Роками пізніше спільнота “Вартової башти” тихенько продала особняк Бет Сарім, щоб приховати соромний момент своєї історії, а саме провал ще одного пророцтва.

Вишколені, щоб свідчити

Рутерфорда заступив Натан Гомер Кнор (Nathan Homer Knorr), котрий народився у 1905, а помер у 1977. Кнор вступив до руху ще коли був підлітком, а відтак просувався щораз на вищий щабель. Він залишив вживання грамофонів і наполягав на тому, щоб місіонери проходили вишкільні курси техніки євангелізації “від дверей до дверей”. Відтоді єговісти зажили репутації вмілих давців “особистих свідчень”.

Оскільки Біблія, яку віками берегли без змін, не підтримувала дивацьких повчань єговістів, Кнор вибрав анонімний комітет, аби створити Новий Світовий Переклад, котрий крім, Свідків Єгови, жодна інша секта не використовує. За допомогою колишніх свідків імена п’ятьох членів комітету перекладу врешті стали відомими. Чотирьом з п’яти членів цілком забракло якостей, аби називатися перекладачами Біблії, а п’ятий вивчав грецьку мову, але не біблійну, лише протягом близько двох років.

Новий Світовий Переклад, був виданий для того, аби підпирати віру єговістів у їхніх притемнених або неясних тлумаченнях. Наприклад, щоб доводити, що Ісус був лише створінням, не Богом, Новий Світовий Переклад перекладає перше речення Євангелія від Івана (1,1) з наступним закінченням: “І Слово було богом” (зміна шрифта наша). Всі іші переклади, як католицькі так і протестанські, – вже не згадуючи оригінального грецького – мають: “І Слово було Богом.”

Що сталося з Армагедоном ?

На становищі голови Свідків Єгови Кнора змінив Фредерік Франц (Frederick Franz). Він був визначним єговістським богословом, і до його послуг часто вдавалися. Декілька років журнали Свідків Єгови предсказували настання армагедону у 1975 році. Коли цього не трапилось, Франц мав знайти пояснення.

“Свідки” вірили, що Адам був створений у 4026 р. до Христа, і людям було призначено 6000 років існування, поки настане армагедон і тисячолітнє царство. Цифра базувалася на ”тижні сотворення”, у котрому шість днів дорівнювало тисячі років, зі суботою сьомого дня, що була початком тисячоліття. Проста арифметика дає 1975, як рік настання армагедону. Франц пояснював, що армагедон властиво настане 6000 років після сотворення Єви. Але коли 1975 р. настав і минув, єговісти мали в черговий раз ”настроїти” свою хронологію, щоби прикрити провал того, що передсказували їх провідники. Вони довершили це через відстоювання думки, що ніхто точно не знає, скільки років після сотвореня Адама з’явилася Єва. Франц казав, що це були місяці, а можливо навіть і роки. Звідси він був здатний ”продовжити” дату 1975 на деякий невизначений час майбутнього. В кожному разі, Франц казав, що “свідки” повинні лише чекати, знаючи, що кінець вже десь незабаром.

Пам’ятайте, — остаточна битва настане протягом часу життя ”мільйонів”, що народилися у 1914 році, що означає, що це не може бути надто далеко, — Єгова переможе сатану, і вибрані підуть до неба панувати з Христом. Але ідучи за буквальною інтерпретацією 7-ї та 14-ї глав книги Одкровення, вказується, що число вибраних буде лише 144 000. Вони підуть до неба, як особи-духи (без воскреслих тіл). Решта вірних (свідків Єгови), котрі відомі під назвою йонадаби (Jonadabs), будуть жити вічно на відновленій, райській Землі у воскреслих тілах. Ті, що не спасуться, перестануть існувати взагалі, будучи цілковито знищені (анульовані) Єговою.

Франца, як президента “Вартової башти” у 1993 році заступив Мілтон Геншель (Milton Henshel), корий продовжив агресивну євангелізаційну тактику своїх попередників. У 1995 році “Вартова башта” тихенько змінила одну із своїх головних пророчих доктрин-навчань. До цього часу вони відстоювали думку, що покоління, яке жило у 1914р. не зникне, поки не настане армагедон. На 1995 рік ця генерація вже майже вимерла, а армагедону не сталося, і навіть не виглядало, що він негайно трапиться, – тож вони були змушені змінити навчання. Тепер “Вартова башта” просто каже, що армагедон ”скоро” настане, і що він надалі не пов’язаний з окремим, точно визначеним поколінням людей.

Як вони продукують наверненців

Більшість релігій радо приймають новонавернених, і сама причина існування “свідків” – продукувати їх. Щоб досягти цього, вони роблять декілька кроків.

Спершу вони намагаються, щоб потенційний новонавернений отримав копію одного з їхніх журналів. Звичайно вони починають з питання про глобальні проблеми, як наприклад: “Чи ви би хотіли жити у світі без хвороби, війни, бідності, або будь-якої іншої проблеми?” Якщо потенційний новонавернений готовий говорити з ними, вони влаштовують те, що відоме під назвою “зворотний дзвінок”, – тобто вони повертаються через тиждень, або приблизно, для дальших дискусій. Цей етап може тривати невизначений період часу.

