Акафіст Святому Йосифу

Кондак 1

Дивлячись на Тебе, Творець радів своїм сотворінням, та й Ангели дивуючись Твоїм чеснотам, Святий Йосифе, прославляли Господа, а ми хоч і грішні, та все ж наважимося звеличати Тебе і Тому, що у Премудрості до життя Тебе покликав заспіваємо: Алилуя.

Ікос 1

Непомітний у цьому світі, Ти від людей звеличення не почув і горді казали про Тебе між собою: „Хто це?…”, не догледівши у Тобі Премудрості Божої, а ми, дякуючи Господові, що Тебе людям дарував, як могутнього заступника і взір для наслідування, оцю пісню до Тебе, Йосифе, заносимо:
Радуйся, гідний подиву;
Радуйся, перлино Божої Величі;
Радуйся, бо Господь вибрав тебе поки заснував Вселенну;
Радуйся, захоплення Серафимів;
Радуйся, бо Ти удостоївся зватися опікуном Споконвічного Слова;
Радуйся, фіалко непомітна, що зраджуєш свою
присутність ароматом чеснот;
Радуйся, криничко розважання над вічними правдами;
Радуйся, втіхо Сотворителя;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 2

Це так Бог світ полюбив, що Синові Єдинородному звелів стати чоловіком і Той, що рівнославимий з Отцем і Святим Духом, добровільно прийнявши людську природу, Тебе, Йосифе, удостоїв зватися своїм батьком. Хто ж із земних гідність Твою збагнути може і достойно заспіває Творцеві: Алилуя.

Ікос 2

Шукаючи захисту від дощу і вітру для Того, котрий у лоні Пренепорочної Діви через покору вмістився, бувши невмістимим у величі, Ти Йосифе, стукаючи у двері вифлиємців зустрів закам’янілість сердець і болів душею, бачачи, як сотворіння відвертається від Творця, а ми, чи ж то кращі за них? Та не відкинь нас, але молися до Господа Милостивого, щоб розпізнали час відвідин і прийняли Того, що з Любов’ю приходить і певно будеш вислуханий, бо Тобі належать слова похвали:
Радуйтеся двері, отворені для Божої Любові;
Радуйся, скало непохитної віри, що схилив голову перед Пониженим Богом;
Радуйся, бо Ти жив надією на Провидіння;
Радуйся, бо Дитятко щасливим було біля Твого серця;
Радуйся, бо Господь тішився на Твоїх руках;
Радуйся, бо Творець був слухняний Тобі, своєму Створінню;
Радуйся, джерело гарячих сліз над людською остиглістю;
Радуйся, бо у сірій буденності розпізнав прихід Всесильного;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 3

Дивувалися Апостоли, коли дізналися, що і такі є, які про Святого Духа ніколи не чули; а Ти, о Йосифе, чи знав коли жив? А все ж, у Ньому постійно перебуваючи славив Єдиносущну Трійцю безупинно: Алилуя.

Ікос 3

О Вогню Любові, що на апостолів у вигляді поділених язиків зійшов, а серце Йосифа наперед запалив і совершенним його учинив, бо Ти Благий, тому прийди задля його молитов і запали нас, щоб уподібнитися нам до того, якому співаємо:
Радуйся, світиче, у якому оливи понад міру людського розуміння;
Радуйся, веселко семибарвиста;
Радуйся, лагідне проміння, що холодну зігріваєш землю;
Радуйся, море спокою, бо у Тобі віддзеркалює Небо;
Радуйся, бо ріки води живої потекли із Твого нутра;
Радуйся, величний храме Святого Духа;
Радуйся, кадильнице неустанної молитви;
Радуйся, паростку, зігрітий Одвічною Любов’ю;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 4

Хто пізнав велич Премудрості Божої? Хто збагнув глибину Її краси? На дереві двох листочків однакових немає! А Тобі, о Святий Йосифе, Бог відкрив безмежність Своєї Творчої Сили в особі Пренепорочної Діви Марії, тому то серце Твоє потонуло в почитанні Тієї, що від усього сотвореного вища, співаючи за це безупинно Творцеві: Алилуя.