У певному моменті місіонери запрошують потенційного новонаверненого до вивчення Біблії. Це не звичайне вивчення Біблії, де уривки розглядаються у світлі контексту, оригінального значення слова, згідності з іншими місцями в Святому Письмі, і т.п. Замість цього, “вивчення Біблії” насправді є роз’ясненням доктрини єговістів за допомогою літератури “Вартової башти”. На таких “лекціях” прості питання представляються так, що виходять безпосередньо від тексту. Відповіді тому є очевидними, але коли потенційний новонавернений дає відповіді, то це дає йому можливість почувати себе духовно проникливим, оскільки він або вона може відповісти на всі питання “правильно.” Вивчення Біблії спрямовується руслом, означеним особами, які одержали мандат від посадових осіб з Брукліна, і потенційний новонавернений знаходиться там, щоб вчитися, а не навчати. Якщо він там робить добрий поступ, то його запрошують до ширшого вивчення Біблії, яке, може проходити в т. зв. залі королівства.

На цей час потенційного новонаверненого запрошують відвідати недільну службу. У залі королівства, який подібний не так до церкви, як це є радше маленький лекційний зал, потенційний новонавернений слухає те, як свідок обговорює декілька віршів священного Писання, і як ті вірші можуть бути пояснені несвідкам або як “спростувати” авторитетні християнські навчання як наприклад про Пресвяту Тройцю, про пекло, про безсмертя душі, і т.п. Служба включає магнітофонну музику, яка супроводжує спів гимнів, і є завжди окремо відведений час для отримання літератури “Вартової башти” і її публікацій.

Сумісне використання методів

Потенційний новонавернений отримує ще більше, якщо він робить наступний крок, який полягає в участі у зустрічах, які проходять в середу або в ніч на четвер. На тих зустрічах єговісти розповідають історії, пояснюючи, як вони провели тиждень, переходячи від помешкання до помешкання, дають поради одне одному, з’ясовують кращі шляхи передання посланння, і реєструють свої години. (Кожного місяця кожен зал королівства висилає листа до штаб-квартири у Брукліні, у котрому детально описується ряд дій, зокрема вказується: число годин, проведених на “свідченнях” “від дверей до дверей”, число новонавернених і число видань літератури, яку розповсюдилось.)

Якщо потенційний наверненець проходить через всі ці етапи, він готовий для допущення до секти. Це включає в себе хрещення через занурення і виявлення згоди активно працювати місіонером. Багато місіонерів працюють на роботах з неповним робочим днем, щоб таким чином вони могли присвячувати більше часу для їхньої т. зв. євангелізації. Свідки зазвичай кожного місяця витрачатимуть 60-100 годин для цієї “євангелізації”. Деякі навіть повністю присвячуються роботі “Вартової башти” отримуючи трохи більше, ніж квартиру і харчування як винагороду за свої труди.

Життя свідка

Хоча не кожен “свідок” може цілковито присвятити себе секті, однак очікується, що кожен робитиме усе можливе для її місійної праці. У єговістів відсутнє окремо призначене пастирське служіння, як, наприклад, у протестантських Церквах. Їх секта не провадить ніяких лікарень, санаторіїв, сиротинців, шкіл, колегіумів або служб соціального забезпечення. У їхній перспективі така праця через декілька років так чи інакше цілком зникне, тож вони не витрачають свою енергію у цих ділянках.

Свідки Єгови живуть під строгим режимом. Вони можуть бути виключені з секти через різноманітні причини, як наприклад, через відвідини католицького, православного, або протестантського храму, або отримання донорської крові. Виключення з секти – це те саме, що в католиків екскомуніка, але з набагато болючішими наслідками.

Виключений з секти свідок може відвідувати зал королівства, але йому заборонено з будь-ким розмовляти, і нікому не дозволяється звертатися до нього. Всі мають діяти так, неначе він чи вона більше не існує. Це стосується навіть членів його родини, котрі можуть спілкуватися з ним лише у випадку крайньої необхідності.

Свідки не визнають законності жодних урядовців, оскільки вони вважають, що всі земні повноваження є від сатани. Вони не служать у війську, не вшановують державного прапора, не дають прилюдних обіцянок чи присяг, не беруть участі у виборах, не керують офісами, не служать посадовими особами у трудових спілках.

Незважаючи на те, якими дивними та ексцентричними є їхні навчання, вони заслуговують на похвалу за їх визначеність і цілеспрямоване завзяття. Проте, св. Апостол Павло (оскільки його слова їх можуть стосуватися), можливо, з приводу їх також сказав би: “Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна. ” (Римлян 10:2).

NIHIL OBSTAT: Даю заключення, що матеріали викладені в цій роботі вільні від догматичних або моральних помилок. Бернадин Кар, STL, Цензор, 10 серпня, 2004
(NIHIL OBSTAT: I have concluded that the materials presented in this work are free of doctrinal or moral errors. Bernadeane Carr, STL, Censor Librorum, August 10, 2004)
IMPRIMATUR: Згідно ККЛЦ 1983, к. 827, цим документом надається дозвіл на опублікування цієї праці. †Роберт Г. Бром, Єпископ Сан Дієго, 10 серпня, 2004
(IMPRIMATUR: In accord with 1983 CIC 827 permission to publish this work is hereby granted. †Robert H. Brom, Bishop of San Diego, August 10, 2004)

Перекладено з англійської за матеріалами інтернет видання:
Catholic Answers, 2020 Gillespie Way, El Cajon, CA 92020 USA Main: 619-387-7200 | Fax: 619-387-0042 U.S. Orders: 888-291-8000 | Non-U.S. Orders: 619-387-7200 Copyright © 1979-2008 Catholic Answers. All Rights Reserved. Usage outside our Permissions Guidelines requires our prior written consent.