Ікос 4

О Святий Йосифе, що на землі, живучи не був звільнений від терпіння, пониження і буденних тягарів, але Божою Правицею захоронений від усякої тілесної похоті, випроси і нам, щоб ми до останнього віддиху правдиво почитали Ту, що у материнстві зосталась Дівою, що хоч і зарахована до дітей Адама, завжди Пренепорочна; що хоч і Богородиця, є Матір’ю усіх дітей Євиних, зродившая нас у важких терпіннях через Любов, бо оце до Тебе взиваємо:
Радуйся, Обручнику Пречистої Діви Марії;
Радуйся, бо на Твоїх очах печать чистоти;
Радуйся, бо Твоїй опіці повірено Непорочне Зачаття;
Радуйся, офірко переблагання за людський нерозум;
Радуйся, ливанський кедре, що живився соками
Непорочного Серця;
Радуйся, охоронцю Кивоту Бога Живого;
Радуйся, бо Ти знайшов відпочинок в тіні Оливкового
Дерева, що на рівнині красується;
Радуйся, бо ти зростав духовно під крилами Небесної Голубки;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 5

Мудрість світу – глупота у Бога. Світе, де твоя мудрість? Слава твоя, мов трава, що від сонця згорить, а від вітру зламається. Блиск твого золота позбавляє зору і його брязкіт забирає пам’ять, бо забуває людина навіщо прийшла і що відійти має; а Ти, о Святий Йосифе, знаючи, що все поза Господом – марнота і що початок Мудрості: страх Божий, повсякчас співав Творцеві, шукаючи неупинно Його Святої Волі.: Алилуя.

Ікос 5

О Святий Йосифе, Слово Боже у Твоїм серці мов на скрижалях записане Святим Духом. Ти не шукав собі дороги, але йшов тою, що у Премудрості Триєдиний Бог Тобі приготував. Ти ж розумів, що це – Воля Божа, в покорі довірившись Неосяжному Провидінню! Тому то Тобі належить пісня похвали:
Радуйся, бо Твоя воля потонула у Божій;
Радуйся, бо мудрість світу в Тебе під ногами;
Радуйся, розуме, що не проходив через широкі двері
пустих міркувань;
Радуйся, паломнику, що пам’ятав про мету мандрівки;
Радуйся, подорожній, що вибрав вузьку стежку самозречення;
Радуйся, бо послухом осягнув вінок святості;
Радуйся, вільний від власного свавілля;
Радуйся, радосте Учителя;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 6

Почувши голос Ангела, Ти Йосифе послушно Дитя з Матір’ю взявши, поспішив до Єгипту, щоб оминути лукавого Ірода, ненависника Життя, що не вмів закликати: Алилуя.

Ікос 6

Дитятко Ісус у безпеці з Тобою почувалося: Ти хоронив Його і Матір Пречистую, о Життєлюбче Йосифе. Ти схилявся над Богом, що немічною Дитинкою став; Ти вчиш нас у дітях добачити Творця, що хоче, щоб усі народилися і від них славу одержати. Ти відхили руки іродів-життєненависників і запали наші серця любов’ю і турботою до найменших отих і беззахисних, бо ми кличемо до Тебе:
Радуйся, охоронче немовлят і ненароджених;
Радуйся, бо Ти в дитині пізнав Бога;
Радуйся, бо Ти дякував Творцеві у скруті;
Радуйся, бо Ти Господні постанови приймав без запитань;
Радуйся, осоромлення тих, що з Життям не рахуються;
Радуйся, напоумлення сердець заскорузлих;
Радуйся, пересторого прегрізная іродам;
Радуйся, покровителю матерів неустанний;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 7

Таїнство Подружжя Творець встановивши, знаючи природу людини, що не добре їй бути самій, благословив Церкву домашню і хоче повсякчас чути від своїх створінь, як чув це від Пресвятої Родини, в якій ти, Йосифе Богобоязний, був головою, пісню прослави: Алилуя.

Ікос 7

У Назарет повернувшись з Єгипту в спокої, молитві і любові зростало хлоп’я Ісус, відчуваючи тепло родинного дому. Святий Йосифе, велич доброго прикладу даючи нам пізнати, сам Господь вчить нас співати Тобі:
Радуйся, бо у випробуваннях Ти не нарікав на злидні;
Радуйся, почитателю Святого Таїнства Подружжя;
Радуйся, безпеко Дитятка і Матері;
Радуйся, годувальниче Пресвятої Родини;
Радуйся, бездоганний виконавче обов’язків;
Радуйся, бо чесно Ти хліб здобував щоденний;
Радуйся, світильниче ясний отцівства;
Радуйся, бо молитвою Твоєю родини міцнішають;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 8

У покору зодягнений був Ти, мов у кармазини найкращі; у простоті та у тіні до тварного світу пробуваючи, Ти рубанок не соромився в руках тримати, а серце Твоє від усякої гордині вільне, радісно величало Творця: Алилуя.

Ікос 8

Коли Христос учням на Вечері ноги вмивав і наступникам своїм покори і послужливості приклад показав, то у Серці Своєму Божественному, Тебе хвалячи Праведний Йосифе, нас усіх учив кликати:
Радуйся, слуго вірний, що не боявся приниження;
Радуйся, зодягнений в покору і простоту;
Радуйся, прикрашений служінням ближньому;
Радуйся, взоре, що збагнув тайну Любові;
Радуйся, бо Твої руки освячені працею;
Радуйся, бо Твоє серце у постійному молитовному зітханні;
Радуйся, бо Ти вчиш цінувати останнє місце;
Радуйся, списе, що знищуєш марнославство;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 9

Блаженним був Ти, о Святий Йосифе, бо серце Твоє чисте не зазнало скверни, споглядаючи Обличчя Бога, прославляв повсякчас Господа: Алилуя.

Ікос 9

„Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”,– сказав Господь, з гори промовляючи і у пам’яті маючи Тебе, Святий Йосифе, опікуна Свого земного, нас навчає співати Тобі:
Радуйся, бо в твоїх очах віддзеркалення Неба;
Радуйся, співбесіднику дітей невинних;
Радуйся, підлітків вірний приятелю;
Радуйся, молоді певний дораднику;
Радуйся, монашої чистоти утвердження;
Радуйся, подружжя християнського кріпосте;
Радуйся, самотніх підмого;
Радуйся. проти спокус лютих забороло;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 10

Все минеться, і коли час у вічність перейде, віра щезне і надія буде зайвою, лише любов зостанеться, що неустанно прославлятиме Того, до якого прагнула; а Ти Праведний Йосифе горіючи любов’ю до Господа повсякчасно, випроси і нам цього найбільшого дару, щоб єдиним серцем величально співати Подателю усякого добра: Алилуя.

Ікос 10

„Вогонь прийшов кинути Я на землю і як Я прагну, щоб він розгорівся” – промовив Спаситель перед страстями своїми і з благодаренням пам’ятав про Тебе, Святий Йосифе, що не погасив завдатку Духа і ми Тебе за це прославляємо:
Радуйся, запашне миро Божественної Любові;
Радуйся, світичу горіючий Світлом;
Радуйся, милосердний подих Неба;
Радуйся, жертво Любові неустанна;
Радуйся, бо буденність не згасила Твого запалу;
Радуйся, бо вірність Твоя була постійною;
Радуйся, зоре незахмарена суєтністю;
Радуйся, вітре, що роздуваєш в нас Божественний Полумінь;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 11

Хто оспіває велич Твоїх чеснот, о Преведний Йосифе, хто збагне внутрішню красу Твою? Хто душу Твою вразливу і святу гідно прославить? Та все ж ми грішні насмілимось Творцеві подякувати за Тебе: Алилуя!

Ікос 11

В щедрості свого Милосердя винагороджуючи труди Твої земні, Святий Йосифе, вивищив Тебе Творець понад інших святих і удостоїв Тебе ласки бути могутнім заступником перед Ним у всякій біді і потребі за тих, що з вірою, надією і любов’ю звеличують Тебе піснями:
Радуйся, діаманте Божої Мудрості;
Радуйся, голубе Божого Миру;
Радуйся, блаженств Христових втілення;
Радуйся, вухо, прихильне до просьб людей;
Радуйтеся руки, що роздаєте Дари Відкуплення;
Радуйся, умилостивлення Справедливого Судді;
Радуйся, смолоскипе, що прояснюєш шлях у житейській ночі;
Радуйся, сонячний промене, що пробуджуєш нас із сну гріховного;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

Кондак 12

Хто з народжених не зазнає смерті? Хто над нею пан? Хто скаже до неї зачекай, потім прийдеш? Хто двері перед нею зачинить? Хто її не впустить? Дорога в очах Господа смерть преподобних його. Прекрасна смерть Твоя, Святий Йосифе, бо переступивши поріг надії, Ти в домі Отця співаєш з Небесним Двором: Алилуя.

Ікос 12

Жало смерті – гріх. Дух мій тремтить, і розум жахається, коли подумаю про близький прихід Справедливого Судді. З чим зустріну Його, коли прийде у порі, про яку не знаю? Серце моє, мов сире бадилля, що горіти не хоче. Тому взиваю до Тебе, Святий Йосифе і прошу: покаяння щирого і гідного прийняття Святих Христових Тайн нам перед кінцем випроси, щоб удостоїлися споглядання краси Господнього Обличчя та причастя Його Вічної Радості і поспіши на допомогу тим, що співають Тобі:
Радуйся, колосся, що вродило всотеро;
Радуйся, слуго вірний, що придбав десять талантів;
Радуйся, бо Ти відчинив Господареві, що постукав опівночі;
Радуйся, спраглий Єдиного Бога;
Радуйся, бо Ти заснув на руках Господа;
Радуйся, бо Твій сон під Покровом Цариці Небес;
Радуйся, бо смерть Твоя – звершення радості;
Радуйся, покровителю щасливої смерті;
Радуйся, Святий Йосифе, що Боже Милосердя прихиляєш до нас!

АКАФІСТ СВЯТОМУ ЙОСИФУ
© Наталя Назар, 2007
За благословенням ієромонаха Йосифа Будая, ЧСВВ